Постанова № 40515136, 09.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року 12 год. 40 хв. Справа № 808/5240/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лактіонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до: Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання протиправними рішень та стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_3.) звернувся з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - ГУ ДКСУ у Запорізькій області або відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000180/1 від 27.05.2014 та № 112050000/2014/000205/2 від 10.06.2014 та про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 надмірно сплачених сум податку на додану вартість у сумі 18771 грн. 47 коп.

Позивач вважає протиправними рішення щодо коригування митної вартості товарів за шостим методом, оскільки вважає, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, просить їх скасувати та стягнути переплату ввізного мита.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала до суду заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позов не визнає в повному обсязі та просить у його задоволенні відмовити, у зв'язку з тим, що вважає оскаржувані рішення обґрунтованими, і тому підстав для їх скасування не вбачає. Щодо стягнення надмірно сплачених платежів представник відповідача 1 зазначила, що позивач не звертався до митного органу з відповідною заявою про повернення коштів, Запорізька митниця Міндоходів не відмовляла в поверненні грошових коштів, а тому і відсутній спір з даного питання.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначає про те, що оскільки висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплачених за митними деклараціями сум податку на додану вартість у сумі 18771 грн. 47 коп. від відповідача 1 не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Також відповідач 2 зазначає, що позивачем не надано доказів зарахування сплачених коштів до державного бюджету. Просить суд розгляд справи проводити без його участі (а.с. 113-114).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) та «EKREM NARIN ITH.IHR.ULUS.NAK.HAYV IMLT.TAR.TAAH.VE TIC. LTD.STІ», Турція (продавець), укладено контракт № 30, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар - виноград сушений без кісточок, відповідно до специфікацій № 4 від 15.04.2014 на умовах CIF Одесса у відповідності до Інкотермс 2010 (а.с. 14-16).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікацією № 4 від 15.04.2014 до вищевказаного контракту, позивачем до митного органу 26.05.2014 подана електронна митна декларація № 112050000/2014/012376 (а.с. 17).

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару - виноград сушений без кісточок, безсортовий, не калібрований, без додання цукру, врожаю 2013 року в кількості 40000 кг. за ціною 1940 USD за тону, визначена позивачем за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 276228 від 23.05.2014; коносамент (Bill of Landing) GSL/MRD/ODS/140268 від 11.05.2014; платіжне доручення № 016 від 22.04.2014; платіжне доручення 022 від 15.05.2014; бухгалтерська виписка 79 від 21.05.2014; інвойс 2014/9361 від 24.04.2014; пакувальний лист б/н від 24.04.2014; зовнішньоекономічний контракт № 30 від 16.04.2013; специфікація № 4 від 15.04.2014; угода № 4 від 15.04.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фіто-санітарний сертифікат від 04.05.2014 № 9241499259; фіто-санітарний сертифікат від 04.05.2014 № 9241499260; сертифікат про походження товару форми А NUT-299 від 04.05.2014; сертифікат про походження товару форми А NUT-300 від 04.05.2014; сертифікат якості від 28.04.2014; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 21.05.2014 № 230 (а.с. 14-16, 26-38).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «виноград сушений без кісточок», заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 26.05.2014 № 112050000/2014/012376, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, у відповідності до статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- договір (угоду, контракт із третіми особам, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта

про що письмово зазначено у повідомленні Запорізької митниці Міндоходів (а.с. 18).

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та містять наступні розбіжності в поданих до митного оформлення документах:

- згідно специфікації № 4 від 15.04.2014 до контракту № 30 від 16.04.2013 строк відвантаження товару здійснюється протягом трьох тижнів від дати підписання специфікації. Так специфікацію № 4 датовано 15.04.2014, натомість у коносаменті вказана дата завантаження товару - 11.05.2014, що суперечить умовам контракту.

27.05.2014 декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- імпортер не має договорів (угод, контрактів) із третіми особами, які пов'язані з контрактом № 30 від 16.04.2013 про поставку товару, митна вартість якого визначається. Наявність таких договорів (угод, контрактів) між імпортером та третіми особами не передбачена контрактом;

- умовами контракту № 30 від 16.04.2013 не передбачено здійснення платежів третім особам на користь продавця, оплата за товар здійснюється шляхом передплати на банківський рахунок продавця.

Щодо розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, декларант повідомив, що це не впливає на формування вартості товару. Порушення контрагентом строку відвантаження товару тягне за собою його відповідальність та не змінює вартість угоди. Також, як зазначив декларант, відомості, які містяться в коносаменті дають змогу ідентифікувати товар із тим, який визначений контрактом і специфікацією (а.с. 19).

Позивачем також було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за квітень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 26.04.2014 № 7001252Е; звіт № 066 про незалежну експертну оцінку товару від 23.05.2014; комерційні пропозиції від іншого виробника від 14.04.2014, від 15.04.2014, від 16.04.2014 (2 пропозиції), від 24.04.2014; лист про цінову інформацію на даний товар № 80 від 27.05.2014.

Також декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть (а.с. 19-зворот).

27.05.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000180/1, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 2,04 USD за кілограм (а.с. 23).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, надані документи містять розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий, тому що у декларанта немає даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за вартістю операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінювальних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за цією одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятим тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну територію України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 2,04 USD за кілограм товару (МД № 807100000/2014/021175 від 26.05.2014, МД № 807100000/2014/019871 від 19.05.2014).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00336 за поданою митною декларацією № 112050000/2014/012376 (а.с. 21-22).

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених пунктами 33-36 Постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації згідно з рішенням про корегування заявленої митної вартості.

27.05.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2014/012468, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на митній декларації штамп «Під митним контролем» (а.с. 24).

Також, 12.07.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) та «Anita Gida San ve Dis Ticaret LTd Co.», Турція (продавець), укладено контракт № 5, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар - виноград сушений без кісточок, відповідно до специфікацій № 7 від 15.04.2014 на умовах CIF Одесса у відповідності до Інкотермс 2010 (а.с. 11-13).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікацією № 7 від 15.04.2014 до вищевказаного контракту, позивачем до митного органу 10.06.2014 подана електронна митна декларація № 112050000/2014/013550 (а.с. 59).

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару - виноград сушений без кісточок, безсортовий, не калібрований, без додання цукру, врожаю 2013 року в кількості 40000 кг. за ціною 1940 USD за тону, визначена позивачем за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародна автомобільна накладна (CМR) № 276226 від 06.06.2014; коносамент (Bill of Landing) ARKIST0000125227 від 29.05.2014; платіжне доручення № 025 від 30.05.2014; платіжне доручення № 017 від 23.04.2014; бухгалтерська виписка № 87 від 04.06.2014; інвойс UK013-P03-03KGA від 15.04.2014; пакувальний лист б/н від 15.04.2014; зовнішньоекономічний контракт № 5 від 12.07.2012; специфікація № 7 від 15.04.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фіто-санітарний сертифікат від 14.05.2014 № 9241508778; сертифікат про походження товару форми А 93/945 від 15.05.2014; сертифікат якості від 15.05.2014; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 03.06.2014 № 250 (а.с. 11-13, 66-75).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «виноград сушений без кісточок», заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 10.06.2014 № 112050000/2014/013550, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, відповідності до статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- договір (угоду, контракт із третіми особам, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта

про що письмово зазначено у повідомленні Запорізької митниці Міндоходів (а.с. 60).

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та містять наступні розбіжності в поданих до митного оформлення документах:

- згідно пункту 3.3 контракту № 5 від 12.07.2012 відправником товару є EBRAHIM BABAEI TRADING CO, проте відправником товару за CMR № 276226 від 06.06.2014, та коносаментом № ARKIST0000125227 від 29.05.2014 є Anita Gida San ve Dis Ticaret Ltd. Co., що суперечить умовам контракту;

- пунктом 2 до контракту № 5 від 12.07.2012 та специфікації № 7 від 15.04.2014 передбачено надання товаросупровідних документів серед яких фіто-санітарний сертифікат, який до митного оформлення не надавався.

10.06.2014 декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- імпортер не має договорів (угод, контрактів) із третіми особами, які пов'язані з контрактом № 5 від 12.07.2012 про поставку товару, митна вартість якого визначається. Наявність таких договорів (угод, контрактів) між імпортером та третіми особами не передбачена контрактом;

- умовами контракту № 5 від 12.07.2012 не передбачено здійснення платежів третім особам на користь продавця, оплата за товар здійснюється шляхом передплати на банківський рахунок продавця.

Щодо розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, декларант повідомив, що відомості, які містяться у коносаменті ARKIST0000125227 від 29.05.2014 можна ідентифікувати із тими, що стосуються поставляємого товару відповідно до умов контракту № 5 від 12.07.2012. Ті розбіжності, на які посилається митниця, не впливають на формування вартості товару, а декларант не несе відповідальності за складання коносаменту, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування покладаються на продавця. Також позивач повідомив, що до митного оформлення подавався фіто-санітарний сертифікат, оскільки відповідно до графи 44 митної декларації № 112050000/2014/013550 такий документ подавався (а.с. 61).

Позивачем також було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за квітень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 13.05.2014 № 7002328Е; звіт № 071 про незалежну експертну оцінку товару від 06.06.2014; комерційні пропозиції від іншого виробника від 15.04.2014, від 16.04.2014 (2 пропозиції); від 24.04.2014; лист про цінову інформацію на даний товар № 90 від 10.06.2014.

Також декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть (а.с. 61-зворот).

10.06.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000205/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 2,04 USD за кілограм (а.с. 64).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, надані документи містять розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість в повному обсязі. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий, тому що у декларанта немає даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за вартістю операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінювальних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за ціною одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятим тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну територію України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 2,04 USD за кілограм товару (МД № 807100000/2014/021175 від 26.05.2014, МД № 807100000/2014/019871 від 19.05.2014).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00369 за поданою митною декларацією № 112050000/2014/013550 (а.с. 63).

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених пунктами 33-36 Постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації згідно з рішенням про корегування заявленої митної вартості.

10.06.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2014/013659, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на митній декларації штамп «Під митним контролем» (а.с. 65).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів (№ 112050000/2014/000180/1 від 27.05.2014 та № 112050000/2014/000205/2 від 10.06.2014) у пункті 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» не містить обґрунтування щодо наявності обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом, позивачем були надані необхідні роз'яснення та за необхідності додаткові документи, які б підтверджували митну вартість, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення про причин їх ненадання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів за декларацією № 112050000/2014/012376 повідомив, що:

- імпортер не має договорів (угод, контрактів) із третіми особами, які пов'язані з контрактом № 30 від 16.04.2013 про поставку товару, митна вартість якого визначається. Наявність таких договорів (угод, контрактів) між імпортером та третіми особами не передбачена контрактом;

- умовами контракту № 30 від 16.04.2013 не передбачено здійснення платежів третім особам на користь продавця, оплата за товар здійснюється шляхом передплати на банківський рахунок продавця.

Щодо розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, декларант повідомив, що це не впливає на формування вартості товару. Порушення контрагентом строку відвантаження товару тягне за собою його відповідальність та не змінює вартість угоди. Також, як зазначив декларант, відомості, які містяться в коносаменті дають змогу ідентифікувати товар із тим, який визначений контрактом і специфікацією.

Також позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за квітень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 26.04.2014 № 7001252Е; звіт № 066 про незалежну експертну оцінку товару від 23.05.2014; комерційні пропозиції від іншого виробника від 14.04.2014, від 15.04.2014, від 16.04.2014 (2 пропозиції), від 24.04.2014; лист про цінову інформацію на даний товар № 80 від 27.05.2014.

Додатково декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть.

Щодо надання додатково витребуваних митницею Міндоходів документів по декларації № 112050000/2014/013550, позивач повідомив, що :

- імпортер не має договорів (угод, контрактів) із третіми особами, які пов'язані з контрактом № 5 від 12.07.2012 про поставку товару, митна вартість якого визначається. Наявність таких договорів (угод, контрактів) між імпортером та третіми особами не передбачена контрактом;

- умовами контракту № 5 від 12.07.2012 не передбачено здійснення платежів третім особам на користь продавця, оплата за товар здійснюється шляхом передплати на банківський рахунок продавця.

Щодо розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, декларант повідомив, що відомості, які містяться у коносаменті ARKIST0000125227 від 29.05.2014 можна ідентифікувати із тими, що стосуються поставляємого товару відповідно до умов контракту № 5 від 12.07.2012. Ті розбіжності, на які посилається митниця, не впливають на формування вартості товару, а декларант не несе відповідальності за складання коносаменту, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування покладаються на продавця. Також позивач повідомив, що до митного оформлення подавався фіто-санітарний сертифікат, оскільки відповідно до графи 44 митної декларації № 112050000/2014/013550 такий документ подавався.

Також позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за квітень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 13.05.2014 № 7002328Е; звіт № 071 про незалежну експертну оцінку товару від 06.06.2014; комерційні пропозиції від іншого виробника від 15.04.2014, від 16.04.2014 (2 пропозиції); від 24.04.2014; лист про цінову інформацію на даний товар № 90 від 10.06.2014.

Додатково декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть.

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України, щодо поставки «винограду сушеного без кісточок» за контрактом № 5 від 12.07.2012 та контрактом № 30 від 16.04.2013 надані обґрунтовані пояснення з підстав не надання витребуваних документів, у зв'язку з чим вважає, що ФОП ОСОБА_3 на вимогу Запорізької митниці надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 27.05.2014 № 112050000/2014/000180/1 та Рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.06.2014 № 112050000/2014/000205/2 зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, надані документи містять розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість в повному обсязі. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий, тому що у декларанта немає даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за вартістю операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінювальних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за ціною одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятим тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну територію України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 2,04 USD за кілограм товару (МД № 807100000/2014/021175 від 26.05.2014, МД № 807100000/2014/019871 від 19.05.2014).

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано метод № 6.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішеннях Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000180/1 та № 112050000/2014/000205/2 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних Рішення щодо коригування митної вартості та Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112050000/2014/000180/1 від 27.05.2014 та Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112050000/2014/000205/2 від 10.06.2014 прийняті протиправно, а відтак позовні вимоги в частині визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, тому оскаржувані Рішення про коригування митної вартості прийняті необґрунтовано, всупереч вимогам діючого законодавства, та є таким, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 переплати ввізного мита у сумі 18771 грн. 47 коп. суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

У зв'язку з чим, у разі визнання протиправними та скасування рішень митного органу про визначення митної вартості товару, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачені платежі з такої вартості, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Зазначені висновки викладені у рішенні Верховного суду України від 17.12.2013 у справі № 21-439а13.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 426 грн. 30 коп.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000180/1 від 27.05.2014 та № 112050000/2014/000205/2 від 10.06.2014.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша