Ухвала суду № 40499875, 31.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року м. Київ К/800/34468/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючої Юрченко В.П., суддів: Пилипчук Н.Г., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Херсоні Головного управління Міністерства доходів у Херсонській області Державної податкової служби України

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року

у справі № 821/1204/13

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в м. Херсоні Головного управління Міністерства доходів у Херсонській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 р. № 004741702,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Херсоні Головного управління Міністерства доходів у Херсонській області (надалі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 004741702, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4702 грн., та нараховано штрафні санкції 2351.17 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від14 червня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги задоволені повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 004741702.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14червня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 004741702, (яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4702,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 2351,17 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 6 грудня 2012 року № 2848/17-2/НОМЕР_1, про порушення позивачем вимог пункту 198.3 ст. 198, 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку із заниженням суми ПДВ за січень 2012 р.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що під час перевірки встановлена відсутність поставки товару та надання послуг ФОП ОСОБА_1 суб'єктом господарювання «Інтерметал-СП» у січні 2012 р., та в подальшому ОСОБА_1 покупцю ПП «Молокозавод-Олком», що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, які відповідно до ч.1, ч.5 ст. 203, ч.1 ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, встановив, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Інтерметал-СП» укладено договір від 02.01.2012 р. № 201/12, реальне виконання якого не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, оскільки позивачем не надано належно оформлених товаро-транспортних накладних на перевезення молока (не зазначено місце навантаження і розвантаження товару, вид продукції), та окрім того, у продавця відсутні трудові та матеріальні ресурси, основні фонди для здійснення господарської діяльності. Суд також зазначив про правомірність нарахування штрафних санкцій відповідно до п.п.123.1 ПК України в розмірі 50 % від основного платежу в зв'язку з повторністю порушення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції встановив, що позивачем надані всі належним чином первинні документи бухгалтерського обліку, які в сукупності підтверджують реальність господарської операції. Суд прийшов до висновку, що позивачем правильно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Інтерметал-СП», реальність господарської операції підтверджується належно оформленими первинними документами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як незаконне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з таких підстав.

Як вже зазначено, правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення позивачем п.п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яким встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами встановлено, що ПП «Інтерметал-СП» на адресу позивача поставлено продукцію, яка використовувалась як у власній господарській діяльності так і реалізовувалась в подальшому. Суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку, що надані первинні документи підтверджують поставку товару, та позивач обґрунтовано довів про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не допущено порушень вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню. Прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з вірною правовою оцінкою обставин у справі рішення суду апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Херсоні Головного управління Міністерства доходів у Херсонській області Державної податкової служби України відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі № 821/1204/13 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

Н.Г.Пилипчук

М.В.Сірош