Ухвала суду № 40504448, 28.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2014 рокусправа № 333/8984/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю. ,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2014 року

справа № 333/8984/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької міської ради, управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася у Комунарський районний суд м. Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради, управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 від 28 лютого 2011 року про припинення виплати допомоги при народженні дитини, зобов'язання відповідачів відновити виплату допомоги при народженні дитини.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій з 01 вересня 2010 року, відповідно до статей 11, 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначені виплати допомоги при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до 3 років, яка виплачується згідно із статтею 15 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

На засіданні комісії по контролю за цільовим використанням коштів, які надаються на виплату допомоги при народженні дитини від 28 лютого 2011 року вирішено призупинити виплату допомоги при народженні на другу дитину з 01 квітня 2011 року.

Відповідно до пункту 10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми передбачено, що контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що допомога при народженні дитини надається з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, у зв'язку з чим на одержувача допомоги покладається обов'язок щодо створення таких умов та, оскільки така допомога надається за рахунок державного бюджету, держава залишає за собою право здійснювати контроль за використанням відповідних коштів.

Судом встановлено, що на час проведення державними соціальними інспекторами управлінні перевірки (з метою здійснення контролю за цільовим використанням допомоги при народженні дитини) неможливо було встановити місце знаходження дитини та особи, яка здійснює догляд за нею (матері дитини), у зв'язку з чим не можливо встановити чи використовується допомога при народженні дитини за її цільовим призначенням (для здійснення догляду за дитиною), на підставі чого управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району прийнято рішення про припинення виплати допомоги при народженні дитини.

Отже, в зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 та дитини по місцю проживання управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району не змогло провести перевірку цільового використання коштів і забезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Суд погоджується з твердженнями відповідача 2 щодо правомірності призупинення виплати допомоги, оскільки, отримуючи допомогу при народженні дитини, ОСОБА_1 зобов'язана використовувати її лише для створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, а також надавати можливість для проведення державними соціальними інспекторами перевірки, передбаченої пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та пункту 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, однією з підстав припинення виплати допомоги при народження дитини є, зокрема, виникнення інших обставин. Такою обставиною, зокрема, може бути відсутність позивача за місцем проживання, що робить неможливим здійснення управлінням контролю за цільовим використанням бюджетних коштів у вигляді допомоги при народженні дитини.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначає допомогу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач 2 правомірно припинив виплати даної допомоги, оскільки управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району було позбавлено можливості перевірити цільове використання допомоги і створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини ОСОБА_1.

Крім того, позовні вимоги щодо зобов'язання Запорізької міської ради і управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району відновити виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є безпідставними оскільки ОСОБА_2 виповнилось 3 роки, а Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає виплату допомоги до 3 років. У даному випадку, можливе лише стягнення конкретної суми у разі визнання дій відповідача по припиненню виплати соціальної допомоги неправомірними.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим