Вирок № 40513232, 18.09.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2309/14-к

Номер провадження 1-кп/404/180/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Куценко О.В.,

при секретарі судового засідання Колісник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кіровограді кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючому АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні має малолітню дочку, є особою, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора Макєєва Д.В.

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_1, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 згідно трудового договору від 01.10.2012 року та Наказу по особову складу ТОВ «Дісста» № 76/2-к від 01.10.2012 року, прийнятий на роботу на посаду торгового агента ТОВ «Дісста». Відповідно до посадової інструкції в обов'язки входило забезпечення продажу товарів існуючим покупцям та пошук нових клієнтів, контроль за своєчасною оплатою за товар, згідно домовленості отримував грошові кошти від клієнтів за отриманий товар та в подальшому здавав до каси, а також ніс матеріальну відповідальність за грошові кошти отримані від клієнта.

В період роботи з 22 травня 2013 року по 24 липня 2013 року, перебуваючи на посаді торгового агента ТОВ «Дісста», ОСОБА_1 будучи матеріально відповідальною особою, маючи умисел на привласнення грошових коштів ТОВ «Дісста», діючи умисно з корисливих спонукань, з метою власної наживи, використовуючи свою посаду, що надавала йому право одержувати грошові кошти від представників торгових організацій для подальшої здачі їх до каси ТОВ «Дісста», систематично, приймаючи кошти, за поставлену продукцію, від клієнтів, а саме: ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ФОП ОСОБА_20, здавав їх до каси лише частково або взагалі не здавав, приховуючи від обліку.

За вказаний період роботи ОСОБА_1 привласнив виручку на суму 31763,17 грн., які використав на власні потреби, чим завдав ТОВ «Дісста» матеріальні збитки на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1, допитаний в судовому засіданні, повністю вину не визнав та пояснив, що в дійсності кошти ніколи не отримував від торгових організацій, до скоєного кримінального правопорушення не причетний.

Не зважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим, його вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

- показами представника потерпілого ОСОБА_3, яка пояснила суду, що ОСОБА_1 працював торговим агентом на ТОВ "Дісста". З початку справи у ОСОБА_1 йшли добре, однак, в липні 2013 року у обвинуваченого почала зростати дебіторська заборгованість. Коли обдзвонили своїх клієнтів, то з'ясували, що вони з ОСОБА_1 розрахувалися. Впевнившись, в тому, що магазини з обвинуваченим дійсно розрахувалися, звернулися за поясненнями до ОСОБА_1 Однак, він, не пояснивши причини заборгованості, звільнився з роботи.

- показаннями свідка ОСОБА_21, яка пояснила суду, що працювала продавцем в магазині. Обвинуваченого знає як торгового агента, який приїжджав в магазин пропонував товар, отримував замовлення, а в подальшому отримував кошти за проданий товар, про що писав відмітки на товарних накладних "оплачено". Дана відмітка свідчила про те, що ОСОБА_1, отримав кошти за отриманий торговою організацією товар. Стверджує, що неодноразово особисто передавала кошти ОСОБА_1

- показами свідка ОСОБА_22, який пояснив суду, що працює приватним підприємцем. ОСОБА_1, як торговий агент приймав замовлення на поставку продуктів харчування, через тиждень-два отримував кошти за поставлений товар, про що ставив на товарній накладній підпис з відміткою "оплачено", що підтверджувало факт отримання ОСОБА_1 коштів за поставлений товар.

- показами свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, та ОСОБА_25 які пояснили суду, що загалом на підприємстві прийнято порядок за яким торговий агент отримував товарну накладну, приїздив на торгове підприємство куди поставлено товар, разом з власником підприємства або продавцем проводили звірку дебіторської заборгованості, отримував кошти за поставлений товар, про що робив відмітку. Отримані кошти здавав до каси ТОВ "Дісста".

- показаннями свідка ОСОБА_26, яка пояснила суду, що працювала продавцем в магазині "Олімпія" в м. Гайворон. Обвинуваченого знає, як торгового агента, який пропонував каву "Нескафе", отримував замовлення товар. В подальшому, до магазину поставляли автомобілем товар, який свідок приймала, звіряючись по товарній накладній. Приблизно через тиждень приїжджав ОСОБА_1, з ним проводили звірку дебіторської заборгованості, передавали обвинуваченому кошти, про що він робив відмітку в товарних накладних "оплачено" та в зошиті продавця. Стверджує, що саме обвинуваченому неодноразово особисто передавала кошти.

- показами свідка ОСОБА_27, яка пояснила суду, що працює касиром ТОВ "Дісста". ОСОБА_1 працював на ТОВ "Дісста" торговим представником. В обов'язки касира входило отримання коштів від торгових представників. Окрім коштів, торгові представники відмічали в "покупюрнику", відомості про отримані кошти від торгових організацій відповідно до товарних накладних. Отримавши кошти та "покупюрник", за допомогою програми "1С" розносила інформацію про кожній накладній. Факт отримання коштів від торгового агента підтверджується касовим чеком, який передавався торговій організації.

Окрім того, вина ОСОБА_1, доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

- висновком судово-економічної експертизи №1143, 1142 від 30.10.2013 року згідно якої за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Дісста" заборгованість виникла внаслідок не повного оприбуткування в касу грошових коштів, отриманих від покупців, в оплату за реалізовані товари в сумі 31763 грн. 17 коп.

т. 6 а.п. 57-60.

- висновком дактилоскопічної експертизи №321 від 31.10.2013 року, згідно якої підписи, розташовані біля записів "оплачено" у видаткових накладних та на аркуші у клітинку, виконані ОСОБА_1

т. 6 а.п. 76-107.

- висновком дактилоскопічної експертизи №380 від 10.01.2014 року, згідно якої підписи від імені ОСОБА_1, в трудовому договорі, договорі про повну матеріальну відповідальність, виконані ОСОБА_1

т. 6 а.п. 128-142.

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

При цьому, суд оцінює позицію обвинуваченого, яка полягає в повному запереченні отримання коштів від покупців товару, як спосіб захисту.

Суд вважає помилковою позицію захисту стосовно відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, оскільки в його обов'язки не в ходило отримання коштів від торгівельних підприємств.

Так, згідно наказу від 01.10.2012 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду агента торгового (т.№1 а.п. 40). Згідно п.1.4 визначено, що перелік конкретних трудових обов'язків працівника визначається посадовою інструкцією. Підпунктом 2 пункту 2 "Посадові обов'язки" посадової інструкції агента торгового, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 19.03.2012 року, на агента торгового покладається обов'язок вести збір грошових коштів у клієнтів компанії за поставлений товар і здавати їх в касу підприємства. (т№6 а.п. 138).

Таким чином, обвинувачений перебував трудових відносинах з підприємством і йому були ввірені грошові кошти за проданий підприємством товар.

Факт отримання грошових коштів від торгових підприємств підтверджується відміткою "оплачено" з підписом ОСОБА_1 на товарних накладних та поясненнями свідків, які однозначно вказали, що даний підпис на накладних свідчить про отримання ОСОБА_1 коштів за поставлений товар. Опосередковано даний факт підтверджує те, що ОСОБА_1, все ж частково здавав кошти до каси підприємства, на що вказує свідок ОСОБА_27 та долучені до матеріалів провадження "покупюрники" ОСОБА_1 (т. №1 а.п. 52-62).

Не погоджується суд з позицією стосовно того, що ОСОБА_1 не міг отримувати кошти, оскільки згідно умов договору між ТОВ "Дісста" та торгівельними підприємствами, передбачено форму оплати безготівкову. Так, згідно п. 4.3. Договору купівлі-продажу передбачено, що покупець проводить оплату за поставлений товар готівковим чи безготівковим розрахунком, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Допитані свідки зазначили, що з ТОВ "Дісста" розраховувалися лише готівкою. Внесення готівки до каси підприємства в безготівковій формі є неможливим.

Той факт, що при передачі готівки від торгівельних підприємств до ОСОБА_1 та від нього до каси, можливо мало місце порушення вимог бухгалтерського обліку, жодним чином не спростовує наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив закінчене, умисне, кримінальне правопорушення середньої тяжкості.

Як особа, ОСОБА_1 по місцю роботи характеризується негативно, є особою, що не має судимості, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - судом не встановлено

Обставин, які обтяжують покарання - судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин у провадженні, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 191КК України. Однак, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. При цьому, суд вважає необхідним застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Цивільний позов підлягає частковому задоволенню на суму 31763 грн. 17 коп., оскільки саме на дану суму було завдано матеріальну шкоду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 7098 грн. 88 коп.

Вирішити питання щодо речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України

Обвинуваченим заявлено клопотання про застосування до нього п. "в" Закону України "Про амністію у 2014 році".

Прокурор погодився із даним клопотанням. Представники потерпілого вважають, що підстав для застосування амністії не має.

Судом встановлено, що обвинувачений є батьком ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.7 а.п. 118). Скоєне кримінальне правопорушення є середньої тяжкості.

Згідно з п. «В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі та від інших видів покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої акту амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на 1(один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році»

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дісста" код ЄДРПОУ 24430372 завдану матеріальну шкоду в сумі 31763 грн. 17 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 7098 грн. 88 коп.

Речові докази: долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Куценко