Ухвала суду № 40516134, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3364/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2013 року № 0001501701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 05.11.2013 року по 11.11.2013 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову перевірку ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 18.11.2013 року №706-26-54-17-01-13-2853701397, у якому встановлено порушення ОСОБА_2 пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік на суму 26 533,56 грн.

03 грудня 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001501701, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 506,95 грн., у тому числі: 26 533,56 грн. - основний платіж, 6 973,39 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 18.11.2013 року №706-26-54-17-01-13-2853701397 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не декларувались за 2012 рік податкові зобов'язання за господарськими операціями, які були виявлені під час здійснення перевірки ОСОБА_2.

Так, перевіркою встановлено, що на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця протягом листопада 2012 року надійшли грошові кошти у сумі 171 228 грн., які не були задекларовані в поданій позивачем 11.02.2013 року податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно доп. 177.1. ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В свою чергу, згідно п.177.4. ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно п. 178.3. ст. 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновкам суду першої інстанції, що через подання ОСОБА_2 21.11.2013 року уточнюючої декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, в якій позивачем вже було задекларовано суму у розмірі 171 228 грн. не дає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, в наданих ОСОБА_2 документах виявлені розбіжності, а саме: ОСОБА_2 відповідно до банківських виписок не перерахував кошти на закупівлю товару у ОСОБА_3 (видаткові накладні від 16.10.2012 року №РН-0000034 та від 16.10.2012 року №РН-0000035 видані), окрім того отриманий товар від товариства з обмеженою відповідальністю «Адвантех ЛТД» за накладною від 19.11.2012 року позивач не міг реалізувати приватному акціонерному товариству «Біофарма» на підстави виданих видаткової накладної від 30.10.2012 року, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем.

Вказані розбіжності в документах, є підставою вважати їх не належними первинними документами в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 17 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Вівдиченко Т.Р.