Ухвала суду № 40498212, 27.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 р.Справа № 554/3816/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Бегунца А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 18.03.2014р. по справі № 554/3816/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії №1

про визнання неправомірними та незаконними дії та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава з позовом до Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2, в якому просив суд:

- визнати не чинним рішення відповідача Полтавського ОМСЕК №2 від 13.04.2001 року стосовно освідчення ОСОБА_1 на предмет встановлення інваліда війни і видачу йому довідки - «не інвалідизує», повністю;

- зобов'язати відповідача на підставі наданих військовим шпиталем в/ч А 1505 медичних документів при Ф-88/0 від30.03.2001 №602, на підставі наданих нововиявлених, аналогічних медичних документів при Ф№88/0 наданих до ОМСЕК№1 4=ю МКЛ, на підставі Законодавства України видати ОСОБА_1 довідку встановленого МОЗ України зразка про інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 18.03.14 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 про визнання неправомірними та незаконними дії та зобов'язання вчинити дії закрито у зв'язку з неможливістю її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що спір з цього приводу розглядався судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України 1963 року і 15 листопада 2001 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави, яке є чинним, в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено за безпідставністю.

Позивач звернувся до суду про перегляд рішення суду від 15 листопада 2001 року за нововиявленими обставинами в порядку адміністративного судочинства, провадження про що і було відкрито за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки суб'єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, не здійснює владних управлінських функцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Між тим, медико-соціальна експертиза, відповідно до Положення про неї, не здійснює владних управлінських функцій, а тому не відноситься до суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 10 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 ЦК), або виникають із трудових правовідносин, а вказана комісія, хоча згідно з пунктом 4 Положення про медико- соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, перебуває у віданні Міністерства охорони здоров'я України, проте відповідно до встановленого переліку прав і обов'язків (пункти 11-14 Положення) не здійснює владних управлінських функцій, а спір не стосується господарської діяльності юридичних осіб».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість розгляду її в порядку адміністративного судочинства, оскільки суб'єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, не здійснює владних управлінських функцій.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано закрив провадження у справі.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 18.03.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 18.03.2014р. по справі № 554/3816/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Бегунц А.О.