Ухвала суду № 40511171, 12.09.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.

суддів - Кондора Р.Ю., Чужі Ю.Г.

при секретарі - Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та скасування реєстрації права власності на квартиру,-

в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом, та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, остаточно просили суд скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, реєстраційний номер з єдиного реєстру № 36739035. та визнати недійсним свідоцтво про право власності ЯЯЯ№765205 від 25.05.2012 року, видане ОСОБА_1 Також, в порядку ст.33 ЦПК України, представником позивачів було подано заяву, яка ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.08.2014 була задоволена, первісного відповідача - виконком Ужгородської міської ради та КП ЖРЕР №5 було замінено на належного відповідача - Ужгородське міськрайонне управління юстиції в особі відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Уточнені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, отримавши згідно рішення виконкому Ужгородської міської ради за №97 від 04.04.2012 право на приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1, не зрозуміло яким чином домігся реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Вважають, що реєстратором було внесено у державний реєстр прав власності помилковий реєстровий запис, чим і скористався ОСОБА_1 для спроби захоплення квартири АДРЕСА_1, у якій проживають позивачі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 01 серпня 2014 року уточнену позовну заяву задоволено.

На це рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачів просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позицію осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Скасовуючи реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, реєстраційний номер з єдиного реєстру № 36739035, та визнаючи недійсним свідоцтво про право власності ЯЯЯ№765205 від 25.05.2012, виданого ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що реєстратором у державний реєстр прав власності було помилково внесено запис про реєстрацію за ОСОБА_1 квартири за АДРЕСА_1.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно договору найму житла в будинку державного і комунального житлового фонду від 20.03.2012, укладеного на підставі рішення МВК №66 від 06.03.2012, ОСОБА_2 являється користувачем квартири АДРЕСА_1 (а.с.15), у якій проживає із сім'єю у складі 4-х чоловік (а.с.16). .

ОСОБА_1 у 2010 році звертався до суду із позовом до виконкому Ужгородської міської ради та позивачів по даній справі, за результатами розгляду якого, зокрема, зобов'язано виконком Ужгородської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Тому доводи ОСОБА_1 про неправомірність поділу блоку № 515 у гуртожитку на дві квартири не можуть бути взяті до уваги.

Згідно рішення виконкому Ужгородської міської ради №97 від 04.04.2012 «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність квартиру АДРЕСА_1. Загальна площа даної квартира - 18.30 кв.м та складається з однієї кімнати житловою площею 12.50 кв.м (а.с.33)

Проте згодом, з посиланням як на підставу реєстрації права власності саме на рішення виконкому Ужгородської міської ради від 04.04.2012, ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності ЯЯЯ №765205 від 25.05.2012 на квартиру, загальною площею 18.30 кв.м, яка складається з однієї кімнати житловою площею 12.50 кв.м, але, адреса об'єкта зазначена АДРЕСА_1 (а.с.22). 12.06.2012 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.21).

Таким чином, у ОСОБА_1 наявні документи, які підтверджуються його право власності на квартиру, яка йому у приватну власність не передавалась.

Оскільки свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 було видано ОСОБА_1 безпідставно, суд першої інстанції правомірно визнав його недійсним, та відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ухвалив рішення про скасування реєстрації права ОСОБА_1 на вказану квартиру.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно й правильно, рішення суду є законним і підстав для його скасування - немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ст. 314, 316 , 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча: Судді: