Рішення № 40512579, 16.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2014 р.

Справа № 903/805/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Уніплит”

до державного підприємства “Любомльське лісове господарство”

про стягнення 12 735,80грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: н/в

від відповідачів: н/в

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Уніплит” звернулось з позовом до державного підприємства “Любомльське лісове господарство” про стягнення 12 735,80грн. попередньої оплати на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №55-1/ЛГ-12 від 27.12.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем зобов’язання по поставці товару згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини №55-1/ЛГ-12 від 27.12.2011р.

В підтвердження здійснення попередньої оплати на суму 25 000,00грн. позивач долучив платіжні доручення №19897 від 28.11.2012р., №199984 від 29.11.2012р., №19301 від 13.11.2012р., №19842 від 27.11.2012р. та товарно-транспортну накладну серії ЛГ №0000150 від 21.11.2012р. про поставку деревини на суму 12 264,20грн.

Ухвалою суду від 01.09.2014р. порушено провадження у справі. Зобов’язано відповідача розглянути акт звірки, надісланий позивачем з вимогою про повернення коштів від 06.05.2014р. №08/1307, звірити розрахунки, у разі заперечень надати суду контррозрахунок.

Позивач у судове засіданні не з’явився, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032651369 від 09.09.2014р. (а.с. 22).

Відповідач вимоги ухвали суду від 28.02.2013р. не виконав, пояснень та контррозрахунку не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032651377 від 09.09.2014р. (а.с. 23).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032651369, №4301032651377 від 09.09.2014р., були повідомлені ухвалою суду від 01.09.2014р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку сторін не було визнано обов’язковою, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2011р. між державним підприємством «Любомльське лісове господарство» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніплит» (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №55-1/ЛГ-12, за умовами якого за результатами проведення спеціалізованого аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі І кварталу 2012 року, який відбувся 02.12.2011р. (м. Київ) продавець зобов’язався передати у власність продавця на умовах франко-склад фансировину для лущення (лоти №№179, 181), а покупець – прийняти товар і сплатити його вартість (а.с. 9-10).

Відповідно до п.п. 4.2, 8.1 договору загальна вартість договору – 40 000,00грн. Покупець зобов’язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару протягом 5-ти календарних днів з дати пред’явлення рахунку до сплати.

Платіжними дорученнями №19897 від 28.11.2012р., №19984 від 29.11.2012р., №19301 від 13.11.2012р., №19842 від 27.11.2012р. позивач перерахував відповідачу 25 000,00грн. з призначенням платежу "за фансировину зг. рах. 1 від 09.11.2012 Без ПДВ" (а.с. 11-14).

Пунктом 8.3 договору встановлено, що продавець зобов’язаний передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури протягом 10 календарних днів.

ДП «Любомльське лісове господарство» відпустило відповідачу товар на суму 12 264,20грн., що стверджується товарно-транспортною накладною серії ЛГ №0000150 від 21.11.2012р. Отримання фансировини стверджується відміткою на товарно-транспортній накладній, завіреній печаткою відповідача (а.с. 15).

06.05.2014р. ТзОВ «Уніплит» направило на адресу ДП «Любомльське лісове господарство» вимогу про повернення коштів з актом звіряння розрахунків (а.с. 17). Вимога залишена відповідачем без відповіді, акт звіряння не підписаний. Надіслання вимоги стверджується поштовою квитанцією від 07.05.2014р. №1153 (с. 18).

Зважаючи на те, що відповідач зобов'язання щодо поставки товару в установлений договором строк не виконав, ТзОВ «Уніплит» звернулось до суду з позовом про повернення попередньої оплати в сумі 12 735,80грн.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати в результаті дій суб’єктів, з якими закон пов’язує настання правових наслідків. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов’язання, врегульоване ст.655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011р. №3-127гс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).

Позивач в підтвердження заборгованості надав суду: договір купівлі-продажу необробленої деревини №55-1/ЛГ-12 від 27.12.2011р., платіжні доручення №19897 від 28.11.2012р., №19984 від 29.11.2012р., №19301 від 13.11.2012р., №19842 від 27.11.2012р. на загальну суму 25 000,00грн., товарно-транспортну накладну серії ЛГ №0000150 від 21.11.2012р. на суму 12 264,20грн., вимогу про повернення коштів з доказами надіслання (а.с. 9-15, 17, 18).

Відповідач суму позову не оспорив, доказів поставки товару на виконання п. 8.3 договору №55-1/ЛГ-12 від 27.12.2011р. не представив, суму попередньої оплати на вимогу не повернув, у зв'язку з чим позовна вимога про повернення попередньої оплати в сумі 12 735,80грн. через невиконання відповідачем умов договору визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення в силу ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 174 Господарського кодексу України, ст.ст.655, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Любомльське лісове господарство», Волинська область, м. Любомль, вул.Незалежності, 64, код ЄДРПОУ 00991580

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 30905968

12 735,80грн. попередньої оплати, 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Всього – 14 562,80грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення

складено 18.09.2014р.

Суддя С.Т. Філатова