Ухвала суду № 40516137, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19502/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Вівдиченко Т.Р., Твердохліб В.А.,

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року в справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Макарівського відділення Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2013 року № 0000142600.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Ірпінська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Макарівським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності за звітній податковий період 2012-2013 року з розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

За результатами перевірки складено акт № 104 від 06.11.2013 року у якому встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки Макарівським відділенням Ірпінської ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 06.11.2013 року № 0000142600 на загальну суму 9 911,50 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції і дані обставини підтверджуються матеріалами справи, на підставі заяви про надання розстрочення грошового зобов'язання з податку на прибуток, відповідачем було прийнято рішення №1 від 19.08.2011 року про розстрочення грошового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого самостійно позивачем в сумі 106 666,00 грн.

Штрафні санкції нараховані відповідачем на суми непогашеного податкового боргу, за рахунок вказаного в додатку до акту розрахунку штрафної санкції, який виник у платника 21.10.2011 року, в результаті скасування розстрочених грошових зобов'язань (Рішення ДПІ у Макарівському районі № 1 від 21.10.2011 року), в зв'язку з порушенням умови погашення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2011 року по справі № 44/258-б було порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію, тобто до 09.09.2011 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2012 року затверджено реєстр кредиторів Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Станом на день звернення позивача до суду, останній перебуває в стадії санації процедури банкрутства.

Надаючи правову оцінку вищезазначеним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, із моментом введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань, так і зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на їх виконання.

Відповідно до абзацу 7 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

В порядку статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Таким чином, мораторій зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли до введення мораторію.

Разом з тим, кредитори з грошовими вимогами, що виникли після відкриття справи про банкрутство, повинні заявити свої вимоги до боржника після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

В свою чергу, грошові вимоги, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство є конкурсними вимогами, відповідно до абзацу 7 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство відкрито на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 09.09.2011 р.

Крім того, з введенням мораторію підприємницька діяльність боржника не припиняється, боржник повинен виконувати свої зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки грошові зобов'язання щодо сплати податку на прибуток існували ще до введенні мораторію, а саме до 09.09.2011 р., про що свідчать договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 19.08.2011 р. № 1, укладеного з ДПІ у Макарівському районі, та рішення ДПІ у Макарівському районі про розстрочення грошових зобов'язань від 19.08.2011 р. № 1, а також враховуючи, що відповідач не був внесений у список конкурсних кредиторів, то у відповідача відсутні правові підстави для на нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин, нарахування фінансових (штрафних) санкцій відповідачем є неправомірним, а отже, і прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013р. № 0000142600, яким визначено фінансові санкції на загальну суму 9 911,50 грн. в порушення положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є протиправним.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Вівдиченко Т.Р.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Вівдиченко Т.Р.