Ухвала суду № 40497234, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7359/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Березенко В.В.

пр-к відповідача Галуненко І.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2014 року № 0001212201 та № 0001232201 -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішеннь від 28.03.2014 року № 0001212201 та № 0001232201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «ДКЛ», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Комершиал Трейд Ко» за період з 01.01.2010 року по 30.11.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 371/26-53-22-01-21-32106073 від 03.03.2014 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59 938,00 грн., та п. 198.1, п. 198.3, п.198. 6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 57 084,00 грн.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про нереальність здійснення господарсько-фінансової діяльності між позивачем та його контрагентом TOB «Комершиал Трейд Ко».

Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на висновках акту від 29.08.2013 року № 935/26-55-22-01/38347480 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Комершиал Трейд Ко» (код ЄДРПОУ 38347480) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.12.2012 року по 31.12.2013 року та акту від 02.08.2013 року № 690/22-3/38347480 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Комершиал Трейд Ко» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 19.09.2012 року по 31.10.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.03.2014 року № 0001212201 та № 0001232201.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, між TOB «ДКЛ» (Замовник) та TOB «Комершиал Трейд Ко» (Постачальник) (код ЄДРПОУ 38347480) було укладено договір поставки від 19.09.2012 року № 68-ТМ/11к, відповідно до якого Замовник сплачував та приймав, а Постачальник виконував поставку та передавав у власність Замовника ваги, вагове обладнання, обладнання для автоматизації, металеві конструкції та інші ТМЦ на умовах цього договору та у відповідності зі специфікаціями або видатковими накладними.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано : податкові накладні, видаткові накладні.

На підтвердження оплати здійснених поставок позивачем надано відповідні банківські виписки по рахунку.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій , колегія суддів звертає увагу на те, що згідно укладених договору поставки між позивачем та TOB «Комершиал Трейд Ко» поставка здійснюється у відповідності зі специфікаціями або видатковими документами. Постачальник зобов'язаний надати «Замовнику» зокрема, рахунок-фактуру.

Разом з тим, позивачем не надано доказів: на підтвердження транспортування ТМЦ; специфікації до договору; технічні паспорти на поставлений товар; рахунки-фактури.

Також факт перевезення, прийняття, оприбуткування, зберігання поставленого TOB «Комершиал Трейд Ко» товару не підтверджено документами первісного бухгалтерського обліку.

Позивачем не надано доказів використання цих товарів у подальшій господарській діяльності.

Отже, аналіз наявних у позивача документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договором укладеним між позивачем та контрагентом.

Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача встановлено відсутність у останнього необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

На підставі досліджених доказів, колегія суддів вважає, що викладені в Акті перевірки висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентом є обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 05.09.14 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.