Ухвала суду № 40512771, 12.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.09.14

№ 910/19174/14.

Cуддя Нечай О.В., розглянувши

позовну заяву Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром», Державного підприємства «Красилівський агрегатний завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецресурс» про стягнення 63 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Хмельницький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Державного концерну “Укроборонпром” та Державного підприємства “Красилівський агрегатний завод” звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Спецресурс” про стягнення 63 500,00 грн.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовна заява прокурора в інтересах держави в особі Державного концерну “Укроборонпром” та Державного підприємства “Красилівський агрегатний завод” підлягає поверненню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За приписами статті 2 ГПК України, п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах.

Рішенням у справі № 3-рп/99 від 08.04.99 Конституційний Суд України роз'яснив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У якості позивачів прокурором визначено Державний концерн “Укроборонпром”, а також Державне підприємство “Красилівський агрегатний завод”.

При цьому, в позовній заяві вказано, що спір виник з усної домовленості між ДП “Красилівський агрегатний завод” та ТОВ “Торговий дім “Спецресурс” відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000617 від 06.06.2014 р. про поставку товару на суму 63 500,00 грн.

Отже, в даному випадку, спірні правовідносини виникли лише між сторонами вказаної домовленості - ТОВ “Торговий дім “Спецресурс”, як постачальником товару, та ДП “Красилівський агрегатний завод”, як одержувачем (замовником) товару.

Вказані відносини за правовою природою є господарськими, і в межах цих відносин ДП “Красилівський агрегатний завод” не здійснює владних, управлінських по відношенню до ТОВ “Торговий дім “Спецресурс” функцій, вказані особи в зазначених відносинах є рівноправними та незалежними одна від одної, як сторони правочину.

У позовній заяві прокурором не обґрунтовано, які функції держави, як органу державної влади, здійснює ДП “Красилівський агрегатний завод” у господарських відносинах між останнім та ТОВ “Торговий дім “Спецресурс” та які інтереси держави підлягають захисту при порушенні відповідачем умов укладеного ним господарського договору.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 зі справи за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа № 1-1/99 про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), положення абзацу четвертого частини першої ст. 2 Арбітражного (нині Господарського) процесуального кодексу України в контексті пункту 2 ст. 121 Конституції України належить розуміти так, що прокурори або їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Діюче законодавство України не визначає ДП “Красилівський агрегатний завод” органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, при цьому кошти заявляються до стягнення з відповідача на користь юридичної особи, а не в доход бюджету.

Згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, пряма норма процесуального закону вказує на те, що повноваження здійснювати функції держави у спірних правовідносинах обумовлюють виникнення права на позов для такого органу, і саме такий позов може передаватись на розгляд суду прокурором.

В свою чергу, положення статуту Державного концерну “Укроборонпром”, на які посилається прокурор у позові, не наділяють ДК “Укроборонпром” здійснювати відповідні функції у договірних відносинах, що виникли між ДП “Красилівський агрегатний завод” та ТОВ “Торговий дім “Спецресурс” у зв'язку з виконанням рахунку-фактури № СФ-0000617 від 06.06.2014 р.

Належність державного підприємства до сфери управління Державного концерну “Укроборонпром” не надає останньому права вимоги виконання правочину, що є предметом позову.

Частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Фактично позов поданий в інтересах окремо визначеної юридичної особи – ДП “Красилівський агрегатний завод”, яка не підпадає під визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до вищеназваного рішення Конституційного Суду України.

У свою чергу, ДП “Красилівський агрегатний завод” має підстави і можливості для самостійного захисту своїх прав.

Таким чином, ДП “Красилівський агрегатний завод” не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а ДК “Укроборонпром” не наділене правом на позов до ТОВ “Торговий дім “Спецресурс” щодо належного виконання рахунку-фактури № СФ-0000617 від 06.06.2014 р.

Отже, у даному випадку прокурором неправильно визначено позивача.

Посилання прокурора на те, що ДП “Красилівський агрегатний завод” належить до складу підприємств-учасників ДК “Укроборонпром” відповідно до додатку до статуту ДК “Укроборонпром”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 933 від 31.08.2011 р., не свідчить про необхідність залучення останнього у якості позивача, оскільки ДК “Укроборонпром” за спірними правовідносинами не уповноважений виконувати якісь дії, жодних прав чи обов’язків для ДК “Укроборонпром” за ними не виникає.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” № 7 від 23.03.2012 р. господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Таким чином, оскільки прокурор неправильно визначив державний орган, який має вчиняти функції з виконання зобов'язань за правочином, суд вважає, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 63 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя О.В. Нечай