Рішення № 40510907, 02.09.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3339/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарях - Гуменюк А. О., Карпенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК - Центр» до ОСОБА_1, третя особа - Комунальне підприємство «Введенське Подільського району міста Києва» про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям приміщення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року ТОВ «ПІК - Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - КП «Введенське Подільського району міста Києва» про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям приміщення.

Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «ПІК - Центр» належить на праві власності приміщення за адресою: АДРЕСА_2, офіс 1-2.

Зазначили, що тричі, а саме 23.06.2011 року, 14.10.2013 року та 04.02.2014 року відбулося залиття вищевказаного приміщення з вини відповідачки, що підтверджується актами комісії КП «Введенське Подільського району міста Києва» від 23.06.2011 року, 14.10.2013 року та 04.02.2014 року.

Згідно локальних кошторисів розмір майнового збитку, завданого внаслідок трьохразового залиття приміщення складає 10 172 грн.20 коп.

Посилаючись на те, що відповідачка у добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдану шкоду, ТОВ «ПІК - Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 10 172 грн. 20 коп. майнової шкоди та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з тих же підстав, просив його задовольнити. Пояснив, що починаючи з 23.06.2011 року приміщення за адресою: АДРЕСА_2, офіс 1-2 тричі було залито водою. Внаслідок даного залиття, приміщення потребує ремонту. Зазначив, що відповідачка в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати майнову шкоду.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що позивачем не вказано як саме відповідачем порушуються його права, не надано доказів того, що саме з вини відповідача відбулося залиття в спірному приміщенні.

Представник КП «Введенське Подільського району міста Києва» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання, суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень 1-2), загальною площею 49,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (літера А) належить ТОВ «ПІК - Центр», згідно договору купівлі-продажу від 30.10.2007 року (а.с. 7-10).

Представник відповідача визнала, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_1

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, перше залиття відбулося 23.06.2011 року.

23 червня 2011 року комісією представників КП "Введенське" було складено акт обстеження АДРЕСА_2 згідно заяви директора ТОВ «ПІК - Центр» та виявлено залиття стелі, стін на кухні, коридора, санвузлі (а.с. 13).

Причиною залиття зазначено, що воно відбулося від недбалого відношення мешканки квартири НОМЕР_2.

Відповідно до дефектного акту, зведеного кошторисного рахунку вартості ремонту та локального кошторису № 2-1-1, які затверджені КП "Введенське" розмір заподіяної залиттям приміщення матеріальної шкоди становить 1 873 грн. (а.с. 14-18).

14 жовтня 2013 року відбулося повторне залиття нежитлового приміщення офісу № 1-2 в АДРЕСА_2, про що комісією КП "Введенське Подільського району міста Києва" було складено акт обстеження приміщення (а.с. 19).

Згідно даного акту та в результаті обстеження виявлено факт залиття приміщення позивача, а саме:

- кухня - пошкодження всієї стелі (водоемульсійне фарбування) та шпалер на стінах площею 7 кв. м.;

- коридор - пошкодження всієї стелі (водоемульсійне фарбування) та шпалер на стінах площею до 2 кв. м.;

- туалетна кімната - пошкодження всієї стелі (водоемульсійне фарбування) площею 1 кв. м., просідання дверей;

- кімната площею 13,8 кв. м. - пошкодження стелі (водоемульсійне фарбування) заг. площею до 3 кв. м. та шпалер на стінах площею до 3 кв. м.;

- кімната площею 25,8 кв. м. - пошкодження стелі (водоемульсійне фарбування) заг. площею до 1,5 кв. м. та шпалер на стінах площею до 0,5 кв. м.;

В акті зазначено, що залиття відбулося з квартири НОМЕР_2 цього ж будинку, яка розташована поверхом вище.

У результаті повторного залиття належного позивачу приміщення, розмір завданої матеріальної шкоди відповідно до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи офісу, підсумкової відомості на ремонтні роботи офісу та акту договірної ціни становить 5 014 грн. 80 коп. (а.с. 20-27).

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що 04 лютого 2014 року відбулося третє залиття приміщення, яке належить ТОВ «ПІК - Центр».

04 лютого 2014 року комісією КП "Введенське Подільського району міста Києва" було складено акт обстеження приміщення 1-2 в АДРЕСА_2 та виявлено залиття кухні (пошкодження всієї стелі (водоемульсійне фарбування) та шпалер на стінах площею до 8 кв. м. (а.с. 28). Зазначено, що залиття відбулося з квартири НОМЕР_2 цього ж будинку, яка розташована поверхом вище.

Згідно локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи офісу, підсумкової відомості на ремонтні роботи офісу та локального акту вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття приміщення складає 3 284 грн. (а.с. 29-36).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого права.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 27 березня 1992 року 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Суд, оцінюючи зібрані докази у справі в їх сукупності дійшов висновку про те, що залиття нежитлового приміщення офісу № 1-2 в АДРЕСА_2, яке належить позивачу відбулося з вини власника квартири НОМЕР_2 ОСОБА_1, що підтверджено актами комісії КП "Введенське Подільського району міста Києва" від 23.06.2011 року, 14.10.2013 року та 04.02.2014 року.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачам.

У судовому засіданні представник відповідача не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факт залиття спірного нежитлового приміщення не з вини відповідачки, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову щодо відшкодування майнової шкоди у розмірі 10 172 грн. 20 коп.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідачки слід стягнути на користь позивача 10 172 грн. 20 коп. майнової шкоди.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166 ЦК України ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 58-60, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК - Центр» (ідентифікаційний код 13691112) майнову шкоду у розмірі 10 172 грн. 20 коп. (десять тисяч сто сімдесят дві гривні двадцять копійок) та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна