Ухвала суду № 40500523, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 вересня 2014 року м. Київ В/800/4014/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Борисенко І.В., Кошіля В.В., Моторного О.А., Приходько І.В., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року

у справі № 826/994/14 (К/800/27236/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Стар-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року в названій справі.

Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 2392 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України; ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року у справі № 2а-3378/11/2670 (К/9991/59642/12), копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.10.2013 року у справі № 826/48/13-а (К/800/43558/13), в яких, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту судових рішень Вищого адміністративного суду України, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у них розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права судових рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року у справі № 826/994/14 (К/800/27236/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ПідписІ.О. БухтіяроваСудді ПідписІ.В. Борисенко ПідписВ.В. Кошіль ПідписО.А. Моторний ПідписІ.В. Приходько