Ухвала суду № 40499410, 16.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р. Справа № 815/7421/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Кравченка К.В. судді - Лукянчук О.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - ГУ МВСУ В Одеській області), Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - УДАІ ГУ МВСУ в Одеській області), в якому просить зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області змінити дату звільнення ОСОБА_5 на нову дату звільнення - 06.01.2012 р. та вважати ОСОБА_5 звільненим з 06.01.2012 р.; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити розрахунок в повному обсязі із ОСОБА_5 на дату звільнення 06.01.2012р. з урахуванням всіх грошових сум, належних до сплати, що не були сплачені та враховані до грошового атестату; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок вихідної допомоги та розміру пенсії ОСОБА_5; стягнути з Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_5 відшкодування витрат на лікування в розмірі 2000грн.; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити розрахунок та виплатити на користь ОСОБА_5, інваліда 2 групи, одноразову грошову допомогу у розмірі чотирирічного грошового забезпечення відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.2007 р.№707; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області надати ОСОБА_5 письмову довідку, в якій будуть зазначені результати проведеного розрахунку на підставі нових даних, з посиланням на правовстановлюючі документи.

Суд першої інстанції своєю постановою від 16 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління МВС України в Одеській області, Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат задовольнив частково.

Зобов'язав Головне управління МВС України в Одеській області внести зміни до наказу №63 о/с від 20.02.2012р. в частині дати звільнення старшого лейтенанта ОСОБА_5 у відставку за п.65 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу) виходячи з дати звільнення - 06 січня 2012р.

Зобов'язав Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області здійснити перерахунок та провести виплату належних ОСОБА_5 сум грошового утримання та вихідної допомоги на дату звільнення у відставку - 06 січня 2012р.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянтів в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 перебував з 29.12.2004р. на службі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території обласного центру (м. Одеси) та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 25.10.2011р. № 651 о/с ОСОБА_5 був звільнений 25 жовтня 2011 року у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 20.02.2012р. №63 о/с про часткову зміну наказу ГУМВС України в Одеській області від 25.10.2011 р. № 651 о/с визначено: вважати звільненим старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5, інспектора відділення оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території обласного центру (м. Одеси) та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в області, 13 грудня 2011 року у відставку за п. 65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби.

У якості підстав вказаного наказу зазначено довідки №№ 7923, 9126, видані лікарнею з поліклінікою ГУМВС 13.10.-28.11.2011 та свідоцтво про хворобу № 53/2, видане ВЛК ГУМВС 06.01.2012.

Підстави звільнення позивача з п. 64 "г" (скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на п. 65 "б" (через хворобу) було змінено відповідачем у зв'язку із оформленням свідоцтва про хворобу № 53/2 від 06.01.2012 року, за підписом начальника Військово-лікарської комісії ГУМВС України в Одеської області полковника міліції Макогончука О.В., яким ОСОБА_5 був визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку на час звільнення 25.10.2011р., а його захворювання були визнані такими, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, наявність підстави звільнення ОСОБА_5 з ОВС за п. 65 "б" (через хворобу) Положення була встановлена саме 06.01.2012р. з свідоцтва про хворобу №53/2 від 06.01.2012 року, що виключає правомірність звільнення позивача за п. 65 "б" (через хворобу) Положення з будь-якої дати, що передувала 06.01.2012р.

Обґрунтованість даних свідоцтва про хворобу № 53/2 від 06.01.2012р. не оспорюється відповідачами та визнана підставою для внесення змін до наказу від 25.10.2011р. № 651 о/с самостійно ГУМВС України в Одеській області.

Відповідно до п.65 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 (в редакції, чинній станом на 06.01.2012р.), особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії (надалі - Положення).

За змістом наведеного звільненню відповідно до п.п. "б" п.65 Положення має передувати рішення військово-лікарської комісії про непридатність особи до військової служби, що і було уточнено Постановою Кабінету міністрів України від 05.12.2012р. №1137, якою п.п. "б" п.65 Положення викладено в наступній редакції: „особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку)через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби."

ГУМВС України в Одеській області в письмових поясненнях безпідставно стверджує зворотнє та взагалі цілком необґрунтовано посилається на зміст п.п. "б" п.64 Положення №114, за яким нібито звільнений з військової служби ОСОБА_5

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 звільнений у відставку через хворобу за п.п. "б" п.65 Положення №114.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 щодо зобов'язання ГУ МВС України в Одеській області внести зміни до наказу №63 о/с від 20.02.2012р. в частині дати звільнення позивача виходячи з дати 06 січня 2012р., а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та провести виплату належних ОСОБА_5 сум грошового утримання та вихідної допомоги на дату звільнення у відставку - 06 січня 2012р.

Обов'язок здійснення перерахунку та проведення виплати належних ОСОБА_5 сум грошового утримання та вихідної допомоги необхідно покласти на Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області, з огляду на те, що ОСОБА_5 проходив службу саме в цьому органі та фінансування усіх виплат, пов'язаних із проходженням служби, здійснювалось УДАІ та на підставі розрахунків УДАІ, а не ГУ МВС України в Одеській області.

Відповідно до п.3.2.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499, особам рядового і начальницького складу, що звільнені від служби через хворобу на підставі листків непрацездатності або перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день хвороби, але не більш ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

Враховуючи викладене та з огляду на необхідності зміни дати звільнення позивача на 06.01.2012р., грошове утримання позивачу підлягає виплаті за період до вказаної дати його звільнення, що зумовлює необхідність зобов'язання УДАІ ГУМВС України в Одеській області здійснити відповідний перерахунок.

Як було зазначено вище, відповідно до свідоцтва про хворобу № 53/2 від 06.01.2012 року захворювання ОСОБА_5 були визнані такими, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивачу була встановлена 2 група інвалідності згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 968044 від 30.01.2013 р.

Відповідно до пп.2 п.1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується, зокрема, у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: - під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; - у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, пунктом 2 вказаного Порядку розрізняються два випадки, за яких могла бути отримана інвалідність: 1) під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю та 2) у період проходження служби.

Висновком від 16.11.2012р. "Про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію", затвердженим 30.11.2012р., відповідно до п.1.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, ОСОБА_5 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 28166,40грн. та визначено, що інвалідність отримана саме у період проходження служби.

Отже розмір грошової допомоги, передбаченої вказаним Порядком, в даному випадку визначається у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією, а не як помилково зазначає позивач виходячи із групи інвалідності - у розмірі чотирирічного грошового забезпечення. Такий розрахунок допомоги, на застосуванні якого наполягає позивач, застосовується лише у випадку отримання інвалідності під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, що не стосується причин, за яких позивач отримав інвалідність.

Відповідно до п.п.3,4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, питання призначення (перерахунку) пенсій та забезпечення своєчасності і в повному обсязі виплати пенсій відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Позивач не позбавлений права на підставі рішення суду про зміну дати звільнення та відповідного наказу відповідача звернутися до органу ПФУ із заявою про здійснення перерахунку пенсії, подавши необхідні для цього документи.

Позовна вимога ОСОБА_5 про зобов'язання ГУМВС України в Одеській області надати йому письмову довідку, в який будуть зазначені результати проведеного розрахунку на підставі нових даних, з посиланням на правовстановлюючі документи не підлягають задоволенню, з огляду на те, що задоволення такої вимоги не відповідає завданням адміністративного судочинства та не є належним способом захисту прав позивача. Дії по відмові ОСОБА_5 у наданні інформації щодо сум, що виплачувалися або підлягають виплаті позивачу - відповідачами не вчинялись. Крім того, позивач не позбавлений можливості після здійснення відповідних виплат, визначених рішенням суду, звернутися до відповідача із заявою про надання інформації про їх розміри.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення з ГУ МВС України в Одеській області на користь позивача відшкодування витрат на лікування в розмірі 2000грн., з огляду на те, що позивачем не визначено правові підстави заявлення таких позовних вимог та наявності у відповідача подібного обов'язку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя К.В. Кравченко суддя О.В. Лукянчук