Постанова № 40502714, 16.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа№ 910/4117/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Гренчук Г.В.

від відповідача - Олєйніков Є.В.

від третьої особи - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року (головуючий суддя - Любченко М.О. судді: Васильченко Т.В., Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Київській області

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 7830000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року по справі №910/4117/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року по справі №910/4117/14 повернуто без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

21 серпня 2014 року, після усунення недоліків, позивач повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року по справі №910/4117/14.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 16.09.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, для розгляду справи №910/4117/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Баранець О.М.

Представником відповідача в судовому засіданні 16.09.2014 року подано відзив на апеляційну скаргу, який за резолюцією судді, зареєстровано у відділі документального забезпечення суду та приєднано до матеріалів справи.

В судове засідання 16.09.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник третьої особи повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (Том 3, а.с. 160), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року. Проти розгляду справи у відсутність представника третьої особи не заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року. Проти розгляду справи у відсутність представника третьої особи не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

15 січня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровська ГАЕС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопром" (генпідрядник) укладено генеральний підрядний контракт №3 на будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції (далі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту замовник та генпідрядник вступили у довгострокові виробничо-господарські відносини з метою будівництва та введення в експлуатацію об'єкту. Генпідрядник зобов'язався на свій ризик власними й залученими силами та засобами збудувати об'єкт, відповідно до ДБН - А.3.1-3-94 та у встановлений пусковим комплексом строк здати об'єкт робочій комісії. Замовник зобов'язався надати генпідряднику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування будівництва в межах реального надходження коштів, виділених державою або залучених з інших джерел, прийняти закінчені будівництвом об'єкти.

Наказом №14 від 16.01.2008 року Міністерства палива та енергетики України "Про замовника будівництва Дністровської ГАЕС", функції замовника будівництва Дністровської ГАЄС, передані Відкритому акціонерному товариству "Укргідроенерго".

Угодою №1/3 від 19.02.2008 року укладеною між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровська ГАЕС" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопром" (генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством "Укргідроенерго" (новий замовник), сторони визначили, що впродовж 15 робочих днів, з дати підписання даної угоди, будуть належним чином оформлені та передані новому замовнику акти звірки взаємних рахунків, станом на день укладання угоди, які підтверджують обсяги виконаних та оплачених робіт, тощо.

Згідно з додатковою угодою №50 від 27.01.2010 року вартість підрядних робіт є орієнтовною та може коригуватись за письмовим погодженням сторін при розрахунках за фактично виконані об'єми робіт.

Додатковою угодою №51 від 19.03.2010 року новий замовник та генпідрядник визначили, що ціна Контракту складає 3547094400 грн. та є динамічною.

Відповідно до п.3.3 Контракту вартість робіт по будівництву розраховується щомісячно генпідрядником в поточних цінах, згідно з ДБН та проектно-кошторисною документацією, і надається замовнику для узгодження та прийняття до оплати фактично виконаних робіт.

Згідно з п.4.1 Контракту строки виконання всього комплексу робіт по будівництву об'єкту визначаються з дати підписання сторонами контракту до дати підписання замовником акту прийняття об'єкта в експлуатацію.

Пунктами 5.4., 5.5 Контракту сторони погодили, що оплата вже виконаних робіт здійснюється на підставі довідок КБ-3.

Відповідно до п. 11.1 Контракту генпідрядник виконує роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, затвердженою програмою та графіками виконання робіт.

Контракт вступає в силу з дня його підписання та діє протягом всього строку будівництва об'єкта (п. 16.2 Контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, генпідрядник з січня 2010 року по жовтень 2010 року, виконав будівельно-монтажні роботи на загальну суму 95768017, 20 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Згідно з ч.1 ст.151 Цивільного кодексу УРСР (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України (враховуючи, що вказані нормативно-правові акти набули чинності на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст.151 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.332 Цивільного кодексу УРСР, ст.837 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в результаті оплати позивачем робіт за завищеною відповідачем вартістю виконаних будівельних робіт, відповідач безпідставно утримує 7830000,00 грн.

Відповідно до довідок №2-Ф та №3-Ф, складених на підставі перевірки Державної фінансової інспекції України, генпідрядником безпідставно включено до довідок форми КБ-3, за період з січня по липень 2010 року, вартість послуг з охорони Дністровської ГАЕС, завищено витрати з податку на землю, за рахунок включення цього податку до калькуляції вартості утримання та збереження об'єктів БРЗ та ЗБК, а також встановлено необґрунтоване завищення відповідачем витрат, пов'язаних з ризиками та інфляційними процесами.

Місцевим господарським судом встановлено, що 03.04.2012 року Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" отримало вимогу №10-32-14-14/2827 від 29.03.2012 року Державної фінансової інспекції в Київській області про усунення порушень.

Згідно з вищезазначеною претензією, Держфініспекція вимагала від позивача, зокрема, провести претензійно-позовну роботу, направлену на повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопром" завищеної вартості робіт з будівництва Дністровської ГАЕС на суму 1968700 грн., що виникла внаслідок включення в ціну робіт вартості послуг з охорони об'єктів на суму 5860300 грн., що не передбачені розрахунком договірної ціни, відкоригувати завищену вартість виконаних генпідрядником проектних робіт в розмірі 303790 грн., визначених на ведення авторського нагляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012року по справі №2а-5573/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року, визнано недійсним п.1 вимоги Фінінспекції, який не стосується відносин між замовником та генпідрядником за контрактом №3 від 15.01.2002 року. В іншій частині вимогу №10-32-14-14/2837 від 29.03.2013 року Державної фінансової інспекції в Київській області визнано правомірною.

31 жовтня 2013 року позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром" лист №5-2/8955 від 31.10.2013 року з вимогою відкоригувати довідки про вартість робіт та перерахувати на рахунок замовника грошові кошти в розмірі 7830000 грн. Відповідач зазначені вимоги не виконав.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.

Статтею 632 Цивільного кодексу України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до п. 1.4 1.4.1 Наказу №74 від 27.08.2000 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки України "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)" (редакція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва. Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначається не за нормами, а розрахунково. До таких витрат належать: загальновиробничі витрати; кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу; додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період; додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27° C; інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов'язані із здійсненням будівництва; витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд; підготовка експлуатаційних кадрів; проектні та вишукувальні роботи; кошторисний прибуток; кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій; кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва; кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Контрактом сторонами виконані в повному обсязі. Акти та відомості вартості виконаних робіт підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому в силу частини другої цієї статті зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача, як оплата робіт виконаних за Договором, за наявності правової підстави, а тому їх повернення, як безпідставно отриманих, відповідно до ст.1212 ЦК України - неможливе.

Посилання апелянта на результати перевірки, проведеної Державною фінансовою інспекцією в місті Києві, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року по справі №910/4117/14 - без змін.

Матеріали справи №910/4117/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.09.2014 року