Ухвала суду № 40501211, 15.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р.Справа № 820/7339/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бершова Г.Є. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 820/7339/14

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000046/2 від 17.10.2013 року, №807010001/2013/000047/2 від 21.10.2013 року, №807010001/2013/000049/2 від 22.10.2013 року, №807010001/2013/000050/2 від 22.10.2013 року та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00051 від 17.10.2013 року, №807010001/2013/00052 від 21.10.2013 року, №807010001/2013/00055 від 22.10.2013 року, №807010001/2013/00054 від 22.10.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення задоволено. Скасовані рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000046/2 від 17.10.2013 року, №807010001/2013/000047/2 від 21.10.2013 року, №807010001/2013/000049/2 від 22.10.2013 року, №807010001/2013/000050/2 від 22.10.2013 року, скасовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00051 від 17.10.2013 року, №807010001/2013/00052 від 21.10.2013 року, №807010001/2013/00055 від 22.10.2013 року, №807010001/2013/00054 від 22.10.2013 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст. ст. 53-64 Митного кодексу України (далі - МК України), ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання умов контракту №20/01 від 20.01.2005 р. (м. Куп'янськ) (далі контракт), укладеного між Позивачем та Акціонерним товариством «КАЯКС ФИШЕКСПОРТ» (Естонія), на митну територію України було ввезено товар, а саме «салака морожена, ціла, з головою з хвостом…, в картонних коробах по 33 кг, виробник AS "KAJAX FISHEXPORT".

Згідно контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є Позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у картонні короба, тара не повертається, включена у вартість продукції (п.4.1. контракту), ціна на партію товару, найменування товару і умови поставки відображуються у рахунку (інвойсі) та/або специфікації (п.2.1. контракту) поставка здійснюється автомобільним або залізнодорожним транспортом (п.2.2. контракту) покупець оплачує товар протягом 10 днів з моменту його митного оформлення в Україні… (п.3.1. контракту).

Отже, за умовами контракту (відповідно рахунку № 327) ціна за 19800 кг. (нетто) товару становить 10 890 EUR (що дорівнює 118 040,05 грн.), що і відповідно відображено у оскаржуваному Рішенні у графах 27. Оскільки у інвойсі було встановлено умови поставки FCA (Incoterms 2010), то Позивач користувався послугами перевізника за Договором №25/02-03 від 25.02.2013 р. від 25.02.2013 р. (а.с.136-138, Т.1), навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до кордону України (п/п Ягодин) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок №142 від 20.09.2013 р.), термін оплати наданих послуг перевізника складає 20 днів з моменту отримання Замовником документів, вказаних в п.3.2 цього договору (п.3.3. договору №25/02-03).

Сума складових митної вартості товару становить 10890 EUR + 9000грн. = 127040,05 (грн.), що в свою чергу і було відображено декларантом Позивача при митному оформленні товару у митній декларації №807010001/2013/807796, у митному оформленні якої було відмовлено.

Декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 цієї декларації, а саме: рахунок-фактуру про надання послуг перевезення товару; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (2шт.); договір (контракт) про перевезення; копія митної декларації країни відправлення.

У митному оформленні вищезазначеної митної декларації відповідачем було відмовлено, у зв`язку з чим було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000046/2 від 17.10.2013 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00051.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг Позивачем було надано до митного органу нову митну декларацію ВМД№807010001/2013/807807.

На виконання умов контракту № 3009/10 від 30.09.2010 р. (далі контракт), укладеного між Позивачем та"EESTI TRAALPUUGI UHISTU", на митну територію України було ввезено товар, а саме «салака морожена, ціла, з головою з хвостом…, в картонних коробах по 30 кг, виробник "EESTI TRAALPUUGI UHISTU"».

Згідно контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є Позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у картонні короба або відра, тара не повертається, включена у вартість продукції (п.1.3. контракту), вид, кількість, ціна на товару і умови поставки узгоджуються між Продавцем та Покупцем і фіксуються у інвойсі та/або специфікації (п.2.2. контракту), у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, доставка, страховка (згідно Інкотермс 2000) (п.2.1. контракту), поставка може здійснюється автомобільним транспортом, а також морським, залізнодорожним, авіатранспортом (п.6.1. контракту) всі умови оплати зафіксовані в інвойсах чи/або специфікаціях, супроводжуючих кожну партію товару (п.7.2. контракту). Отже за умовами контракту (відповідно рахунку № 1/001/317) ціна за 19 500 кг. (нетто) товару становить 9 457,50 EUR (що дорівнює 103 442,55 грн.), що і відповідно відображено у оскаржуваному Рішенні у графах 27. Оскільки у інвойсі було встановлено умови поставки FCA Палдіскі (Інкотермс 2000), то Позивач користувався послугами перевізника за Договором №04/03/09-505/пр від 04.03.2009 р. , навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Палдіскі (Естонія) до кордону України (п/п Нові Яриловичі) становить 9500 грн. (без ПДВ) (рахунок №657 від 16.10.2013 р.), оплата послуг перевезення здійснюється після доставки вантажу і виконанням перевізником своїх зобов'язань (п.3.4. договору №04/03/09-505/пр).

Сума складових митної вартості товару становила 9457,50 EUR + 9500грн. = 112 942,55 (грн.), що в свою чергу і було відображено декларантом Позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807858 у митному оформленні якої було відмовлено.

Декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 цієї декларації, а саме: міжнародна автомобільна накладна, рахунок-фактуру про надання послуг перевезення товару; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (2шт.); договір (контракт) про перевезення; копія митної декларації країни відправлення.

У митному оформленні вищезазначеної митної декларації відповідачем було відмовлено, у зв`язку з чим було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000047/2 від 21.10.2013 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00052.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг Позивачем було надано до митного органу нову митну декларацію ВМД№807010001/2013/807862, за результатами митного оформлення якої орган доходів і зборів товар випустив у вільний обіг під фінансові гарантії.

На виконання умов контракту №1007/08 від 06.12.2010 р. (далі контракт), укладеного між Позивачем та " Nils Sperre AS" (Норвегія), на митну територію України було ввезено товар, а саме «скумбрія морожена, нерозібрана, з головою, з хвостом…, розмір: 300-500, виробник "Nils Sperre AS"».

Згідно контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є Позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба та відра, тара не є зворотною, вартість тари включена до вартості товару (п.7.2. контракту), вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, маркування і т. і. (п.4.2. контракту) ціна та вартість товару фіксуються узгоджуються між Постачальником та Покупцем і фіксуються в інвойсах та/або специфікаціях (п.4.1. контракту) умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію Товару(п.5.2.).

Отже 22.10.2013 р. за умовами контракту було завезено дві партії товару:

- відповідно інвойсу № інвойсу № 1321769 ціна за 19 500 кг. (нетто) товару становить 39 975 USD (що дорівнює 319 520,18 грн.), що і відповідно відображено у оскаржуваному Рішенні у графі 27; у інвойсі було встановлено умови поставки FCA (Incoterms 2000), Позивач користувався послугами перевізника за Договором №25/02-03 від 25.02.2013 р. від 25.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Клайпеда (Литва) до кордону України (п/п Нові Яриловичі) становить 8000 грн. (без ПДВ) (рахунок №146 від 18.10.2013 р.), термін оплати наданих послуг перевізника складає 20 днів з моменту отримання Замовником документів, вказаних в п.3.2 цього договору (п.3.3. договору №25/02-03); сума складових митної вартості товару становить 39 975 USD + 8000 грн. = 327 520,18 (грн.), що в свою чергу і було відображено декларантом Позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807895 у митному оформленні якої було відмовлено;

- відповідно інвойсу № інвойсу № 1321770 ціна за 19500 кг. (нетто) товару становить 39 975 USD (що дорівнює 319 520,18 грн.), що і відповідно відображено у оскаржуваному Рішенні у графі 27; у інвойсі було встановлено умови поставки FCA (Incoterms 2000), Позивач користувався послугами перевізника за Договором №25/02-03 від 25.02.2013 р. від 25.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Клайпеда (Литва) до кордону України (п/п Нові Яриловичі) становить 8000 грн. (без ПДВ) (рахунок №145 від 18.10.2013 р.), термін оплати наданих послуг перевізника складає 20 днів з моменту отримання Замовником документів, вказаних в п.3.2 цього договору (п.3.3. договору №25/02-03). Отже ураховуючи вищевикладене сума складових митної вартості товару становить 39 975 USD + 8000 грн. = 327 520,18 (грн.), що в свою чергу і було відображено декларантом Позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807896 у митному оформленні якої було відмовлено.

Декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 цієї декларації, а саме: рахунок-фактуру про надання послуг перевезення товару; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); договір (контракт) про перевезення до кожної декларації.

У митному оформленні вищезазначених митної декларації відповідачем було відмовлено, у зв`язку з чим було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000049/2, №807010001/2013/000050/2 від 22.10.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №807010001/2013/00054, №807010001/2013/00055

З метою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг Позивачем було надано до митного органу нові митні декларації (ВМД№807010001/2013/807896, ВМД №807010001/2013/807895) за результатами митного оформлення яких орган доходів і зборів товар випустив у вільний обіг під фінансові гарантії.

Позивач, не погодившись із зазначеними рішеннями та картками відмови, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є правомірними, належним чином обґрунтованими та підтвердженими доказами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, юридичною підставою для прийняття спірних рішень суб'єкт владних повноважень обрав положення ст.ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України. Митний орган послався на наступне: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відмова декларанта в наданні всіх необхідних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 Митного кодексу України; 2) не надана (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення по товару зазначено наявну у митного органу цінову інформацію, яка міститься у ЄАІС ДМСУ.

Коригування митної вартості відповідачем здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу положень ч.1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для митного оформлення вказаних товарів була визначена митна вартість товару виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 МК України .

Відповідно до ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із положеннями ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при здійсненні митного оформлення товару за ціною договору були надані усі документи відповідно до положень ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів за першим методом.

У запиті, наданому позивачеві, зазначено, що необхідно надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Проте, із запиту органу доходів і зборів про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не вбачається підстав для їх витребування та причин незгоди органу доходів і зборів з обраним позивачем методом. Крім того, відповідачем не враховано, що під час митного оформлення товарів позивачем вже надані наявні у декларанта документи з цього переліку, а також не враховано умови контрактів №20/01 від 20.01.2005 р., № 3009/10 від 30.09.2010 р. та №1007/08 від 06.12.2010 р., відповідно до яких наявність ліцензійних та авторських договорів не є умовами продажу товару.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі Контрактів №20/01 від 20.01.2005 р., № 3009/10 від 30.09.2010 р. та №1007/08 від 06.12.2010 р.

Доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем до суду не надано та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

Окрім того, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом) та неможливість використання інформації, наданої позивачем у якості достовірної інформації заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином, під час розгляду даної справи не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Харківської митниці Міндоходів щодо вартості імпортованого товару.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції в порядку ч.1 ст. 55 Митного кодексу України шляхом прийняття рішеннь про коригування митної вартості товарів та в порядку ч.6 ст.54 Митного кодексу України шляхом прийняття рішеннь про відмову в митному оформленні товару у вигляді картки відмови у митному оформленні товарів здійснена безпідставно.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог щодо скасування оскаржуваних карток відмов в прийнятті митної декларації та рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року по справі №820/7339/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 820/7339/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Старостін В.В.