Постанова № 40511718, 11.09.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1087/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді про стягнення заборгованості у сумі 855,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 17 вересня 2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді (далі - відповідач), яким просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 855,64 грн. по відшкодуванню пенсії по інвалідності виплаченої громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що починаючи з листопада 2013 року по лютий 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі, в Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих було включено суму пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, однак, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді, всупереч нормам чинного законодавства , відмовляється відшкодовувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2

11.09.2014 року представником позивача УПФУ в Ужгородському районі згідно довіреності (довіреність приєднано до заяви) до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів у справі та у відповідності до ст. 122 КАС України, розгляд проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову (лист Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді від 09.04.2014р. № 172/06-10, а.с.34-38), згідно яких, проти позову заперечив та просить відмовити у задоволенні такого посилаючись на те, що в позові іде мова про стягнення боргу на користь позивача в загальній сумі 855,64 грн. по відшкодуванню пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв'язку з нещасним випадком, який мав місце у Росії. Особові справи зазначених пенсіонерів підприємством де сталось трудове каліцтво не передавались. Тобто, для того, щоб проводити будь-які виплати чи компенсації відділенню Фонду необхідні законні підстави, підтверджені документами, а таких у відповідача немає.

Крім того, 08.09.2014 року направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи (лист Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді № 136/06-10), згідно якого, проти позову заперечив та просить розгляд справи відкласти (у задоволенні клопотання відмовлено, у зв'язку з відсутністю доказів неможливості явки представника відповідача в судове засідання (наказу про відпустку, відрядження), крім того, відповідачем у даній справі є юридична особа та неможливість явки в судове засідання одного представника не унеможливлює забезпечення іншого уповноваженого представника). Саме по - собі подання клопотання не передбачає обов'язковості щодо його задоволення за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, суд констатує, що відповідач повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повернутою до суду поштовою кореспонденцією та клопотанням про відкладення розгляду справи, в якому зазначено про розгляд справи, призначеної на 11 вересня 2014 року. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та відповідно до п.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.02.2008 року № 5-5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року за № 209/14900 визначено, що призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати здійснюється управліннями Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до підпункту "г" пункту 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, який набрав чинності з 01 квітня 2001 року, на Фонд соціального страхування від нещасного випадку покладено обов'язок з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків (Постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2008 року).

Згідно абзацу 3 пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно абзацу 7 пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Пунктом 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

На виконання норм даного Закону постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 03.03.2003р. № 5-4 та від 04.03.2003р. № 4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництв або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок), та згідно п.4 Порядку, суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду. П.5 Порядку передбачено механізм відшкодування витрат згідно якого, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним разом із відділеннями виконавчої дирекції Фонду проводять звірку витрат по особових справах потерпілих, складають Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. На підставі даного Акту узгоджується Довідка про відшкодування, згідно якої на централізованому рівні проводиться відшкодування Пенсійному фонду витрат пов'язаних з виплатою і доставкою даного виду пенсій.

Керуючись наведеним вище, управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, починаючи з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно, в Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих було включено суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що призначені та виплачуються громадянам ОСОБА_1 Імре Евженовичу та ОСОБА_2.

Проте, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгород Закарпатської області, всупереч нормам чинного законодавства, не відшкодовано пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Союзу Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни на території якої вони проживають. Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Дана угода поширюється на всі види пенсій.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів. Враховуючи наведене вище, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року (справа № 807/4319/13-а, головуючий - суддя Дору Ю.Ю.) та постановою від 27 лютого 2014 року (справа № 807/4321/13-а, головуючий - суддя Іванчулинець Д.В.) у справах за позовом УПФУ в Ужгородському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді (ті самі сторони) встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрату на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди, рішення суду набрали законної сили (згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року), та вказані обставини повторно не доказуються.

Враховуючи наведене, сума боргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 становить 855,64 грн. (255,64 грн. гр. ОСОБА_1 за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року та 600,00 грн. гр. ОСОБА_2 за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року).

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем доведено наявність заборгованості та підстав для стягнення 855,64 грн. по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, правомірність звернення УПФУ в Ужгородському районі до суду з зазначеним позовом, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 5 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді про стягнення заборгованості у сумі 855,64 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, 92 Б код 25450492) на користь управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2 код 20449736) заборгованість у сумі 855,64 грн. (вісімсот п'ятдесят п'ять гривень шістдесят чотири копійки).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті