Постанова № 40503720, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 року Справа № 904/2918/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Валяр М.Г.

Представники сторін:

від позивача: Проскурін Д.О., представник ,довіреність № 003/14 від 10.01.14;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області 17.06.2014 року у справі № 904/2918/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБІЗНЕСБУД", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про усунення перешкод у користуванні майном ,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 року у справі № 904/2918/14 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено.

Зобов'язано Державне підприємство "38 відділ інженерно-технічних частин" не чинити перешкод у вільному користуванні та розпорядженні Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБІЗНЕСБУД" власним нерухомим майном - комплексом будівель, розташованих в м. Дніпродзержинську по вул. Чайковського, 5, у тому числі і залізничними коліями, розміщеними на земельній ділянці площею 6, 0384 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0212.

Зобов'язано Державне підприємство "38 відділ інженерно-технічних частин" утримуватися від будь-яких дій, що можуть обмежувати право власності товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБІЗНЕСБУД" на комплекс будівель, розташованих в м. Дніпродзержинську по вул. Чайковського, 5, у тому числі, але не виключно, щодо перешкоджання у здійсненні позивачем чи за його дорученням іншою особою, робіт з очистки і демонтажу, та вивезення залізничних колій, розміщеними на земельній ділянці площею 6, 0384 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0212.

Стягнуто з Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБІЗНЕСБУД" 2 436,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач є власником комплексу будівель, розташованих в м. Дніпродзержинськ, по вул. Чайковського, 5, на земельній ділянці площею 6,0384 га, кадастровий номер - 1210400000:03:035:0212, до складу яких входить і залізничний шлях.

Відповідачем чинились перешкоди у використанні позивачем під'їзних залізничних шляхів, оскільки останній вважає їх своєю власністю. Такі дії відповідача порушують вимоги ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст.321 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України суд вважав за необхідне захистити право позивача шляхом задоволення його позову.

Спростовуючи доводи відповідача щодо наявності у нього права власності на спірні залізничні колії, суд зазначив на відсутність належних та допустимих доказів щодо вказаних посилань та положення ч.1 ст.329 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Не погодившись з рішенням, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.33,43,49 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає на своє право користування залізничними коліями за спірною адресою, знаходження їх на балансі відповідача, відсутність дій, що порушують права позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта. Просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 386 Цивільного кодексу України право власності в Україні охороняється законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2010 року позивач є власником комплексу будівель, розташованих в м. Дніпродзержинськ, по вул. Чайковського, 5, на земельній ділянці площею 6,0384 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0212. До складу комплексу будівель, придбаних позивачем, входить і залізничний шлях (а.с.26-30).

Посилаючись на положення ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України суд першої інстанції правомірно зазначив, що право власності на нерухоме майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону. Власник не зобов'язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.

Тому викладені апелянтом доводи щодо його правомірного володіння залізничними коліями, які зазначені позивачем, є безпідставними.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2011року між позивачем та відповідачем укладений договір №8 на здійснення перепускного режиму, за яким виконавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання здійснювати в інтересах замовника (позивач) перепуск працівників та транспортних засобів (з вантажем та без вантажу) через встановлений контрольно-пропускний пункт №1 в периметрі огородження бази забезпечення до комплексу будівель замовника, що розташовані за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Чайковського, 5 (а.с.32-35).

Дію вказаного договору на 2012-2014 роки було продовжено згідно додаткових угод № 1 від 01.01.2012 року, № 2 від 31.12.2012 року, № 2Г від 31.12.2013 року (а.с.36-38).

Відповідно до листа від 19.04.2011 року відповідачу направлено позивачем копії документів, що посвідчують право власності останнього на комплекс будівель, розташованих в м. Дніпродзержинськ, по вул. Чайковського, 5, на земельній ділянці площею 6,0384 га, кадастровий номер - 1210400000:03:035:0212 (а.с.39).

Листом вих.№ 08/09-11 від 08.09.2011року позивач просив відповідача погодити список працівників підрядної організації, які будуть проводити очистку та демонтаж залізничних колій на території колишньої бази ОРСа ВО "Придніпровський хімічний завод" (м. Дніпродзержинськ, вул. Чайковського, 5), що належать позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2010 року (а.с.40-41).

Відповідно до листа вих. №876 від 13.09.2011 року відповідач в такому погодженні відмовив, пославшись на те, що дані залізничні колії знаходяться на балансі ДП "38 ВІТЧ" (а.с.42).

Суд надав належну правову оцінку доводам відповідача щодо знаходження на його балансі та в користуванні спірних залізничних колій та правомірно зазначив, що належні та допустимі докази щодо цього відсутні, а право власності позивача доведено, так як і доведений факт перешкод з боку державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" позивачу в здійсненні його прав власника.

Дана обставина підтверджується актами про недопуск працівників позивача для проведення робіт з очистки та демонтажу розташованих на належній йому території залізничних колій (а.с. 54-56)

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За приписами ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.321 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.386 Цивільного кодексу України право власності в Україні охороняється законом.

Таким чином, є доведеним, що своїми діями відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні належним йому на праві власності нерухомим майном - комплексом будівель, розташованих в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області по вулиці Чайковського, 5, розміщених на земельній ділянці площею 6,0384 га, кадастровий номер - 1210400000:03:035:0212, та безпідставно і незаконно обмежує його право власності.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у вільному користуванні та розпорядженні позивачем власним нерухомим майном - комплексом будівель, розташованих в м. Дніпродзержинську по вул. Чайковського, 5, у тому числі і залізничними коліями, розміщеними на земельній ділянці площею 6, 0384 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0212; зобов'язання відповідача утримуватися від будь-яких дій, що можуть обмежувати право власності позивача на комплекс будівель, розташованих в м. Дніпродзержинську по вул. Чайковського, 5, у тому числі, але не виключно, щодо перешкоджання у здійсненні позивачем чи за його дорученням іншою особою, робіт з очистки і демонтажу, та вивезення залізничних колій, розміщеними на земельній ділянці площею 6, 0384 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0212 задоволено судом першої інстанції законно та обґрунтовано.

Жодних порушень норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі, встановлення обставин справи та розподілу судових витрат, на які зазначав апелянт в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 року у справі № 904/2918/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.О. Вечірко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному

обсязі 16.09.2014 року.