Ухвала суду № 40500147, 03.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 вересня 2014 року м. Київ В/800/3304/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Борисенко І.В., Кошіля В.В., Моторного О.А., Приходько І.В.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року

у справі № 826/3351/13-а (К/800/7975/14)

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києві Державної податкової служби

до Державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика»

про зупинення видаткових операцій,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року у справі № 826/3351/13-а (К/800/7975/14) касаційну скаргу заявника залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статті 5 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2014 року заявнику повідомлено про недоліки поданої ним заяви.

На виконання вимог зазначеної ухвали заявником надіслано, як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, на які він вказує, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2014 року у справі № 2а-8803/11/2670 (К/9991/32649/12).

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2014 року у справі № 2а-8803/11/2670 (К/9991/32649/12), оскільки зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у справі № 826/3351/13-а (К/800/7975/14) за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києві Державної податкової служби до Державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика» про зупинення видаткових операцій.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя (підпис) Юрченко В.П. Судді: (підпис) Борисенко І.В. (підпис) Кошіль В.В. (підпис) Моторний О.А. (підпис) Приходько І.В.