Ухвала суду № 40497306, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1987/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Літвіної Н.М.

Суддів: Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення коштів - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси щодо неприйняття до заліку та невідшкодування управлінню Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області коштів в сумі 3 829 грн. 38 коп. (три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 38 копійок), витрачених за період березень-травень 2014 року на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, призначених у зв'язку з інвалідністю, отриманою на території країн Співдружності незалежних Держав.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси (18002, Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд. 4; код ЄДРПОУ 25875030) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.195; код ЄДРПОУ 37930126) кошти в сумі 3 829 грн. 38 коп. (три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 38 копійок), витрачені за період березень-травень 2014 року на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, призначених у зв'язку з інвалідністю, отриманою на території країн Співдружності незалежних Держав. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, сторони звернулися з апеляційними скаргами та просять задовольнити їх в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-ІІІ від 22 лютого 2001 року - Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року - особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування, наведено у ст. 21 даного Закону. Відповідно до вимог цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, у тому числі пенсії з інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання.

Згідно до ч. 1 ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року - призначення і оформлення документів для виплати пенсій, у т.ч. внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат №5-4 від 04 березня 2003 року - підлягають суми, а саме: сума основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно до абз. 2-3 п. 3 Прикінцевих положень Закону - відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на обліку позивача перебувають ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які отримують пенсію у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві.

За період березень-травень 2014 року позивач виплатив їм пенсії у зв'язку з такою інвалідністю в загальній сумі 3 829, 38 грн. Правомірність призначення такого виду пенсії не оскаржена.

Враховуючи позицію Верховного суду України з такої категорії справ (постанова від 06 червня 2011 року у справі № 21-116а11), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій з інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, що отримані на території країн учасників СНД.

А тому вимоги позивача про визнання цих дій неправомірними та стягнення з відповідача коштів на виплату та доставку за період березень-травень 2014 року в сумі 3 829, 38 грн. пенсій з інвалідності, отриманої внаслідок нещасних випадків на виробництві на території держав СНД вищезазначеним підлягають задоволенню.

З приводу вимоги позивача відшкодувати витрати з виплати та доставки у квітні 2014 року допомоги на поховання ОСОБА_12 в розмірі 264, 03 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Згідно до ч. 1 ст. 21 Закону - у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону - у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. п. 1, 5 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 826 від 11 липня 2001 року - витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України. Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.

Відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону - у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Виходячи з аналізу вказаних норм колегія суддів приходить до висновку, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

ОСОБА_12 отримала травму внаслідок нещасного випадку на виробництві 17 липня 1979 року, що підтверджується даними акту форми Н-1, а виплата допомоги на її поховання здійснена позивачем у квітні 2014 року.

Враховуючи, що позивач не надав суду жодних доказів причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаною травмою або іншим ушкодженням здоров'я, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат з виплати та доставки у квітні 2014 року допомоги на поховання ОСОБА_12в розмірі 264, 03 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.