Ухвала суду № 40499060, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 15н-14/804/4339/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №15н-14/804/4339/14 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Шуляка Станіслава Миколайовича, за участю третьої особи - Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року із прийняттям нової ухвали про поновлення строку звернення до суду з позовом та відкрити провадження у справі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку про відсутність нововиявлених обставин.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2014р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Головного управління - командувача Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Шуляк Станіслава Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, в якому, з урахуванням уточнень (а.с.17-22), просив поновити строк звернення до суду та:

1) скасувати наказ начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Шуляка Станіслава Миколайовича від 17.01.2014 р. № 2 о/с, яким було відмінено наказ № 69 о/с від 02.07.2013 р. в частині звільнення ОСОБА_3 з посади командира військової частини 3024 Центрального територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, як нереалізований.

2) зобов'язати Головне управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України поновити полковника ОСОБА_3 на посаді командира військової частини 3024 Центрального територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. (а.с.39-40), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014р. (а.с.63-64), у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду з позовом - відмовлено. Адміністративний позов залишено без розгляду.

Рішення судів мотивовані тим, що про наявність наказу начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Шуляка Станіслава Миколайовича від 17.01.2014 р. № 2 о/с, яким було відмінено наказ № 69 о/с від 02.07.2013 р. в частині звільнення ОСОБА_3 з посади командира військової частини 3024 Центрального територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, позивачу стало відомо 22.01.2014 року під час судового засідання в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді по розгляду справи № 804/10348/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Про вказаний факт свідчив журнал судового засідання від 22.01.2014р. у справі №804/103348/13-а, технічний запис вказаного судового засідання. Саме під час розгляду зазначеної справи, в якій безпосередньо приймав участь ОСОБА_3, відповідачем до суду було надано оскаржений у справі наказ від 17.01.2014 р. №2 о/с. З метою ознайомлення ОСОБА_3 з наданим наказом у справі оголошувалась перерва, про що свідчать відомості журналу судового засідання.

17.06.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначив, що 06.03.2014 року він звернувся до начальника ГУ - командувача ВВ МВС України Полтарака С.Т., із заявою, в якій просив вважати поданий ним рапорт про його звільнення з посади командира військової частини 3024 - відкликаним та просив скасувати наказ начальника ГУ - командувача ВВ МВС України Шуляка С.М. № 69 о/с від 02.07.2013 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади командира військової частини 3024 Центрального територіального командування ВВ МВС України та поновити його на посаді командира військової частини 3024. У зв'язку з ненадходженням відповіді та рішення відповідача щодо розгляду поданої заяви, позивач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії. Лише, 29.05.2014 року, тобто вже після винесення судами обох інстанції рішень по справі №804/4339/14 щодо відмови позивачу у поновленні строку для звернення до суду, на поштову адресу позивача надійшов лист від відповідача, але вже із зазначенням прізвища та по-батькові іншої службової особи, в якому містилась відмова відповідача на звернення позивача щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді командира військової частини 3024 Центрального територіального командування ВВ МВС України, про що свідчить лист від 24.03.2014 року за № 3/18/1-Д-57 на № д-57 від 06.03.2014 року. Отже, на думку позивача, суд першої інстанції допустив помилку при вирішенні справи №804/4339/14 відмовляючи позивачу у задоволенні клопотання щодо поновлення строку для звернення до суду з позовом, оскільки на час подання адміністративного позову від 28.03.2014 року, позивач ще не отримав відповідь від відповідача за своїм зверненням, а тому і вказував у своєму клопотанні до суду першої інстанції про те, що з наказом відповідача від 17.01.2014 року за № 2 о/с він міг ознайомитися лише 03.03.2014 року, коли отримував постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року по справі №804/10348/13-а.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які позивач посилається як на нововиявлені, були відомі ще під час розгляду справи №804/10348/13-а Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, у зв'язку з чим, не можуть бути прийняті судом як нововиявлені. Крім того, наведені позивачем обставини не є тією обставиною, яка б спростувала факти, що були покладені в основу судового рішення, про перегляд якого позивач звернувся із даною заявою, та і під час прийняття рішення за наслідком його оскарження в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладено в ч.2 ст.245 КАС України:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Саме на п.1 ч.2 ст.245 КАС України посилається позивач у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

За своїм змістом, підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлена пунктом 1 частини другої наведеної статті, є найширшою. Вона охоплює й усі наступні підстави, які, по суті, частково конкретизують її. "Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

При цьому, за змістом п.1 ч.2 ст.245 КАС України, така істотна обставина обов'язково повинна була існувати на час розгляду справи.

Як вбачається з заяви позивача, як на нововиявлену обставину, ОСОБА_3 посилається на те, що лише 29.05.2014 року, тобто вже після винесення судами обох інстанції рішень по справі №804/4339/14 щодо відмови позивачу у поновленні строку для звернення до суду, на поштову адресу позивача надійшов лист від відповідача від 24.03.2014 року за № 3/18/1-Д-57 на № д-57 від 06.03.2014 року, але вже із зазначенням прізвища та по-батькові іншої службової особи, в якому містилась відмова відповідача на звернення позивача щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді командира військової частини 3024 Центрального територіального командування ВВ МВС України.

Таким чином, враховуючи, що вказаного листа не існувало на час винесення судового рішення, про перегляд якого позивач звернувся із даною заявою, таку обставину неможливо визнати нововиявленою і такою, що впливає на обґрунтованість висновків суду.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. Фактично, доводи, які викладені в заяві та апеляційній скарзі направлені на незгоду із судовими рішеннями про залишення позову без розгляду в цілому.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №15н-14/804/4339/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.09.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко