Постанова № 40509811, 15.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2014 року 810/5091/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про стягнення податкового боргу у сумі 56173, 50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що як суб'єкт господарювання - юридична особа ТОВ «Росич Приват» зареєстроване відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області 15.03.2012 року.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів ТОВ «Росич Приват» взято на облік Білоцерківською ОДПІ 16.03.2012 року за № 37.

Станом на 12.08.2014 року, згідно з довідкою Білоцерківської ОДПІ від 12.08.2014 року № 7369/10/25-0 ТОВ «Росич Приват» має податковий борг з орендної плати за землю в сумі 56 173, 50 грн.

Відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 15 вересня 2014 представником позивача надано суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав.

На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Росич Приват» зареєстроване як юридичну особу Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області 15.03.2012 року.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів ТОВ «Росич Приват» взято на облік Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 16.03.2012 року за № 37.

Станом на 12.08.2014 року, згідно з Довідкою Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 12.08.2014 року № 7369/10/25-0 ТОВ «Росич Приват» має податковий борг з орендної плати за землю в сумі 56 173, 50 грн.

Відповідно до п.п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, п.21.1 ст.21 Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п.п. 75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних,

зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст.76 ПКУ Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

19 травня 2014 року Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в рамках реалізації законодавчо визначених повноважень було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем орендної плати за землю, за результатами якої складено Акт від 19.05.2014 року № 227/154.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення з боку ТОВ «Росич Приват» п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме - сплачено орендну плату в сумі 8 000, 00 грн. з порушенням законодавчо встановлених термінів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та у відповідності до ст. 126 ПК України Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відносно відповідача було винесене податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 19.05.2014 року № 142/154 на суму 1 600, 00 грн..

Зазначене повідомлення - рішення в день винесення було вручено уповноваженому представнику відповідача наручно під розписку, однак у терміни, встановлені законодавством, податкове зобов'язання в сумі 1600 грн. ТОВ «Росич Приват» сплачено не було.

Крім того, судом встановлено, що між Білоцерківською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Росич Приват» (Орендар) було укладено Договір оренди землі від 23.07.2013 року № 63.

Згідно із положеннями зазначеного Договору, відповідачем було взято в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності під розміщення виробничих та адміністративних споруд за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 37. Площа ділянки - 1, 8889 га, нормативна грошова оцінка ділянки - 5 390 731, 71 грн., строк дії договору - 5 (п'ять) років, орендна плата складає 161 721, 95 грн. на рік.

Відповідачем до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було подано податкову декларацію з плати за землю від 31.01.2014 року № 9003440322 , згідно з рядком 13 якої ТОВ «Росич Приват» ним самостійно визначено орендну плату за вищевказану ділянку в розмірі 13 476, 83 грн. щомісячно .

Відповідачем визначене податкове зобов'язання за березень - липень 2014 року в сумі 54365, 79 грн. погашене не було, лише частково погашено було заборгованість в сумі 13018, 36 грн..

Згідно із пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - це "загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Згідно із тією ж ст. 14 ПКУ, земельний податок - це "обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів" (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це "обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою" (пп. 14.1.136 ПКУ).

Відповідно до вимог ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до вимог п. 286.2. ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, судом встановлено, що відповідачем визначене податкове зобов'язання за березень - липень 2014 року згідно зазначеної вище декларації в сумі 54365, 79 грн. погашене не було.

Крім того, у відповідності до ст.129 Податкового Кодексу України було нараховано пеню в розмірі 207, 71 грн. за період 30.04.2014 року - 03.07.2014 року.

Таким чином, відповідачем було порушено п.п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, а саме не сплачено орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 56173, 50 грн.

Згідно п.п. 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога від 18.04.2014 року № 255-25 була вручена платнику, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, станом на 12.08.2014 року сума заборгованості відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 56173, 50 грн. залишається несплаченою до Державного бюджету України, що підтверджується Довідкою від 12.08.2014 року №7369/10/25-0.

Згідно п.95.3. ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу органи державної податкової служби наділені правом на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" (ідентифікаційний код 38168465) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 56173 (п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят три) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.