Ухвала суду № 40509502, 16.09.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6609/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова Г. Ю.Номер провадження 11-кп/788/441/14 Суддя-доповідач - Макаровець А. М. Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Макаровець А. М.,

суддів - Ященка В. А., Демченка М. О.,

з участю секретаря судового засідання - - Спориш М.В.

з участю прокурора - Кравцової Л.М.

потерпілого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження №12014200440001805 від 15 квітня 2014 року, за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області Мироненко Т.Є. на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тростянець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 6000 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 витрати, пов'язані із залученням експертів в розмірі 2337 грн. на користь держави.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 3335 грн. 04 коп. користь Сумської обласної клінічної лікарні.

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга заступника прокурора Сумської області Мироненко Т.Є., в якій прокурор просить вирок районного суду стосовно ОСОБА_5 скасувати у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та ухвалити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.286 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 5984 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, 15.04.2014 року, близько 14 год. 20 хв. в м. Суми, керуючи технічно-справним автомобілем «DAEWOO Lanos 1.5» д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Червонопрапорна, перед початком виконання маневру повороту ліворуч на вул. Фізкультурну, зневажив безпекою дорожнього руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не впевнився у відсутності мотоцикла «Dunlop» д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, який рухався позаду в попутному напрямку в порушення вимог п. 14.6 а ПДР України, виконуючи маневр обгону автомобіля «DAEWOO Lanos 1.5» д.н. НОМЕР_1. В подальшому ОСОБА_5 продовжив виконання маневру повороту, що призвело до зіткнення з мотоциклом «Dunlop» д.н. НОМЕР_2, з послідуючим зіткненням автомобіля «DAEWOO Lanos 1.5» д.н. НОМЕР_1 та мотоцикла «Dunlop» д.н. НОМЕР_3 з автомобілем « FORD Transit» д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6, який знаходився в нерухомому стані по вул. Фізкультурній перед перехрестям.

Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які за своїми ознаками були кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження.

При керуванні автомобілем «DAEWOO Lanos 1.5» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5, порушив вимоги п.п.10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що:

- суд призначив ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 6000 грн., який не є пропорційним неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, тому з метою правильного призначення ОСОБА_5 покарання, не погіршуючи його становища, необхідно виходити з 352 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5984 грн.;

- санкцією ч.2 ст. 286 КК України передбачена додаткова міра покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, проте, суд не вмотивував рішення щодо призначення чи не призначення ОСОБА_5 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши доповідь головуючого судді про обставини справи та зміст поданої апеляційної скарги, прокурора, яка частково підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5, які підтримали уточнену апеляційну скаргу, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються наявними матеріалами, належним чином дослідженими судом та ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно.

Вимоги апеляційної скарги прокурора щодо ухвалення нового вироку, за яким ОСОБА_5 при призначенні покарання застосувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на думку колегії суддів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, судом першої інстанції у мотивувальній його частині, дійсно не обговорювалось питання щодо призначення чи не призначення ОСОБА_5 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Про те, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, в цілому дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного і обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем мешкання, збитки потерпілому відшкодував. Обставин що обтяжують покарання - не встановлено.

За наявності вказаних обставин, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано не застосовано зазначене додаткове покарання, що на думку колегії суддів в цілому не перешкодило ухвалити законне рішення.

В той же час прокурор, заявляючи вимоги про застосування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік у своїй апеляційній скарзі не вмотивував своїх вимог, не навів належних доводів щодо наявності підстав для застосування додаткового покарання, у зв'язку з чим його доводи в цій частині апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді штрафу судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони заслуговують на увагу.

Так, згідно з вимогами ст. 53 КК України, покарання у виді штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини Кримінального кодексу України не передбачено вищого розміру штрафу.

Суд першої інстанції мав призначити покарання у виді штрафу в розмірі, що є пропорційним неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, враховуючи при цьому, що згідно пункту 5 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України, якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpн.

Однак, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався і призначив обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 6000 грн., який не є кратним неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, оскільки за змістом ст. 53 КПК України розмір штрафу визначається судом в межах від мінімального до максимального розміру саме неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не частини неоподатковуваного мінімуму.

Колегія суддів вважає, що суд в даному випадку неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, а тому вирок в цій частині підлягає зміні, з призначенням ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі кратному 352 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян без погіршення його становища, що становить 5984 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області Мироненко Т.Є. задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року відносно ОСОБА_5 в частині призначення покарання змінити.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 5984 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Макаровець А. М. Ященко В. А. Демченко М. О.