Ухвала суду № 40504398, 09.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2014 рокусправа № 808/7908/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 808/7908/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000312215 від 28.03.2013 року, прийняте відповідачем; визнати протиправними дії відповідача із призначення позапланової перевірки; визнати протиправними дії відповідача із залишення без розгляду заперечень ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 01.03.2013 року № 288/22-15/35924042.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000312215 від 28.03.2013 року, прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову в частині скасування податкового повідомлення-рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що суд при прийнятті рішення не врахував, що ТОВ «Сортікс-Буд», який є контрагентом позивача, є сумнівним платником податків та у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі або продажу товарно-матеріальних цінностей, що підтверджено актами перевірки цього контрагента. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області разом з ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя було досліджено ланцюг контрагентів ТОВ «Сортікс-Буд» та встановлено, що метою їх діяльності є проведення фіктивних господарських операцій. Окремо апелянт вказував на наявність вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в яким, на думку апелянта встановлено, що така діяльність ТОВ «Сортікс-Буд» є фіктивною та направленою на не здійснення господарських операцій

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача ТОВ «Сортікс-Буд» є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору з поставки ноутбуків з позивачем та наявністю складських та виробничих приміщень у самого позивача. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції не взяв до уваги акт перевірки ТОВ «Сортікс-Буд» на предмет реальності та доцільності його відносин з своїми контрагентами.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області з 22.01.2013 року по 28.01.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Сортікс-Буд» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої 01.03.2013 року складено акт №288/21-15/35924042. Згідно висновків перевірки ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 12620 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 4500 грн., за жовтень 2010 року в сумі 8120 грн. При перевірці відповідачем було використано результати перевірок стосовно господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Сортікс-Буд», проведені ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (акт № 4582/2302/35763677 від 31.12.2010 року).

На підставі акту перевірки № 288/22-15/35924042 від 01.03.2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 28.03.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000312215, яким ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» збільшено суму грошового зобов'язання на суму 15775 грн., з яких 12620 грн. за основним платежем та 3155 грн. штрафні санкції.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у ТОВ «Сортікс-Буд» придбав у вересні та жовтні 2010 року ноутбуки. ТОВ «Сортікс-Буд» на виконання вимог умов договору були виписані видаткові накладні № РН-060912 від 06.09.2010 року, № РН-191002 від 19.10.2010 року та рахунки-фактури № СФ-060912 від 06.09.2010 року, № СФ-191002 від 19.10.2010 року. Придбання ноутбуків було відображено ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами здійснення поставок ноутбуків ТОВ «Сортікс-Буд» видало ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» податкові накладні № 191002 від 19.10.2010 року та № 060912 від 06.09.2010 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» у січні 2011 року оплатило вартість отриманого товару (ноутбуки) у готівковій формі оплати, у тому числі ПДВ, що підтверджується квитанціями № 2, № 3, № 10, № 18.

На думку ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області доказами безтоварності господарських операцій ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» з ТОВ «Сортікс-Буд» є вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року по справі № 1-511/2011.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року по справі № 1-511/2011 не є доказом фіктивності взаємовідносин ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» з ТОВ «Сортікс-Буд», оскільки вироком не встановлено фіктивність господарських взаємовідносин ТОВ «Сортікс-Буд» з позивачем. Колегія суддів зазначає, що у вироку суду не встановлено того, що ТОВ «Сортікс-Буд» взагалі не здійснювало господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності контролювати податкову звітність контрагентів. Якщо за результатами реальної господарської операції віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості товару, відбувається на підставі належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що господарські відносини між ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» та ТОВ «Сортікс-Буд» на предмет купівлі - продажу ноутбуків були визнані судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів зазначає, що відносини між учасниками ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними суб'єктами господарювання, слід розглядати їх господарські відносини виходячи з первинних документів які стосуються товарних операцій між такими суб'єктами господарювання.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит Системс-Україна» з ТОВ «Сортікс-Буд» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даним контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі № 808/7908/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Т.С. Прокопчук