Рішення № 40510220, 11.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р.Справа № 922/1330/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Фірма "Лайт-Тек" (м. Харків) до ТОВ "Стальконструкція" (м. Харків); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Picatello Ventures-A LTD (Кипр) про стягнення 775 401,98 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сільченко Т.І. (довіреність від 03.04.2014 р.);

відповідача - Пивоварова Р.В. (довіреність №06-14 від 15.06.2014 р.);

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лайт-Тек", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором субпідряду №05/04-12, укладеним між сторонами 05.04.2012 р. (далі - договір). Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 775401,98 грн. Судові витрати в розмірі 15508,04 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2014р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Picatello Ventures-A LTD (Кипр).

Представник позивача в судовому засіданні 11 вересня 2014 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 11 вересня 2014 року представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

На адресу Міністерства юстиції Кіпру господарським судом Харківської області було направлено прохання про вручення судових документів Picatello Ventures-A LTD, що підтверджується повідомленням про вручення, одержання .

Представник третьої особи в судове засідання 11 вересня 2014 року не з'явився. Ухвала суду від 19 травня 2014 р., що була направлена 3-й особі за адресою, вказаною у клопотанні представника відповідача про залучення співвідповідача (арк. справи 95-96), а також у копії договору про надання послуг розвитку проекту від 19.12.2011 р. (арк. справи 105-109), повернулась до господарського суду з довідкою пошти Кипру - Return Unclaimed (повернення - відправлення, незапитане адресатом).

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що 3-тя особа повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи й відсутність її представника не перешкоджає розгляду справи. Таким чином суд вважає, що усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

05.04.2012 р. між ТОВ "Фірма Лайт-Тек" (субпідрядник) та ТОВ "Стальконструкція" (підрядник) укладений договір субпідряду за №05/04-12. За даним договором підрядник та субпідрядник досягли згоди щодо виконання силами останнього робіт із додаткового електроосвітлення спортивного ядра з біговими доріжками 400 м та прилеглою територією на об'єкті спортивного комплексу комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст".

Вещєвказаний договір субпідряду укладено на виконання договору підряду №1/р на роботи з реконструкції спортивного комплексу комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (продовження реконструкції) від 09 липня 2010 року, укладеного між КП "ОСК "Металіст" (замовник) та ТОВ "Стальконструкція" (генпідрядник).

Договірними умовами передбачено виконання робіт субпідрядником, в свою чергу Підрядник зобов'язаний надати йому будівельний майданчик, а також можливість щодо виконання робіт на ньому, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Вартість робіт за договором визначається кошторисом, який узгоджується сторонами. На момент укладення договору становила 1 775 401,98 грн. з урахуванням ПДВ - 295 900,33 грн.

Зазначені у пункті 1.1. договору роботи повинні бути виконані в строк 60 днів з моменту їх початку (п. 3.1. договору).

Розділом 2 договору врегульовані питання здійснення оплати за виконану роботу.

Згідно п. 2.4. кінцевий розрахунок повинен бути здійснений підрядником протягом 5 днів після підписання акта виконання всіх робіт за договором. При цьому пунктом 2.5. договору передбачено можливість здійснення за домовленістю сторін попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи, 04.05.2012 р. відповідачем було здійснено оплату в сумі 1 000 000,00 грн. в якості передплати за будівельні роботи за договором № 05/04-12 від 05.04.2012 р., про що свідчить виписка за особовим рахунком позивача за 04.05.2012 р.

Сторонами 28.05.2012 р. підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт (з додаванням відомості ресурсів), а також складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт. Загальна вартість робіт після їх виконання становить 1 775 401,98 грн.

Враховуючи сплачену 04.05.12 суму передплати за договором, залишок коштів у сумі 775 401,98 грн. повинен був бути сплачений Відповідачем не пізніше 02.06.2012 року - протягом 5 днів після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт. У зазначений строк оплата відповідачем здійснена не була.

01.07.2013 р. сторонами підписаний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2013 р. за договором від 05.04.2012 р. № 05/04-12, в якому відповідач визнав та підтвердив наявність у нього перед позивачем заборгованості у сумі 775 401,98 грн. за виконані роботи за договором від 05.04.2012 р. № 05/04-12 (арк. справи 30).

Судом встановлено, що позивачем за договором було виконано робіт всього на загальну суму 1 775 401,98 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних будівельних робіт №1 за формою Кб-2в за травень 2012 року, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору субпідряду №05/04-12 від 05.04.2012 р., лише частково оплатив виконані позивачем роботи на загальну суму 1 000 000,00 грн. Таким чином, неоплаченими залишаються виконані позивачем належним чином роботи на загальну суму 775 401,98 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач на адресу відповідача надіслав претензію №17/03 від 17.03.2014 р. про сплату заборгованості за договором субпідряду, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 775401,98 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 15508,04 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61003, м. Харків, Орджонікідзевський р-н., просп. Московський, буд. 283; код ЄДРПОУ 21191412; р/р №26001701540101 в філіалі ХРУ ПАТ КБ "Експобанк", МФО 351964) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лайт-Тек" (61052, м. Харків, Жовтневий р-н., пров. Свердлова, буд. 4; код ЄДРПОУ 37458975; р/р №26005347218300 в АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) заборгованість у розмірі 775401,98 грн. та судовий збір у розмірі 15508,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.09.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова