Ухвала суду № 40497202, 02.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2275/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

03.07.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери - КФТП" звернулося до суду з позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 132 від 23.06.2014 року в частині повернення коштів в розмірі 19 929,60 гривень та фінансових санкцій в розмірі 9964,80 гривень у зв'язку з порушенням порядку використання путівок на санаторно-коруртне лікування.

Позов обґрунтовано тим, що нарахування, облік та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачем було здійснено у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 р. в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами, аналогічними позовній заяві.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП» перебуває на обліку в якості страхувальника в Корюківській міжрайонній виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду.

Контрольно-ревізійним відділом виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду проведена планова перевірка страхувальника з питань правильності нарахування, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2012 по 31.03.2014, внаслідок якого складений акт від 04.06.2014 про наступні порушення порядку використання страхових коштів Фонду:

- путівка №527с, видана прибиральнику території ОСОБА_2 до санаторію «Київ», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_2 перебував в санаторії з 03.12.2012 по 23.12.2012. Згідно табелю використання робочого часу за грудень 2012 року з 02.12.2012 по 24.12.2012 стоїть відмітка про перебування ОСОБА_2 на лікарняному листу №929540. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до неправомірного використання страхових коштів на суму - 4116,00 грн.

- путівка №102210, видана електромонтеру ОСОБА_3 до санаторію ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_3 перебував в санаторії з 05.09.2013 по 25.09.2013. Згідно табелю використання робочого часу за вересень 2013 року з 04.09.2013 по 26.09.2013 стоїть відмітка про перебування ОСОБА_3 на лікарняному листу №930252. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до неправомірного використання страхових коштів на суму - 4956,00 грн.

- путівка №112127, видана електромонтеру ОСОБА_4 до санаторію ДП «Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів» Санаторій «Очаків», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_4 перебував в санаторії з 10.09.2013 по 30.09.2013. Згідно табелю використання робочого часу за вересень 2013 року з 09.09.2013 по 01.10.2013 стоїть відмітка про перебування ОСОБА_4 на лікарняному листу №930277. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до неправомірного використання страхових коштів на суму - 4956,00 грн.

- путівка №001105, видана майстру ОСОБА_5 до санаторію «Конча-Заспа», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_5 перебував вюанаторії з 15.10.2013 по 04.11.2013. Згідно табелів використання робочого часу за жовтень-листопад 2013 року з 14.10.2013 по 05.11.2013 стоїть відмітка про перебування ОСОБА_5 на лікарняному листу №930658. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до неправомірного використання страхових коштів на суму - 4989,60 грн.

- путівка №2466, видана бухгалтеру ОСОБА_6 до Менського санаторію «Остреч», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_6 перебувала в санаторії з 03.09.2013 по 23.09.2013. З 20.09.2013 по 25.09.2013 ОСОБА_6 перебувала в стаціонарі, що підтверджується листком непрацездатності №930422, виданим Корюківською центральною районною лікарнею. Зазначене, призвело до неправомірного використання страхових коштів на суму - 912,00 грн.

Вищевикладені обставини призвели до порушення п.4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 № 12.

На підставі акту від 04.06.2014 року відповідачем прийнято рішення від 23.06 2014 року № 132 про повернення коштів Фонду у розмірі 21184,98 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 10592,49 грн.

Позивачем оскаржено вказано рішення в частині повернення коштів в розмірі 19 929,60 грн. та фінансових санкцій в розмірі 9964,80 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. №2240-III (далі - Закон №2240-III). Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №2240-III).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону №2240-III, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.

Відповідно до ст. 47 Закону №2240-III для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону №2240-III визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року№12 (Порядок №12).

Згідно п.4.1. Порядку №12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999року №302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)").

Пунктом 4.2 Порядку №12 встановлено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Згідно пункту 6.2. Порядку №12, сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2240-III, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно матеріалів справи санаторно-курортні путівки №527с, видана прибиральнику території ОСОБА_2 до санаторію «Київ», №102210, видана електромонтеру ОСОБА_3 до санаторію ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський», №112127, видана електромонтеру ОСОБА_4 до санаторію ДП «Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів» Санаторій «Очаків», №001105, видана майстру ОСОБА_5 до санаторію «Конча-Заспа», №2466, видана бухгалтеру ОСОБА_6 до Менського санаторію «Остреч», використані не в період відпустки, що є порушенням п. 4.2 Порядку №12.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування в зв'язку тимчасовою втратою працездатності від 23.06.2014 року № 132, в частині повернення коштів Фонду в розмірі 19 929, 60 грн. та штрафу у розмірі 50% неправильно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг у розмірі 9964,80 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.