Ухвала суду № 40513822, 18.09.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/560/14

Справа № 754/9668/14-к

У Х В А Л А

Іменем України

18.09.2014

Місто Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючий - суддя Котович О.Л.,

секретар Опішняк М.П.,

з участю прокурора Браги В.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання за обвинувальним актом,

ВСТАНОВИВ :

4 вересня 2014 року до Деснянського районного суду м.Києва з Апеляційного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013000000000219 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станиці Ленінградська Ленінградського району Краснодарського краю РФ, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, який обвинувачений у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 2 ст.410, частинами 1, 3, 4 ст.358, частиною 2 ст.364 КК України, і

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_3, який обвинувачений у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 5 ст.27 і частиною 2 ст.410, частиною 5 ст.27 і частинами 1, 3, 4 ст.358 КК України.

Обвинувальний акт затверджений прокурором відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Шевченком А.А. і в суд першої інстанції був направлений начальником відділу цієї ж прокуратури Брагою В.В.

Належним чином викликаний в підготовче судове засідання захисник ОСОБА_7 в суд не прибув.

Суд не бачить перешкод до проведення підготовчого судового засідання і ухвалення за його результатами відповідного рішення за відсутності згаданого захисника з огляду на положення ст.ст.324, 325 КПК України.

Прокурор просив суд призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні і заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з застави на тримання під вартою.

Обвинувачені і присутній захисник не погодились з думкою прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3, крім того, подав по пошті письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Виконавши вимоги ст.ст.342-345 КПК України, з'ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, суд повертає обвинувальний акт прокурору з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені в ч.2 ст.291 КПК України, при цьому в даному підсумковому документі досудового рослідування не повинно бути жодних внутрішніх суперечностей, граматичних помилок і описок, а всі складові частини цього документа повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до нього додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України.

При цьому реєстр матеріалів досудового розслідування має відповідати вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

При складанні обвинувального акта і додатків до нього слідчий вимоги закону не виконав і допустив при цьому порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, яке полягає в тому, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванні обвинувачення допущені неузгодженості і внутрішні суперечності в тексті обвинувального акта, абсурдні твердження, неправильні скорочення тощо.

(1)При викладі фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванні обвинувачення допущені наступні неузгодженості в тексті обвинувального акта.

Так, викладаючи обставини, за якими ОСОБА_3 за пособництвом ОСОБА_4 протягом лютого 2011 року-травня 2013 року заволодів грошима, призначеними на закупівлю продуктів харчування, слідчий при посиланні на відповідні договори в переважній більшості випадків конкретизував обставини злочину і зазначив ціну кожного закупленого продукту за 1 кг. Але при цьому при посиланні на окремі інші договори слідчий з невідомих причин не зазначив за яку міру ваги або об'єму товару (кілограм, центнер, тона, літр тощо) вказана відповідна ціна :

по договору № 38.5.1-17/62 від 04.12.2012 - відсутня міра ваги чи об'єму при зазначенні ціни закупленого борошна 1 гатунку, борошна 2 гатунку, макаронів, томатної пасти,

по договору № 137/1133 від 26.11.2012 - відсутня міра ваги чи об'єму при зазначенні ціни закупленого борошна 2 гатунку, макаронів, томатної пасти,

по договору № 3 від 08.02.2013 - відсутня міра ваги чи об'єму при зазначенні ціни закупленого гороху,

по договору № 4 від 08.02.2013 - відсутня міра ваги чи об'єму при зазначенні ціни закупленої перлової крупи, пшеничної крупи, ячної крупи,

по договору № 14 від 03.04.2013 - відсутня міра ваги чи об'єму при зазначенні ціни закупленого оцету.

(2)В обвинувальному акті при викладі обставин, за якими ОСОБА_3 за пособництвом ОСОБА_4 заволодів грошима при укладанні договору № 38-5.1-17/2 від 20.09.2012, мається абсурдне твердження слідчого про те, що курка патрана постачалась "по ціні 5200 кг. по ціні 19,2 грн. за 1 кг.".

(3)В обвинувальному акті при викладі обставин, за якими ОСОБА_3 за пособництвом ОСОБА_4 заволодів грошима, слідчий не дотримався існуючих правил скорочення назви вітчизняної грошової одиниці (гривня) і одиниці виміру маси (кілограм) і зазначив в тексті ці скорочення з крапкою ("грн." і "кг.").

Загальновідомо, що крапка ставиться при скороченні слова методом відкидання останніх літер і при цьому скорочене слово має закінчуватись на приголосну (наприклад : тисяча - тис., місто - м., хвилина - хв. тощо). При скороченні методом висічення голосних з середини слова крапка не пишеться (наприклад : мільйон - млн, мільярд - млрд, гривня - грн тощо).

(4)Викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не узгоджені з формюлюванням обвинувачення за диспозицією ч.1 ст.410 КК України.

Так, за диспозицією ч.1 ст.410 КК України кримінально караними є чотири види діянь - викрадення, привласнення, вимагання майна або заволодіння ним шляхом шахрайства.

ОСОБА_3 притягнутий до кримінальної відповідальності за заволодіння іншим військовим майном і його дії кваліфіковані за ч.2 ст.410 КК України як військової службової особи, що зловживала службовим становищем повторно і діяла за попередньою змовою групою осіб із заподіянням істотної шкоди.

При цьому про шахрайство ОСОБА_3 мова в обвинувальному акті не іде і спосіб заволодіння майном при шахрайстві (шляхом обману чи словживання довірою) не вказаний.

Слідчий повинен визначитись з об'єктивною стороною інкримінованого ОСОБА_3 злочину і лише після цього разом з прокурором звертатись до суду з обвинувальним актом.

(5)Висновок слідчого про заволодіння ОСОБА_3 іншим військовим майном шляхом зловживання службовим становищем при кваліфікації його дій за ч.2 ст.410 КК України не узгоджений з викладом фактичних обставин кримінального правоворушення, який при цьому має внутріші протиріччя.

Так, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення за окремими епізодами (договорами) слідчий переважно зазначив, що ОСОБА_3 грошима заволодів.

Одночасно в тексті обвинувального акта в інших його частинах слідчий стверджує, що ОСОБА_3 гроші викрав :

84236,17 гривень - за підсумком реалізації договорів між Адміністрацією Держспецтрансслужби і ФОП "ОСОБА_4",

112588,50 гривень - за підсумком реалізації договорів між ТОВ "Чернігівський м'ясний двір" та низкою віськових частин.

Як вже зазначалось вище, за диспозицією ч.1 ст.410 КК України викрадення і заволодіння є різними злочинами, а тому слідчий за результатами досудового розслідування повинен визначитись, ОСОБА_3 викрав інше військове майно або заволодів ним шляхом шахрайства і у який саме спосіб (шляхом обману чи зловживання довірою).

(6)Висновки слідчого про те, що ОСОБА_3 заволодів іншим військовим майном повторно і заподіяв при цьому істотну шкоду не узгоджені як між собою, так і з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, суперечать положенням ст.ст.32 і 33 КК України.

Якщо слідчий при підсумку злочинної діяльності ОСОБА_3 вважає, що той заволодів іншим військовим майном в цілому на загальну суму 510004,36 гривень, тобто, вчинив продовжуваний злочин, який складається з двох і більше тотожних діянь, об'єднаних єниним злочинним наміром, і в зв'язку з цим слідчий склав всі виявлені ним суми наживи за всіма епізодами і інкримінував таку кваліфікуючу ознаку, як заподіяння істотної шкоди, то така позиція слідчого не узгоджена з його ж висновком про вчинення цього злочину повторно, оскільки в обвинувальному акті відсутній виклад фактичних обставин і відповідна кваліфікація першого кримінального правопорушення ОСОБА_3, за яким мають викладатить в тексті наступні злочини, що утворюють ознаку повторності.

Окрема кваліфікація першого епізоду злочинної діяльності тягне виключення суми шкоди за першим епізодом із загальної суми заподіяної шкоди за всіма наступними епізодами при кваліфікації діяння за ч.2 ст.410 КК України за ознакою повторності.

(7)Суд бачить неконкретність пред'явленого у даному кримінальному провадженні обвинувачення в тому, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення містить посилання слідчого на те, що ОСОБА_4 з розрахункового рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" зняв і передав ОСОБА_3 готівкою "близько" 28864,8 гривень і при цьому час і місце передачі грошей в обвинувальному акті не зазначено.

В обвинувальному акті необхідно конкретизувати суму готівки за цим епізодом, а також час і місце передачі грошей.

(8)Аналогічну неконкретність пред'явленого обвинувачення суд бачить при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення і посиланні слідчого на те, що ОСОБА_4 з розрахункового рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" зняв і передав ОСОБА_3 готівкою "близько" 12340 гривень і при цьому час і місце передачі грошей в обвинувальному акті не зазначено.

В обвинувальному акті необхідно конкретизувати суму готівки також і за цим епізодом, час і місце передачі грошей.

(9)Аналогічну неконкретність пред'явленого обвинувачення суд бачить при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення і посиланні слідчого на те, що ОСОБА_4 з розрахункового рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" зняв і передав ОСОБА_3 готівкою "близько" 14650 гривень і при цьому час і місце передачі грошей в обвинувальному акті не зазначено.

За цим епізодом в обвинувальному акті теж необхідно конкретизувати суму готівки і час та місце передачі грошей.

(10)Неконкретність пред'явленого у даному кримінальному провадженні обвинувачення за ч.2 ст.410 КК України суд бачить також у відсутності в обвинувальному акті посилання на те, кому цим злочином заподіяна істотна шкода.

(11)При кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.364 КК України слідчий зазначив, що той вчинив зловживання службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної особи.

Сполучник "чи" використав законодавець в диспозиції ч.1 ст.364 КК України при формулюванні ознак цього злочину.

Слідчий в свою чергу за результатами досудового розслідування має визначитись з кваліфікуючими ознаками такого злочину і в обвинувальному акті зазначити конкретні ознаки зловживання - воно мало метою одержання неправомірної вигоди тільки для ОСОБА_3, тільки для іншої фізичної особи, або одночасно для ОСОБА_3 і іншої фізичної особи.

Застосоване слідчим в обвинувальному акті альтернативне визначення ознак злочину з застосуванням сполучника "чи" є неприпустимим, оскільки в суд має надійти підсумковий документ досудового розслідування з однозначним формулюванням обвинувачення.

(12)На думку суду на неконкретність пред'явленого обвинуваченян за цим епізодом також вказує застосоване слідчим словосполучення "будь-якої", яке використав законодавець у диспозиції ч.1 ст.364 КК України виключно тільки для орієнтації слідчих на те, що кримінально караною є неправомірна вигода у будь-якому виді.

(13)Викладене в обвинувальному акті твердження слідчого про те, що ОСОБА_3 отримав можливість заволодіння бюджетними коштами при закупках м'яса по ціні 31 гривня 60 копійок за рахунок узгодженого з ОСОБА_8 перевищення закупівельної ціни на 5 гривень 10 копійок за кожен кілограм з наступним зверненням цієї різниці на свою користь, не відповідає викладу фактичнх обставин кримінального правопорушення, за яким м'ясо закупалось не по 31 гривні 60 копійок, а по 35 гривень 70 копійок за кілограм по договорам № 81/1133 від 11.07.2012 і № 167 від 11.07.2012.

Причина такої невідповідності закупівельних цін слідчим ніяк не пояснюється в тексті обвинувального акта.

(14)Такі саме порушення і недоліки маються в обвинувальному акті і відносно ОСОБА_4, який обвинувачений у вчиненні аналогічних злочинів у співучасті з ОСОБА_3

(15)З тексту обвинувального акта не вбачається доля ОСОБА_8, у співучасті з яким ОСОБА_3 вчинив злочини.

(16)В порушення вимог п.2 і ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначені відповідні поштові індекси за місцем проживання обвинувачених.

Індекси згідно п.60 "Правил користування послугами поштового зв'язку" є обов'язковим реквізитом адреси одержувача, а поштові відправлення юридичних осіб без зазначення в адресі поштових індексів до пересилання не приймаються, а вийняті з поштових скриньок - повертаються відправникам з першого етапу обробки.

(17)Реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч.2 ст.109 КПК України, цей документ переобтяжений зайвими і не передбаченими законом даними і фактично є не реєстром, а описом документів, які зібрані під час досудового розслідування.

(18)В порушення п.1 ч.2 ст.109 КПК України в реєстрі процесуальних дій зазначені не тільки процесуальні дії, які згідно ч.1 ст.103 КПК України фіксуються у протоколі, на носії інформації і у журналі судового засідання, а всі зібрані слідчим і прокурором документи (листи, розписки тощо), а також процесуальні рішення (доручення про проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування тощо).

Крім того, в реєстрі процесуальних дій повинні зазначатись процесуальні дії, а не спосіб їх фіксування (протоколи).

(19)В порушення п.2 ч.2 ст.109 КПК України в реєстрі процесуальних рішень зазначені не тільки процесуальні рішення, передбачені ч.1 ст.110 КПК України, а всі зібрані слідчим і прокурором документи (листи, розписки тощо), а також процесуальні дії, точніше, спосіб їх фіксування (протоколи).

В реквізитах процесуальних рішень не зазначено прізвища слідчих і прокурорів.

Посилання в реєстрі лише на назву процесуальної дії і назву процесуального рішення жодного інформаційного навантаженя не несе і завдань реєстру не виконує.

(20)В порушення вимог п.3 ч.1 ст.109 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження в реєстрі не конкретизовані, не зазначені строки їх застосування і прізвища слідчих, прокурорів і слідчих суддів, а ухвали слідчих суддів в реєстрі неправильно зазначені як ухвали судів.

(21)Згідно ч.1 ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію і копію реєстру матеріалів досудового розслідування підзрюваному та його захиснику.

З тексту закону вбачається, що спочатку мають бути складені обвинувальний акт і реєстр, потім виготовлені їх копії і вони далі вручаються підозрюваному та захиснику.

Обвинувальний акт датований 02.06.2014 року, але в ньому згадуються документи, яких ще не могло були, оскільки вони складені і датовані наступним днем - розписки ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_7 від 03.06.2014 року.

Розписки ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_2 взагалі не мають дат.

Така неузгодженість свідчить про невиконання слідчим певних вимог закону щодо забезпечення прав і законних інтересів підозрюваних і їх захисників.

(22)В реєстрі немає даних про надання доступу до матеріалів досудового розслідування захиснику ОСОБА_7, якому вручено копії обвинувального акта і реєстра.

Призначення судового розгляду за наявності викладених вище недоліків і порушень закону з їх усуненням прокурором на наступних стадіях провадження законом не передбачено.

Суд вважає, що перевірений обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору без обговорення питання про можливе використання прокурором в наступному під час судового розгляду можливостей, які надає прокурору ст.338 КПК України, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді не для виправлення описок, граматичних помилок, неузгодженості окремих частин тексту обвинувального акта, а виключно для зміни правової кваліфікацї та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

При цьому суд при поверненні обвинувального акта прокурору враховує також відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді.

Також суд вважає, що законодавець при складанні КПК України розраховував на те, що викладені слідчим в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення будуть абсолютно достовірними і при доведенні прокурором в суді вини обвинуваченого ці обставини в незмінному вигляді будуть відображені в обвинувальному вироку без використання можливостей, які надає прокурору ст.338 КПК України, оскільки лише за таких умов буде досягатись мета справедливого правосуддя в розумні строки без коригування обвинувачення прокурором в суді.

Повернення перевіреного судом обвинувального акта разом з додатками прокурору буде відповідати вимогам ст.2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В реєстрі відсутні дані про заходи забезпечення кримінального провадження і строк їх застосування, зокрема, щодо запобіжних заходів, а тому суд з цього питання рішення за результатами підготовчого судового засідання не ухвалює і підстав для задоволення клопотання прокурора не бачить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013000000000219 відносно ОСОБА_3, який обвинувачений у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 2 ст.410, частинами 1, 3, 4 ст.358, частиною 2 ст.364 КК України, і ОСОБА_4, який обвинувачений у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 5 ст.27 і частиною 2 ст.410, частиною 5 ст.27 і частинами 1, 3, 4 ст.358 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Шевченку А.А.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 7 днів з дня її оголошення, особою, яка перебуває під вартою - протягом 7 днів з моменту отримання копії ухвали, особою, яка не викликалась в суд - протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Головуючий :