Постанова № 40503726, 11.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року № 813/3322/14

о 13 год., 17 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме», представник - Сізик В.В., Синило Т.О.до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Чижевський М.В.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень №0003851510 від 11.11.2013 року, №0003861510 від 11.11.2013 року, № 0003871510 від 11.11.2013 року, № 0000341510 від 27.02.14 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокме» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Сокольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року за №№ 0003851510, 0003861510, 0003871510 та від 27.02.2014 року за № 0000341510.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із висновками відповідача викладеними в акті перевірки, оскільки реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Сокме» та його контрагентами, вказаними в акті перевірки, підтверджується фактом використання платником податків у власній господарській діяльності переданих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг).

Висновки податкового органу щодо наявних ознак нікчемності та безтоварності правочинів без мети настання реальних наслідків через відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів на виконання договірних зобов'язань є безпідставними. Товарність відповідних господарських операцій підтверджена первинними документами, що розкривають їх сутність, зміст та обсяг.

Позивач також посилається по правові позиції ВАС України про те, що сама по собі відсутність транспортних документів на перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних документів щодо господарської операції, є недостатньою для висновку про безтоварність операції з придбання товару, коли наявні документи підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа, як ТТН, не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Щодо законності та правомірності дій позивача та ЖБК «Монастирський» позивач зазначає, що відносини ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме» пов'язані з організацією будівництва житлового кварталу забудови в м. Червонограді врегульовані угодою про виконання доручення від 14.01.2008 року, договором доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями від 30.03.2009 року. Право повіреного використовувати кошти та матеріали виникли на підставі рішення вищого органу кооперативу - загальних зборів. ЖБК «Монастирський» здійснив юридичні дії по організації та проведенню будівництва об'єктів забудови (дії повіреного) в інтересах замовника (довірителя). Зобов'язання за договором доручення повіреним виконано в повному обсязі.

Висновки податкового органу, щодо операцій по згаданому контрагенту не мають жодних правових наслідків, оскільки не торкаються питання виконання вимог податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган. Факт передачі усього одержаного у зв'язку з виконання підтверджується повідомленнями №1 - №4 про придбання матеріалів які в подальшому були використані при організації будівництва житлового кварталу забудови «Монастирський», актами приймання - передачі №1 - №4 якими від повіреного передано довірителю усе одержане (будівельні матеріали, роботи, послуги).

Вчинення юридичних дій по передачі всього отриманого за договором доручення повіреним довірителю відбулося відповідно до вимог закону згідно правової суті операції. Не зважаючи на те, контролюючі органи зробили висновок про невідповідність вимогам закону юридичних дій платника податків в межах дії договору доручення. Твердження контролюючого органу щодо проведення будівництва ЖБК «Монастирський» за кошти звільнені від оподаткування суперечать фактичним обставинам і укладеним правовідносинам, оскільки ЖБК «Монастирський» забезпечив юридичні дії по організації будівництва.

Згідно позиції ДПА України, яка викладена у листі від 25.03.2011 року за №8342/7/16-1517, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої звичайних цін. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за загальновстановленими правилами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинною законодавства і не порушувати порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

При проведенні перевірки позивача щодо контрагента ТОВ «Акцент» відповідач вказує про ненадання до перевірки заявок на отримання товару. З долучених до справи документів всупереч вимогам чинного законодавства не можливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від позивача, оскільки в таких наявний лише підпис особи. Відсутність договору та документи, що не оформленні згідно вимог чинного законодавства, не можуть вважатись належним первинним документом щодо реальності здійснення господарської операції.

Щодо взаємовідносин позивача із ПП «Славія авто», то нібито позивачем здійснювалась купівля автозапчастин, однак до матеріалів справи не долучено жодних доказів транспортування ТМЦ, що ставить під сумнів факт придбання товару від покупця.

Стосовно діяльності позивача із ТОВ «Енергозбереження 2002» відповідач зазначає, що до початку робіт позивач перераховувати своєму контрагенту аванс у розмірі 50% від вартості робіт. Позивачем не надано жодного доказу який б підтверджував факт наявності дозвільних документів у виконавця робіт.

Щодо діяльності позивача із ЖБК «Монастирський» відповідач зазначає, житлово-будівельні кооперативи віднесені до неприбуткових установ і організацій. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в пункті «е» п. 157.1 ст. 157 ПК України, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів (п. 157.8 ст. 157 ПК України). Згідно ст. 94 ГК України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних сферах. Закон України «Про кооперацію» в залежності від цілей діяльності виділяє виробничі (мета - отримання прибутку), обслуговуючі (мета - надання послуг, інших благ членам кооперативу або ж третім особам з метою задоволення господарських потреб) і споживчі кооперативи (мета - задоволення споживчих потреб його членів).

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства житлово-будівельний кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації.

Таким чином, основна діяльність кооперативу спрямована на організацію буді об'єктів житлового кварталу «Монастирський», реалізація якої забезпечується коштами членів чи майном, що передане на добровільних засадах його членами. Використання неприбутковою організацією внесків, коштів або майна, на цілі, не передбачені статутом, в тому числі для провадження господарської діяльності, порушує пільговий режим оподаткування таких доходів, та як наслідок такі доходи підлягають оподаткуванню загальних засадах.

Будівництво житлового кварталу організовано ЖБК «Монастирський» лише в інтересах ТОВ «Сокме». При цьому, останній уклавши договір доручення, реалізовував власні інтереси, не як член житлово-будівельного кооперативу, а як самостійний господарюючий суб'єкт. В свою чергу, ЖБК «Монастирський» у згаданих правовідносинах також виступив не як суб'єкт, функції якого спрямовані на задоволення інтересів його членів та кінцевою метою якою є спорудження житлових об'єктів для його ж членів, а в якості господарюючого суб'єкта, діяльність спрямована на отримання доходу, оскільки за умови договору доручення «Монастирський» повинен отримати винагороду за виконання функцій повіреного.

За результатами перевірки ЖБК «Монастирський» внесено зміни до автоматизованої системи співставлення по зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів України з податку на додану вартість в частині реалізації ТМЦ і послуг ТОВ «Соме» в результат чого проведеною перевіркою позивача відповідачем правомірно встановлено порушення зазначені в акті перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду додаткові пояснення, вказав на правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

24.10.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальна перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків між ТОВ «Сокме» та ТОВ «Акцент», за грудень 2011 року та січень 2012 року, ПП «Славія-авто» за червень-серпень 2011 року, ТОВ» Енергозбереження 2002» за серпень 2011 року, ЖБК «Монастирський» за червень 2012року, відображення даних операцій в податкових зобов'язаннях та податковому кредиті в деклараціях по ПДВ за вказані періоди та відображення даних операцій в доходах та витратах, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та І-ІІ квартали 2012 року з питань дотримання вимог правильності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з податку на додану вартість за період липень-грудень 2012 року та січень-серпень 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 639/22-00/32051454.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

1. п.п. 138.1.1. п. 138.1., п.п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 30060,00 грн.

2. п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198 та п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України та з врахуванням п.п. 4.6.7. п. 4.6. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме:

- завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) відповідно до поданих податкових декларацій за серпень 2013 року в сумі 1131298,00 грн.;

- завищено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 Декларації) за квітень 2012 року у сумі 26673,00 грн.;

- завищено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника (рядок 23.1 Декларації) за липень 2012 року у сумі 121358,00 грн.;

- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 Декларації) за травень 2013 року у сумі 50838,00 грн. та за серпень 2013 року у сумі 6066713,00 грн.

11.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003851510, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, абз 1, 3, 4 п. 123.1. ст. 123, п. 6, 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року, встановлено порушення п.п. 138.1.1. п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 33280,00 грн. в тому числі за основним платежем 30060,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3220,00 грн.

11.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003861510, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, абз 1, 3, 4 п. 123.1. ст. 123 ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року, встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 148031,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 74015,50 грн.

11.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003871510, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року, встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1131298,00 грн.

27.02.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000341510, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, ст. 58, п.п. 60.1.13. п. 60.1., п. 60.4. ст. 60, п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, абз 1, 3, 4 п. 123.1. ст. 123 ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року та рішення головного управління Міндоходів України у Львівській області за № 1673/10/10-8005/113 від 24.01.2014 року, встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 910068,00 грн. в тому числі за основним платежем 6066712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 3033356,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно ст. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 200.1. ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2. ст. 200 цього ж Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї ж статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3. ст. 200 цього ж Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї ж статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього ж Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 цього ж Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2. ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року за №№ 0003851510, 0003861510 суд зазначає наступне:

В акті перевірки зазначено про те, що перевіркою достовірності відображених показників податкової звітності позивача по взаєморозрахунках із ТОВ «Акцент», ПП «Славія-авто», ТОВ «Енергозбереження 2002» встановлено порушення, а саме:

- інформація від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області - «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки» № 368/22-40/30477551 від 13.08.2013 року ТОВ «Акцент» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з його ж контрагентами. Матеріали перевірки ТОВ «Акцент» та його контрагентів вказують на факти порушення податкового законодавства позивачем щодо операцій із придбання позивачем у ТОВ «Акцент» матеріалів (ручок та ніжок меблевих). Товарно-транспортні накладні не можуть вважатися доказами, оскільки невірно оформлені - не зазначені посади та прізвища. Не надано документі, які б підтверджували виробника товару. Операції із вказаним контрагентом носять формальний характер та були здійснені з метою мінімізації податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Факт оплати цих же операцій не є безумовним доказом їх реальності.

- інформація від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва - «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки» № 368/22-40/30477551 від 13.08.2013 року ПП «Славія-авто» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з його ж контрагентами. Матеріали перевірки ПП «Славія-авто» та його контрагентів вказують на факти порушення податкового законодавства позивачем щодо операцій із придбання у ПП «Славія-авто» автозапчастин. До перевірки не надано товарно-транспортних накладних, як підтвердження факту постачання автозапчастин. Операції із вказаним контрагентом носять формальний характер та були здійснені з метою мінімізації податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Вартість придбаних автозапчастин відображено у податковій звітності. Факт оплати цих же операцій не є безумовним доказом їх реальності.

- інформація від ДПІ у Франківському районі ГУ Міндоходів м. Львова - «Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еенергозбереження 2002» з питань господарських відносин з його ж контрагентами. Матеріали перевірки ТОВ «Еенергозбереження 2002» та його контрагентів вказують на факти порушення податкового законодавства позивачем щодо задокументованих операцій щодо виконання робіт ТОВ «Еенергозбереження 2002». Враховуючи перевірки контрагентів ТОВ «Еенергозбереження 2002», надані останнім позивачу послуги є безтоварними. Витрати та податковий кредит позивача від вартості нібито придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Еенергозбереження 2002» за рахунок викладених в акті перевірки обставинах, перевіркою не підтверджено, відповідно суми витрат та податкового кредиту позивача.

Судом враховуються наявні у справі докази та обґрунтування позивачем позовних вимог, оскільки такі оформлені по факту здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами та повністю відображають зміст та обсяг зафіксованих ними господарських операцій придбання товарів (робіт, послуг). Визначальною ознакою в даному випадку є те, що господарської операції позивача із вищевказаними контрагентами позивача спричинили реальні зміни його майнового стану. Відповідачем не спростовано факту використання позивачем у власній господарській діяльності переданих йому товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) цими ж контрагентами. Відповідачем не спростовано руху активів у процесі здійснення згаданих господарських операцій, про що свідчать накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів і відпуск зі складу ТМЦ та калькуляції і звіти про випуск готової продукції, у виготовлені якої використані матеріали (ручки та ніжки меблеві), використання автотранспорту, АСКОЕ. Усі господарські операції щодо предмету спору по даній справі відображені у бухгалтерському та податковому обліку, як позивача так і вказаних контрагентів.

Так, договором поставки укладеним між позивачем та ТОВ «Акцент», передбачено постачання меблевих ручок і ніжок для виготовлення меблів. Постачання за цим договором здійснено 07.12.2011 року, про що оформлено податкову накладну від 07.12.2011 року, у видатковій накладній за цією ж поставкою зазначено договір за датою фактичного відвантаження продукції і рахунок фактура за цією датою. Податкове законодавство не пов'язує право платника податків на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником ПДВ до бюджету, з фактичним знаходженням підприємства - постачальника за юридичною адресою.

Перевезення товару (ручки та ніжки меблеві) здійснено ФО-П ОСОБА_4 на підставі договору перевезення, укладеного з позивачем від 03.01.2011 року. Копії актів виконаних робіт, рахунків та товарно - транспортних накладних долучено до матеріалів справи.

Відповідачем не спростовано, що перевезення товару за поставкою запчастин здійснив Сізик В.В., виконавчий директор позивача, уповноважений на отримання товару, власним автотранспортом.

Окремі недоліки заповнення товарно - транспортних накладних або їх відсутність не є спростуванням реального характеру здійснених операцій з придбання товару. Транспортна документації визначає взаємовідносини між перевізником та замовником по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Відсутність у товарно - транспортних накладних деяких реквізитів, може свідчити лише порушення особами, що оформляли ТТН, вимог підзаконних нормативно - правових актів, які визначають форму та зміст цих документів, однак не може спростовувати факт придбання позивачем товару, та наявність у позивача витрат за цими операціями. Сама по собі відсутність транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування позивачем товару та наявності інших первинних документів щодо господарської операції є недостатньою для висновку про безтоварність операції з придбання товару.

Необхідність облаштування АСКОЕ обумовлена вимогами закону. Згідно п. 3.20 Правил користування електричною енергією, Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.10.2005 року за № 910, окремі площадки вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів 50 тис. кВт.год і більше мають бути забезпечені локальним устаткуванням збору і обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору. Враховуючи, що сторонами договору про постачання електричної енергії від 20.07.2011 року № 24800 - ПАТ «Львівобленерго» та ТОВ «Сокме» встановлено обсяги споживання електроенергії з серпня 2011 року у розмірі 220,00 тис. кВт.год, вересень - листопад - 240,00 тис. кВт.год., ТОВ «Сокме» на виконання вимог законодавства України укладено договір від 18.07.2011 року № 079/2011 з ТОВ «Енергозбереження 2002» та встановлено АСКОЕ у точці встановлення комерційних засобів обліку, визначених додатком 6 до вказаного договору. ТОВ «Енергозбереження 2002», що діє на підставі ліцензії від 18.04.2011 року № 575489 - господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком, п. 5.01.00 якого - монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення, автоматизації і контрольно - вимірювальних приладів.), виготовлено технічне завдання та робочий проект, які погоджено з ПАТ «Львівобленерго». Позивачем здійснено розрахунок з ТОВ «Енергозбереження 2002» у повному розмірі.

ТОВ «Акцент», ПП «Славія авто», ТОВ «Енергозбереження 2002» зареєстровано в державному реєстрі, зареєстровано платниками податку на додану вартість.

Щодо актів перевірок контрагентів позивача суд зазначає наступне, посилання відповідача на ряд актів перевірок є необґрунтованим, оскільки звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій саме з позивачем податковим органом реально не встановлювались.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Складення акту перевірки є службовою діяльністю посадової особи чи посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно об'єкта перевірки. Посадова особа чи посадові особи відповідача при складанні акта перевірки, викладає чи викладають свою суб'єктивну оцінку результатів перевірки платника податків. Вказані акти перевірок контрагентів позивача не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав чи обов'язків позивача, оскільки обставини зазначені у вказаних актах перевірок контрагентів позивача мають бути встановлені за результатами перевірки саме позивача, а в акті мають бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, як платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини встановлені у вищевказаних актах перевірок контрагентів позивача.

Крім цього, позивач не несе відповідальності за дії підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність за негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, а також формування податкового кредиту, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат чи формування податкового кредиту з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів (робіт, послуг), які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку в тому числі формування податкового кредиту, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності товариства, які спричинили реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних товарів, а також факту використання позивачем вищевказаних товарів у власній господарській діяльності.

Крім цього, виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагентів, які мали статус платників податку на додану вартість.

Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентами позивач жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту відповідачем беззаперечними доказами також спростовані не були.

Інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо предмету спору в цій частині суд не надано.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року за № № 0003851510, 0003861510, підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1. п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, відповідно і відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013 року № 0003871510, від 27.02.2014 року № 0000341510 суд зазначає наступне:

В акті перевірки позивача відповідач зазначив, що ДПІ у Сокальському районі проведено виїзну документальну перевірку ЖБК «Монастирський» з питань підтвердження правильності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.10.2010 року по 30.11.2012 року. За результатами перевірки ЖБК «Монастирський» податковим органом внесено зміни до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з податку на додану вартість в частині реалізації ТМЦ і послуг позивачу на суму взаєморозрахунків 43671427,97 грн. в тому числі ПДВ 7278571,33 грн. Перевіркою позивача, встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 7278571,00 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 25 Декларації) за серпень 2013 року в сумі 6066713,00 грн. Також перевіркою встановлено завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) відповідно до поданих податкових декларацій за серпень 2013 року в сумі 1131298,00 грн.

Судом враховуються наявні у справі докази та обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки правомірність створення та державної реєстрації ЖБК «Монастирський» підтверджено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року.

Правовідносини позивача із ЖБК «Монастирський» виникли згідно угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року, договору доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями від 30.03.2009 року.

Згідно вказаних право чинів, ЖБК «Монастирський», як повірений, вправі був використовувати власні кошти у витратах, пов'язаних з виконанням зобов'язань по цих же право чинах.

Позивачем від імені якого діяв повірений ЖБК «Монастирський» та ТОВ «С-Буд» 12.03.2009 року, з урахуванням уточнення від 16.03.2009 року до преамбули договору, укладено договір підряду на будівництво житлового кварталу забудови.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року, залишеним в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, встановлено відповідність вимогам закону господарської діяльності по виконанню договору підряду по будівництву житлового кварталу, укладеного між позивачем, як замовником через Повіреного ЖБК «Монастирський» та підрядником ТОВ «С - Буд».

Господарські операції, вчинені повіреним щодо придбання товарів, робіт, послуг у постачальників на виконання договору доручення, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки позивача, як довірителя, однак право на податковий кредит за такими господарськими операціями набуває саме ЖБК «Монастирський», як повірений, що по суті узгоджується із - роз'яснення 101.19, 130.21 Єдиної бази податкових знань - «при заповнення податкової накладної, яка виписується постачальником товарів/послуг в межах договору комісії (доручення) при отриманні оплати за такі товари/послуги від посередника, у рядку «Особа (платник податку) - покупець» зазначається найменування такого посередника». ЖБК «Монастирський», як повірений веде бухгалтерський (на позабалансових рахунках) та податковий облік об'єктів закупівлі. У позивача на момент закупівлі ЖБК «Монастирський» товарів, робіт, послуг на виконання договору доручення право на податковий кредит не виникає, бухгалтерського та податкового обліку об'єктів закупівлі він не веде, позивач, як довіритель отримує право на податковий кредит при передачі повіреним усього одержаного за договором доручення.

ЖБК «Монастирський», як платник ПДВ, за наслідком придбання товарів (робіт, послуг) на виконання доручення, набув право на податковий кредит, що відображено у його деклараціях з податку на додану вартість.

Після виконання ЖБК «Монастирський» зобов'язань за договором доручення - вчинення юридичних дії по організації будівництва житлового кварталу забудови в повному розмірі ЖБК «Монастирський», як повірений у червні 2012 року, повернув усе отримане за договором (матеріали (роботи, послуги)) позивачу. Таке постачання товарів є об'єктом оподаткування згідно вимог ПК України.

Повернення ЖБК «Монастирський», як повіреним позивачу, як довірителю усього одержаного за договором доручення у червні 2012 року відбулося згідно:

- Повідомлення №1 повіреного про придбання будівельних матеріалів за період 2008 року на виконання зобов'язань згідно угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року, які в подальшому були використані при організації будівництва житлового кварталу «Монастирський» загальною вартістю 1121266,21 грн. без ПДВ.

- між повіреним та довірителем підписано Акт №1 приймання - передачі від 05.06.2012 року за період 2008 року, в межах дії угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року, щодо придбання будівельних матеріалів, які в подальшому були використані при організації будівництва житлового кварталу «Монастирський», у зв'язку з чим ЖБК «Монастирський», як повірений передав, а позивач, як довіритель отримав - все одержане (будівельні матеріали) загальною вартістю 1121266,21 грн. без ПДВ. Повернення відбулося за первісної вартістю усього одержаного за договором, що узгоджується із п. 9 Стандарту бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» який передбачає, що первісна вартість запасів обліковується за вирахуванням непрямих податків - тобто без ПДВ.

- у ЖБК «Монастирський», як повіреного виникли податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, що стало підставою для подання податкової накладної № 1 від 05.06.2012 року, у позивача, як довірителя виник податковий кредит на суму ПДВ 224253,24 грн. згідно отриманої податкової накладної

- Повідомлення №2 повіреного про виконання ним дій, пов'язаних з організацією та проведенням робіт (послуг) по будівництву житлового кварталу «Монастирський» за період 2008 року на виконання зобов'язань повіреного згідно угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року, загальною вартістю 45678,47 грн. без ПДВ.

- між повіреним та довірителем підписано Акт №2 приймання - передачі від 05.06.2012 року за період 2008 року, в межах дії угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року, щодо виконання дій, пов'язаних з подальшою організацією та проведенням робіт (послуг) по будівництву житлового кварталу «Монастирський» загальною вартістю 45678,47 грн. без ПДВ.

- позивачем отримано від ЖБК «Монастирський», як повіреного податкову накладну № 2 від 05.06.2012 року.

- у ЖБК «Монастирський», як повіреного виникли податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, у позивача як довірителя виник податковий кредит на суму ПДВ 9135,69 грн. згідно отриманої податкової накладної.

- Повідомлення № 3 повіреного про виконання ним договору доручення від 20.02.2009 року (із змінами і доповненнями) протягом 2009-2012 років виконано дії, пов'язані з придбанням будівельних матеріалів для організації проведення будівництва житлового кварталу «Монастирський» загальною вартістю 14428 432,34 грн. без ПДВ.

- між повіреним та довірителем підписано Акт №3 приймання - передачі від 08.06.2012 року на виконання договору доручення від 20.02.2009 року (із змінами і доповненнями) протягом 2009-2012 років щодо придбанням будівельних матеріалів для організації проведення будівництва житлового кварталу «Монастирський» загальною вартістю 14428432,34 грн. без ПДВ.

- позивачем отримано від ЖБК «Монастирський», як повіреного податкову накладну №3 від 08.06.2012 року.

- у ЖБК «Монастирський», як повіреного виникли податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, у позивача, як довірителя виник податковий кредит на суму ПДВ 2885686,47 грн. згідно отриманої податкової накладної.

- Повідомлення № 4 повіреного про виконання договору доручення від 20.02.2009 року (із змінами і доповненнями) протягом 2009-2012 років виконано дії, пов'язані з організацією та проведенням робіт (послуг) по будівництву житлового кварталу «Монастирський» загальною вартістю 20797479,62 грн. без ПДВ.

- між повіреним та довірителем підписано Акт № 4 приймання - передачі від 05.06.2012 року на виконання договору доручення від 20.02.2009 року (із змінами і доповненнями) протягом 2009-2012 років щодо виконання дії, пов'язаних з організацією та проведенням робіт (послуг) по будівництву житлового кварталу «Монастирський» загальною вартістю 20797479,62 грн. без ПДВ.

- позивачем отримано від ЖБК «Монастирський», як повіреного податкову накладну № 4 від 05.06.2012 року.

- у ЖБК «Монастирський», як повіреного виникли податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, у позивача як довірителя виник податковий кредит на суму ПДВ 4159495,92 грн. згідно отриманої податкової накладної.

05.09.2012 року позивачем оформлені правовстановлюючі документи на житлові будинки житлового кварталу «Монастирський». ЖБК «Монастирський», як повірений використав власні кошти для виконання зобов'язань за угодою про виконання доручення, договором доручення, позивач , як довіритель фінансування повіреного по вказаним договорам не проводив, відповідно у позивача перед ЖБК «Монастирський» виникла заборгованість у розмірі 43671427,96 грн. - витрати понесених ЖБК «Монастирський», як повіреним, пов'язані з виконанням доручення, які підлягали відшкодуванню позивачем.

В серпні 2013 року позивач здійснив відчуження житлових будинків ЖБК «Монастирський» - укладено 34 договори купівлі - продажу житлових будинків, договір купівлі - продажу елементів інфраструктури та дитячого майданчика, загальна сума до оплати ЖБК «Монастирський» на користь позивача становила 44102454,00 грн. Розрахунок між сторонами здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних зобов'язань - укладено 35 угод про зарахування зустрічних однорідних вимог та різницю в сумі 431026,04 грн. (44102454 грн. - 43671427,96 грн.) сплачено ЖБК «Монастирський» на користь позивача платіжним дорученням № 965 від 30.08.2013 року.

Згідно матеріалів справи вказані господарські операції позивачем оподатковано згідно чинного законодавства, в тому числі за серпень 2013 року, що підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість, яка є в матеріалах справи, що також спростовує вищевказані висновки відповідача.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року за № 0003871510, від 27.02.2014 року за 0000341510, підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, відповідно і відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме» до Сокольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасувати податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року за №№ 0003851510, 0003861510, 0003871510 та від 27.02.2014 року за № 0000341510, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003851510 від 11.11.2013 року, №0003861510 від 11.11.2013 року, № 0003871510 від 11.11.2013 року, № 0000341510 від 27.02.14 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме» (ЄДРПОУ 32051454, вул. Л.Українки, 32, смт. Жвирка, Сокальський район, Львівська область) 487,20 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 16.09.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.