Ухвала суду № 40498966, 14.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2014 рокусправа № 804/10375/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 804/10375/13-а за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат "Ювілейний" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 25 липня 2013 року №0001781520 та №0001771520.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача, що господарські операції з придбання товарів, послуг позивачем у контрагентів є нереальними, а лише в наявності оформлені первинні документи, та є припущенням відповідача, оскільки правочини укладені з контрагентами є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013р. позов було задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, не врахувавши надані відповідачем докази, у тому числі результати перевіркою контрагентів позивача іншими податковими інспекціями, реальність виконання угод з урахуванням часу, можливостей тощо.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що за укладеними договорами позивачем було придбано послуги (товар), отже договори було належним чином та в повному обсязі виконано. Позивач має всю необхідну первинну документацію щодо якої було сформовано витрати та податковий кредит.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Ультра-спорт» за період квітень-вересень 2012 року, ТОВ «Техно-груп» за період квітень-листопад 2012 року, ТОВ «Бізнес Сом» за період травень-листопад 2012 року, ТОВ «Олес» за період березень-листопад 2012 року та ТОВ «Грейз ІК» за період березень-вересень 2012 року, за результатами якої складено акт №612/150/24615640 від 09.07.2013р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ м'ясокомбінат «Ювілейний» занижено податок на додану вартість на загальну суму 161954,00грн.; п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ м'ясокомбінат «Ювілейний» занижено податок на прибуток на загальну суму 188806,00грн.

Оо такого висновку перевіряючи прийшли з тих підстав, що угоди укладені позивачем з контрагентами ТОВ «Ультра-спорт», ТОВ «Техно-груп», ТОВ «Бізнес Сом», ТОВ «Олес» та ТОВ «Грейз ІК», не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки актів інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних суб'єктів господарювання, згідно яких встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу їх постачання з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Посилаються на відсутність основних фондів у контрагентів позивача, невелику штатну чисельність працівників тощо.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001781520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 242931,00грн., з яких за основним платежем - 161954,00грн. та за штрафними санкціями - 80977,00грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001771520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 283209,00грн., з яких за основним платежем - 188806,00грн. та за штрафними санкціями - 94403,00грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за перевіряє мий період мав господарські правовідносини за укладеними договорами про надання послуг з наступними підприємствами: ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Техно-груп», ТОВ «Ультра-спорт», ТОВ «Бізнес Сом», ТОВ «Олес».

Факт отримання послуг підтверджується наступними первинними документами: договорами, накладними, актами, рахунками, звітами податковими накладними тощо (Т1- Т3).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На час виконання договору контрагенти позивача були належним чином зареєстровані платником податку на додану вартість.

Невідповідність первинних документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" судом першої інстанції не встановлена та не спростовано в суді апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач мав господарські відносини з вищевказаним контрагентом.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем при формування податкового кредиту та валових витрат, пославшись на приписи вищезазначених норм податкового законодавства.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, а зводяться до припущень щодо відсутності реальності отримання позивачем товарів (послуг) по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 804/10375/13-а за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат "Ювілейний" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18серпня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник