Ухвала суду № 40500576, 02.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2014 р. м. Київ К/800/58021/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Муравйова О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року

у справі № 810/2486/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Снайпер»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Снайпер» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Снайпер») звернулось з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, апеляційну скаргу ПрАТ «Снайпер» задоволено. Змінено мотивувальну частину постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року шляхом зазначення обставин щодо правомірного відображення позивачем ПрАТ «Снайпер» господарських операцій по отриманню інформаційно - маркетингових послуг та вантажно - розвантажувальних робіт від Білоцерківської контори «Укрзаготзерно», правомірного використання, списання та обліку паливно - мастильних матеріалів (в тому числі правомірного віднесення до складу витрат на збут). В іншій частині постанову залишено без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Снайпер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2013 року №1667/23-2/20616944/52.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 138.2, п. 138.3, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 545860,00 грн., та п. 198.3, абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 520955,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 14.05.2013 року №0001502203, яким ПрАТ «Снайпер» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 721067,00 грн. (за основним платежем - 545860,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 175207,00 грн.) та №0001492203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 781433,00 грн. (за основним платежем - 520955,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 260478,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення зазначив про необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій за господарською операцією з придбання позивачем у ТОВ «Протон» телефонів та протиправності оскаржуваних рішень в частині донарахування податкових зобов'язань по господарських операціях: між позивачем та БК «Укрзаготзерно» щодо послуг електропостачання та між позивачем та ТОВ «Протон». В решті обставин справи суд не знайшов підтверджень протиправності оскаржуваних рішень.

Проте, в резолютивній частині постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року зазначено про задоволення адміністративного позову повністю.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірне відображення позивачем господарських операцій по отриманню інформаційно - маркетингових послуг та вантажно - розвантажувальних робіт від Білоцерківської контори «Укрзаготзерно» використання, списання та обліку паливно - мастильних матеріалів.

Водночас, суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції шляхом зазначення обставин щодо правомірного відображення позивачем ПрАТ «Снайпер» господарських операцій по отриманню інформаційно - маркетингових послуг та вантажно - розвантажувальних робіт від Білоцерківської контори «Укрзаготзерно», правомірного використання, списання та обліку паливно - мастильних матеріалів (в тому числі правомірного віднесення до складу витрат на збут). В іншій частині постанову залишив без змін.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 2 ст. 205 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 207 КАС України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Однак, судом апеляційної інстанції, не було надано належної правової оцінки зазначеним вище обставинам справи, а також не було враховано вищевикладені норми процесуального права.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції порушив та невірно застосував норми процесуального права, та, як наслідок, прийняв незаконне рішення.

Викладене свідчить про порушення судом вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді О.В. Муравйов Ю.І. Цвіркун