Постанова № 40499445, 09.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року Справа № 2958/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Cтрийської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» до Cтрийської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Стрийбуд" звернулося до суду з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог від 26.02.2014р. просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001691502/0 від 01.11.2010р., №0001701502/0 від 01.11.2010р., №0000291502 від 06.04.2011р., №0000281502 від 06.04.2011р., №00011311502 від 11.10.2011р., №0000171502 від 17.02.2012р., №0000692303 від 24.04.2012р., №0001011502 від 07.11.2012р., №0000351520 від 04.03.2013р., №0003111520 від 25.06.2013р., винесені відповідачем в порядку застосування до позивача штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 10.02.2014р. позовну заяву публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Стрийбуд" до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0001691502/0 від 01.11.2010р. і №0001701502/0 від 01.11.2010р. залишено без розгляду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області №0000291502 від 06.04.2011р., №0000281502 від 06.04.2011р., №0001131502 від 11.10.2011р., №0000171502 від 17.02.2012р., №0000692303 від 24.04.2012р., №0001011502 від 07.11.2012р., №0000351520 від 04.03.2013р., №0003111520 від 25.06.2013р.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач не мав права здійснювати зарахування коштів, що сплачувались по податковим зобов'язанням з податку на додану вартість, які виникли у 2011-2013 роках, в рахунок погашення податкового боргу з цього податку, який виник протягом 2009-2010 років, всупереч призначенню, визначеному платником податків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Cтрийська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, апелянт просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року з питань залишення без розгляду вимог щодо визнання протиправними дій інспекції та зобов»язання вчинити дії, а також ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року з питань закриття провадження у справі.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що на час набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.2011 року) у ПАТ БМФ «Стрийбуд» був наявний податковий борг по податку на додану вартість. А тому інспекція, відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України правомірно, починаючи з січня 2011 року, зараховувала кошти, що позивач сплачував протягом 2011 року як грошове зобов»язання по податку на додану вартість відповідних звітних періодів, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що станом на 01.01.2010р. у позивача зафіксована недоїмка з податку на додану вартість на суму 53218,48 грн.

За несвоєчасну сплату заборгованості відповідачем застосовано штрафні санкції відповідно до ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.126 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем самостійно задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість у: податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2010р. на суму 38991 грн.; за лютий 2010р. на суму 44584 грн., за березень 2010р. на суму 35167 грн., за квітень 2010р. на суму 66172 грн., за травень 2010р. на суму 20172 грн., за червень 2010р. на суму 12094 грн., за липень 2010р. на суму 11188 грн., за серпень 2010р. на суму 18079 грн., за вересень 2010р. на суму 31660 грн., за жовтень 2010року на суму 31746 грн., за листопад 2010року на суму 25735 грн., за грудень 2010 року на суму 65828 грн., за січень 2011року на суму17159 грн., за жовтень 2011року на суму 513 грн., за лютий 2011 року на суму 14734 грн., за березень 2011року на суму 7009 грн., за квітень 2011року на суму 64450 грн., за травень 2011року на суму 82262 грн., за червень 2011року на суму 61234 грн., за липень 2011року на суму 110 грн., за серпень 2011року на суму 61070 грн., за вересень 2010р. на суму 9844 грн., за жовтень 2011року на суму 14255 грн., за листопад 2011року на суму 60007 грн., за грудень 2011року на суму 59539 грн., за лютий 2012р. на суму 13221 грн., за березень 2012року на суму 9085 грн., за травень 2012року на суму 6439 грн., за липень 2012року на суму 10871 грн., за серпень 2012року на суму 19393 грн., за вересень 2012року на суму 376283 грн., за жовтень 2012року на суму 29472 грн., за листопад 2012року на суму 18563 грн., за грудень 2012року на суму 66862 грн., за січень 2013року на суму 1669 грн., за лютий 2013року на суму 3582 грн., за березень 2013року на суму 12219 грн., за квітень 2013року на суму 15786 грн., за травень 2013року на суму 8108 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Колегія суддів зазначає, що п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у період до 31.12.2010 року у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу.

Однак, щодо зміни призначення платежу починаючи з 01.01.2011 року колегія суддів приходить до висновку про наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що з набранням чинності Податковим кодексом України, законодавством передбачено право органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, проте за наявності обов'язкової умови - наявність податкового боргу.

Колегією суддів встановлено, що станом на 01.01.2011 року в КОР позивача обліковувалась недоїмка в сумі 142953, 38 грн., залишок несплаченої пені 3703,34 грн., тобто загальна сума заборгованість становила 146656,72 грн.

Аналіз положень норми статті 87 Податкового кодексу України, на переконання колегії суддів свідчить про те, що на орган податкової служби з 01.01.2011 року покладено обов»язок у разі наявності у платника податків податкового боргу здійснювати зарахування платежів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що починаючи з січня 2011 року, відповідач правомірно зараховував кошти, що позивач сплачував протягом 2011 року як грошове зобов»язання по податку на додану вартість відповідних звітних періодів, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає.

В силу п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст.195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Cтрийської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року у справі №813/7461/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» до Cтрийської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов»язання вчинити дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів, після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: Я.С. Попко

Р.П. Сеник