Рішення № 40508407, 17.09.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2014 Справа № 920/1315/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СПК», м. Київ До відповідача: Приватного підприємства «Карпенко»,с.Юр'єве, Путивльський район, Сумська область

про стягнення : 214555,06 грн.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

За участю представників сторін:

від позивача : Волнянський Г.Н.

від відповідача : Коваленко О.І.

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

В судовому засіданні 15.09.2014р. оголошувалася перерва до 11 год.00 хв. 17.09.2014р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу № 55 від 25.07.2013р. на загальну суму 214555,06 грн., з яких: 188045,87 грн. основного боргу, 22800,19 грн. інфляційних збитків, 3709,00 грн. відсотків за користування належними позивачу коштами, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем на даний час не пред'явлено вимогу до відповідача про поставку товару, а тому строк виконання обов'язку з повернення суми попередньої оплати не настав.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання від 17.09.2014р. про долучення до матеріалів справи підписану та належним чином завірену сторонами копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 15.07.2014р., згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу становить 188045,87 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 55 купівлі-продажу , укладений 25.07.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-СПК» ( покупець) та відповідачем - Приватним підприємством «Карпенко» ( продавець).

Відповідно до п.1.1 даного договору продавець зобов'язувався продати товар по якості, кількості і на умовах, погоджених з покупцем, а покупець купити та сплатити на умовах договору.

Відповідно до п.2.1 зазначеного договору , загальна кількість товару та ціна визначаються згідно видаткових та податкових накладних , а згідно до п.2.2 договору сторони узгодили строки оплати - на протязі 3-х банківських днів з дати погрузки вантажного автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні , станом на 18.11.2013р. позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 582000 грн. за товар, передбачений договором купівлі-продажу № 55 від 25.07.2013р., проте відповідач поставив позивачу товарів на загальну суму 333204,13 грн. Станом на 18.11.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 248795,87 грн., про що свідчить акт звіряння розрахунків між сторонами за період з 01.07.2013р. по 07.11.2013р. В подальшому, згідно накладної №149 від 30.11.2013р. в рахунок погашення боргу, відповідач поставив позивачу товарів на суму 50625,00 грн. Станом на 30.11.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 188045,87 грн.

Факт заборгованості відповідача в розмірі 188045,87 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме підписаним та скріпленим печатками сторін , актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 15.07.2014р.

Відповідно до ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не виконав умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу № 55 від 25.07.2013р., кошти позивачу не повернув, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем склала 188045,87 грн. що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано доказів повернення коштів , тому вимоги позивача щодо стягнення 188045,87 грн. коштів суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими такими, що суперечать наявним в справі доказам , тому до уваги не приймає.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3709,00 грн. річних та 22800,19 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 4291,11 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України - суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовільнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства « Карпенко» ( 41550, Сумська область, Путивльський район, с. Юр'єве, вул. Леніна,1, код 33001472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СПК» (04073, м .Київ, вул. Фрунзе, 142, код 34804039) 188045,87 грн. основного боргу, 22800,19 грн. інфляційних збитків, 3709,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4291,11 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.2014р.

Суддя В.М. Моїсеєнко