Ухвала суду № 40513715, 09.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/659/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Пилипенко О.Є.,

суддів: Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправними дії Київської митниці Міндоходів із відбору зразків для перевірки правильності класифікації товару УКТЗЕД, оформленого актом № 341778 про взяття проб товарів для митного оформлення від 01.11.2013 р.; визнати протиправною бездіяльність Київської митниці Міндоходів, яка полягає у незавершені ними митного оформлення в зоні діяльності митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів наливної автомобільної цистерни, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, всередині якої знаходиться амфотерна поверхнево-активна речовина (сполука бетаїнового типу) у вигляді водного розчину "EMPIGEN BS/FA", а також автомобільного транспортного засобу - тягача, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; зобов'язати Київську митницю Міндоходів завершити митне оформлення декларації №125110000/2013/341778 від 30.10.2013 р. щодо товару «амфотерна поверхнево-активна речовина (сполука бетаїнового типу) у вигляді водного розчину "ЕМРIСЕN BS/FA" у наливній автомобільній цистерні, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а також автомобільного транспортного засобу - тягача, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться у митному оформленні в зоні діяльності митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів; зобов'язати Київську митницю Міндоходів утриматись від вчинення дій, що перешкоджають митному оформленню та виїзду наливної автомобільної цистерни, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у якій знаходиться «амфотерна поверхнево-активна речовина (сполука бетаїнового типу) у вигляді водного розчину "ЕМРIСЕN BS/FA", а також автомобільного транспортного засобу - тягача, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, із зони діяльності митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 26 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року та прийняти нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» відмовити повністю. Свою вимогу апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, в ході судового розгляду не досліджені всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду 26 лютого 2014 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки письмового рішення з приводу взяття проб (зразків) товарів, ввезених позивачем, Київською митницею Міндоходів не приймалось, то такий відбір було здійснено протиправно, із порушенням процедури, що передбачена Митним кодексом України. Крім того, судом встановлено, що жодним із положень Митного кодексу не встановлено можливісті не завершувати митне оформлення, навіть у разі виявлення порушень з боку декларанта. Водночас Київська митниця Міндоходів не надала до суду будь-якого юридичного обґрунтування власної бездіяльності з приводу не завершення митого оформлення товару позивача, після підтвердження правильності визначеного позивачем коду за УКТ ЗЕД та безпечності товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» є юридичною особою, зареєстроване 18 вересня 2000 року, та відповідно до Виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює підприємницьку діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі (а.с.78).

29 жовтня 2013 року ТОВ «Бреннтаг Україна» на підставі митної декларації №125110000/2013/341778 ввіз на митну територію України товар - «амфотерну поверхнево-активну речовину (сполука бетаїнового типу) - водний розчин «EMPIGEN BS/FA» (далі- Товар), що знаходиться в зоні діяльності митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів. Вказаний товар використовується як сировина для виробництва засобів побутової хімії та косметики, країна виробництва Італія, виробник «Huntsman» (а.с.108).

Як вбачається із товарно-транспортної накладної (CMR) №125110000/13/349792 перевезення вказаного товару здійснювалося автомобільним транспортом (наливна цистерна і тягач із державними реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 відповідно (а.с.15).

Позивачем було надано Київській митниці Міндоходів митну декларацію, та документи необхідні для митного оформлення вказані у графі 44 декларації, які були прийняті посадовими особами до митного оформлення, про що свідчать відбитки відповідних митних забезпечень на митній декларації (а.с. 108), товарно-транспортній накладній (а.с. 15), та інвойсі від 23 жовтня 2013 року (а.с. 16).

Разом з тим, митний контроль і митне оформлення вказаного товару у строки встановлені статтею 255 Митного кодексу України (протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню) завершено не було.

Судом першої інстанції під час судового розгляду було встановлено, що посадовими особами Київської митниці Міндоходів жодного письмового вмотивованого рішення про неможливість здійснення митного оформлення товару, відмову у митному оформленні товару прийнято не було. Про причину порушення встановлених Законом строків здійснення митного оформлення декларанта не повідомлено.

Крім того, як зазначає відповідач, причиною затримки митного оформлення товару став лист заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 16 жовтня 2013 року №14/4/2-19953 (а.с. 154), з якого убачається, що згідно наявних у відправника даних під час декларування ТОВ «Бреннтаг Україна» товару «аніоноактивна поверхнево-активна речовина» до митних органів були подані товаросупровідні документи із неправдивими відомостями стосовно характеристик вантажу та заявленого коду УКТ ЗЕД.

Таким чином, на підставі вказаного листа та виходячи з його змісту, відповідачем було затримано транспортний засіб та автомобільну наливну цистерну, у якій знаходився товар - «амфотерна поверхнево-активна речовина (сполука бетаїнового типу) у вигляді водного розчину «EMPIGEN BS/FA» для проведення переогляду та відібрання зразків.

01 листопада 2013 року посадовою особою відповідача, у присутності декларанта та співробітника ГУ БКОЗ СБ України, відібрано проби (зразки) Товару з метою підтвердження відповідності заявленому у митній декларації коду УКТ ЗЕД, про що складено Акт №341778 від 1 листопада 2013 року(а.с. 22). Як підставу для відбору зразків в акті міститься посилання на лист СБУ вх7934/061-43ф від 16 жовтня 2013 року.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції в судовому засіданні, відповідачем будь яких рішень з приводу відбору зразків на підтвердження заявленого у митній декларації коду товару за УКТ ЗЕД не приймалось.

У подальшому відібрані зразки були передані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів для вирішення питання правильності класифікації та кодування товару. Згідно з висновками Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України від 28 листопада 2013 року №142000904-0090, відомості про товар - «амфотерна поверхнево-активна речовина (сполука бетаїнового типу) - водний розчин «EMPIGEN BS/FA» відповідає інформації щодо якісного складу зазначеній у графі 31 митної декларації від 1 листопада 2013 року №125110000/2013/341778 (а.с. 23-24).

Крім того, одночасно з відповідачем, представником ГУ БКОЗ СБ України також було відібрано зразки задекларованого товару для проведення досліджень окремо від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень.

Київською митницею Міндоходів 26 грудня 2013 року було отримано лист ГУ БКОЗ СБ України від 24 грудня 2013 року №14/29501 (а.с. 146), до якого додано копії результатів експертних досліджень хімічної сировини, у тому числі «амфотерна поверхнево-активна речовина (сполука бетаїнового типу) «EMPIGEN BS/FA».

Як вбачається з експертного висновку Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу №0327 від 19 грудня 2013 року, хімічна речовина, що складає основу продукту задекларованого позивачем не зареєстрована у Державному реєстрі небезпечних факторів (а.с. 147-154).

Враховуючи вищезазначене дослідження, відповідач стверджує, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що був доданий на підтвердження хімічних властивостей та безпечності Товару, - виданий із порушенням чинного законодавства.

Вважаючи дії відповідача щодо відбору зразків та бездіяльність останнього, яка полягає у незавершені митного оформлення, протиправними, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Як вірно визначено судом першої інстанції, відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України.

Форми митного контролю закріплені у статті 336 Митного кодексу України, згідно з якою митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, шляхом, зокрема: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Відповідно до приписів статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Отже, проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів є однією із форм митного контролю, що здійснюється посадовими особами митного органу з метою недопущення порушень з боку суб'єктів господарювання, що ввозять на територію України товари, встановлення відповідності заявлених характеристик та якостей товарів вимогам нормативних документів, тощо.

Статтею 248 Митного кодексу встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 255 Митного кодексу передбачено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей у разі, зокрема, проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів.

В силу положень частини 1 статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних у тому числі, для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина 17 статті 356 Митного кодексу України).

За результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Водночас, як встановлено судом та відповідачем не спростовується, письмового рішення з приводу взяття проб (зразків) товарів, увезених позивачем, Київською митницею Міндоходів не приймалось. Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такий відбір було здійснено протиправно, із порушенням процедури, що передбачена Митним кодексом України.

Крім того, судом першої інстанції надано вірну оцінку доводам відповідача про те, що рішенням про відбір проб (зразків) у даному випадку є резолюція начальника Київської митниці на листі Служби безпеки України. Як вірно зазначено судом першої інстанції з матеріалів справи убачається, що копія листа СБ України, що став підставою для відбору зразків взагалі не містить жодних резолюцій, крім того, суд зазначає, що така резолюція не є рішенням в розумінні положень Митного кодексу.

Як закріплено у пункті частини 6 статті 321 Митного кодексу України перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Згідно із частиною 1 статті 319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного) здійснюються органами доходів і зборів у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Органи доходів і зборів взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті (частина 8 статті 319 Митного кодексу України).

Форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю (частина 1 статті 320 Митного кодексу України).

Відповідно до матеріалів справи, позивач на підтвердження заявленій класифікації товару та його безпеки, у якості додатків до митної декларації надав Паспорт безпеки речовини «EMPIGEN BS/FA» (а.с. 25-27). Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 20 червня 2013 року №05.03.02-03/54832 (а.с. 28), що також підтверджує код товару, заявлений у МД, та свідчить про його відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України. Листом від 15 січня 2014 №05.03-11-56/20 Державна санітарна епідеміологічна служба України підтвердила чинність та дійсність вищезазначеного висновку до 20 червня 2016 року (а.с. 29). Аналогічні висновки щодо безпечності та якості продукції позивача містяться також і в протоколі випробувань ПП «Лабораторія Замовних Досліджень» (а.с. 30-44).

Крім того, позивач надав до митного оформлення Сертифікат (свідоцтво) Державної реєстрації небезпечного фактора №В001771 (а.с. 45, 164-168).

Висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України підтверджено, що товар ввезений ТОВ «Бреннтаг Україна» відповідає заявленому в митній декларації коду УКТ ЗЕД.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, хімічна сполука зазначена у висновках дослідження здійснених на замовлення СБ України, а саме: 1-propanaminium, 3-amino-N-(carboxymethyl)-N, N-dimethyl-, N-coco acyl derivs., hydroxides, inner salts №61789-40-0, яка зазначена як незареєстрована у державному реєстрі відповідає хімічній сполуці, що зазначена у Сертифікаті позивача.

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що результатами досліджень, проведених експертною установою Міндоходів, встановлено, що ввезений ТОВ «Бреннтаг Україна» товар відповідає задекларованим характеристикам товару та цілям класифікації згідно з УКТ ЗЕД; надані до суду висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати відповідності товару, проходження державного санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю під час ввезення на територію України свідчать про якість і безпеку товару.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про незаконне отримання ТОВ «Бреннтаг Україна» висновків державного санітарно-епідеміологічного контролю є необґрунтованими та суперечать доказам, наданими позивачем.

Водночас жодних обґрунтувань на спростування таких висновків суду першої інстанції Київська митниця Міндоходів в своїй апеляційній скарзі не навела, доказів на підтвердження зворотного суду не надала.

Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що проведеними посадовими особами Київської митниці Міндоходів заходами також жодних даних про порушення позивачем митного законодавства не встановлено; рішення з приводу утримання (арешту) товару позивача - відсутні, отже відповідач зобов'язаний був завершити митне оформлення товару.

Крім того, Митним кодексом також передбачені дії митниці у разі виявлення порушень митних правил. Так, частиною 6 статті 255 встановлено, що при виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Отже, жодним із положенням Митного кодексу не встановлено можливість не завершувати митне оформлення, навіть у разі виявлення порушень з боку декларанта.

При цьому, зі змісту статті 338 Митного кодексу України та Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення убачається, що підставою для проведення огляду (переогляду) товарів є рішення митного органу, прийняте в установленій формі.

Зокрема пунктами 1.2, 1.3 розділу ІІ Порядку проведення огляду та переогляду товарів №1316, рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 Митного кодексу України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, рішення з приводу проведення огляду (переогляду) товарів митний орган не приймав. Даних про час, впродовж якого посадові органу доходів і зборів здійснювали огляд (переогляд) товарів, відповідач суду не надав.

Як передбачає пункт 1.2 розділу ІІІ Порядку №1316, за результатами огляду складається Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №636 «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу».

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що акт за результатами переогляду відповідачем не складався, таким чином, відповідачем не надано доказів щодо виконання останнім після підтвердження заявленого коду УКТ ЗЕД інших митних формальностей.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Київська митниця Міндоходів з 28 листопада 2013 року вчиняє бездіяльність з приводу не завершення митного оформлення товару, за наявності у позивача необхідних документів.

При цьому, судом першої інстанції надано вірну оцінку доводам відповідача щодо наявності кримінальних проваджень, відкритих слідчим відділом ГУ СБ України, як на підставу неможливості митного оформлення товару. По-перше, як вбачається з листа СБ України від 24 грудня 2013 року (а.с. 146) зазначені справи відкриті щодо порушень виявлених при ввезені за іншою митною декларацією щодо іншого товару, по-друге, відкриття кримінального провадження не звільняє митний орган від обов'язку завершити митне оформлення та прийняти рішення у відповідності до вимог митного кодексу.

Крім того, із листа Прокуратури Київської області від 19 грудня 2013 року №07/1-3412 вих-13 за результатами звернення ТОВ «Бреннтаг Україна» щодо законності дій відповідача при проведені митного оформлення вантажів позивача вбачається, що Київською митницею Міндоходів було допущено ряд порушень, зокрема прокуратурою було наголошено про протиправність дій відповідача щодо затримки митного оформлення товару з підстав не ознайомлення відповідача з висновками досліджень СБ України (а.с. 20-21)

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Київською митницею Міндоходів безпідставно не вчинено дій з метою завершення митного оформлення у строки встановлені Митним кодексом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, було вірно встановлено фактичні обставини справи надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду 26 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 09.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.