Ухвала суду № 40498404, 02.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р.Справа № 816/2262/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2262/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2014 року №0003991701/308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 р. по справі №816/2262/14 вимоги позивача були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01 квітня 2014 року №0003991701/308 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку за основним платежем 3232,24 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами) 2307,82 грн. В іншій частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 р. по справі №816/2262/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача 18 березня 2014 року №771/16-03-17-01-10/НОМЕР_1, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме - підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту164.1, підпункту 164.2.1, підпункту 164.2.2 пункту 164.2, пункту 164.3 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, пункту 177.7 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого у 2012 році, та 2013 році встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4375,84 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.1. статті 164 наведеного Кодексу встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктом 164.2.1. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді:

- заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри /пункт 167.1 Податкового кодексу України/.

Відповідно до підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 зазначеного Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.7. статті 177 цього ж Кодексу передбачено, що фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Абзацами "а", "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України на осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, покладено обов'язки:

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

- подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати встановлено заниження бази оподаткування у 2012 та 2013 році на загальну суму 21548,29 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 3232,24 грн.

Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, мав трудові відносини з 2 найманими працівниками, з якими укладені трудові договори: з ОСОБА_2 (професія: продавець, обов'язки працівника: торговий представник) та з ОСОБА_3 (професія: водій, обов'язки працівника: керування автомобілем, здійснення заправки паливом, перевірка технічного стану, перевезення вантажів).

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено згідно фіскальних касових чеків, денних Z-звітів, денних Х-звітів, що під час торгівлі продукцією за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року за касовим апаратом перебувала касир ОСОБА_4, про що свідчать відповідні відмітки на фіскальних касових чеках /а.с. 24/.

Слід зазначити, що відповідачем не надано фіскальних касових чеків, денних Z-звітів, денних Х-звітів, на підставі яких встановлено дане порушення.

Посилання відповідача, що серед найманих працівників ФОП ОСОБА_1 відсутні працівники з іменем ОСОБА_4, як на підставу правомірності нарахування податкового зобов'язання, не може вважатись необґрунтованими.

Відповідно до приєднаної до матерів справи копії трудового договору /а.с. 51/, 05 вересня 2005 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено трудовий договір. У подальшому зазначений трудовий договір було розірвано 31 травня 2011 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 за власним бажанням.

Згідно пункту 2 умов договору ОСОБА_4 зобов'язувалась виконувати функції торгового представника.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що реєстратор розрахункових операцій після звільнення ОСОБА_4, не був перепрограмований, у зв'язку з чим на фіскальних чеках зазначається ім'я касира ОСОБА_4.

Відповідачем не заперечується той факт, що ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, мав трудові відносини з найманим працівником, з яким укладено трудовий договір: з ОСОБА_2 (професія: продавець, обов'язки працівника: торговий представник), однак, зазначається, що ОСОБА_2 не могла виконувати функції продавця.

Чинним законодавством не заборонено торговим представникам поєднувати посередництво й безпосередній продаж товару.

Таким чином суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2014 року №0003991701 підлягає визнанню протиправним та скасування у частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 3232,24 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 2307,82 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2262/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.