Ухвала суду № 40504962, 15.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2014 року Справа № 5011-12/9693-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Ємельянова А.С., Прокопанич Г.К.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС"на ухвалу та постанову господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р.у справі№ 5011-12/9693-2012 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"до1. Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "ВІПОС"; 2. Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" прозвернення стягнення на предмет застави (іпотеки), за заявоюПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"про виправлення помилки в наказі,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "АК-ТРАНС" касаційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі № 5011-12/9693-2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 359 від 13.08.2014 р., у графі "Призначення платежу" якого зазначено: "22030004 Судовий збір за касаційну скаргу ПАТ "АК-ТРАНС". Вищий господарський суд України, код ЄДРПОУ 00018738".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, у якій саме справі сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, платіжне доручення № 359 від 13.08.2014 р., надане скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, у чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Вимоги п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України Публічним акціонерним товариством "АК-ТРАНС" не дотримано, оскільки у поданій касаційній скарзі не вказано, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі № 5011-12/9693-2012 підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог статей 53, 110 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі № 5011-12/9693-2012 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "АК-ТРАНС" судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 359 від 13.08.2014 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді А.С. Ємельянов

Г.К. Прокопанич