Ухвала суду № 40511839, 03.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р.Справа № 646/6568/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.07.2014р. по справі № 646/6568/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

18.06.2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського районі Харківської міської ради з нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи»; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського районі Харківської міської ради здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плату відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи».

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.07.2014р. , прийнятою в порядку скороченого провадження, позов задоволено . Визнано незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради (ідентифікаційний код 03196630, місцезнаходження: м.Харків, пр-т Гагаріна, 7) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плату відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи», - з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову, прийняти нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії 3-ої групи . В квітні 2014року позивачу нарахована щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 р. , але не виплачена.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги , виходив з того, що при вирішенні даного спору застосуванню піддягає саме ст. 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2014 р., тому дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 р. виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Частиною 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до 1 -ї категорії, інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

Згідно абз. 8 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Проте, починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. не містить норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 48 вказаного Закону, яким визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення здійснити нарахування та вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню.

Колегія суддів дійшла висновку , що доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.07.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.