Ухвала суду № 40496841, 26.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2014 рокусправа № 808/8279/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт и Ко» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Брайт и Ко» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 08.10.2013 №0001022201 та №0007381701.

Постанова обґрунтована тим, що суд вважає неправомірним донарахування контролюючим органом податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій у зв'язку з відсутністю порушення.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду обставинам справи не відповідають, порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 30.01.2014.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 24.09.2013 №446/2201/13637377, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.10.2013 №0007381701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 565 грн., у тому числі: за основним платежем - 1 710 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) - 855 грн.; №0001022201, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 400 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.п.170.9.1 ст.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 710 грн.;

- п.2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №40/10320 від 13.01.2005 із змінами та доповненнями (далі - Положення №637) встановлено безпідставне використання грошових коштів, наданих під звіт на загальну суму 10 400 грн.

В описовій частині акту зазначено, що при перевірці звітів про використання коштів, виданих на відрядження за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 встановлено безпідставне використання грошових коштів, наданих під звіт:

- згідно зі звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт б/н від 01.08.2012 ОСОБА_2 у сумі 5 700 грн. без вказаної підстави на що видані кошти під звіт;

- згідно зі звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт б/н від 02.11.2012 ОСОБА_3 було отримано грошові кошти у сумі 5 700 грн. з підставою послуги населенню.

Відповідачем в акті перевірки зроблено запис, що згідно з пп.164.2.11 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України передбачено: «До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки».

Таким чином порушено пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 710 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою дотримання п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 контролюючим органом встановлено:

При перевірці звітів про використання коштів, наданих на відрядження за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 встановлено безпідставне використання грошових коштів, наданих під звіт:

- згідно зі звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт б/н від 01.08.2012 ОСОБА_2 у сумі 5 700 грн. без вказаної підстави на що видані кошти під звіт;

- згідно зі звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт б/н від 02.11.2012 ОСОБА_3 було отримано грошові кошти у сумі 5 700 грн. з підставою послуги населенню.

В акті перевірки також зазначено, що касові книги пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою підприємства та засвідченні підписаними головного бухгалтера. Касові книги ведуться згідно вимог чинного законодавства.

Згідно розділу 4 «Висновки» акту перевірки встановлено порушення п.2.11 глави 2 Положення №637, а саме безпідставне використання грошових коштів, наданих під звіт на загальну суму 10 400 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що між ТОВ «Брайт и Ко» (Замовник) та ТОВ «Брайт Біо» (Виконавець) укладено договір №01/06/2011 від 01.06.2011 про надання медичних послуг, у відповідності з яким Виконавець проводить лабораторні дослідження зразків біологічного матеріалу пацієнтів Замовника.

Підзвітною особою, а саме директором ТОВ «Брайт и Ко» ОСОБА_4 за власні готівкові кошти від імені та в інтересах ТОВ «Брайт и Ко» проведено розрахунки з Виконавцем за вказаним договором шляхом внесення готівки в касу Виконавця 01.08.2012 у сумі 5700 грн. та 02.11.2012 у сумі 5700 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 до бухгалтерії підприємства позивача надано:

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 01.08.2012 у сумі 5700 грн. До звіту додано оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №113 від 01.08.2012, який підтверджує проведення розрахунків в касі ТОВ «Брайт Біо».

- звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт від 02.11.2012 у сумі 5700 грн. До звіту додано оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №158 від 02.11.2012, який підтверджує проведення розрахунків в касі ТОВ «Брайт Біо».

В квитанціях до прибуткових касових ордерів, наданих ТОВ «Брайт Біо» зазначено, що кошти в касу прийнято від ТОВ «Брайт и Ко» через ОСОБА_4

В бухгалтерському обліку господарські операції на підставі зазначених первинних документів відображено як зменшення заборгованості за договором №01/06/2011 від 01.06.2011 по ТОВ «Брайт Біо» та одночасно як виникнення заборгованості по розрахункам з підзвітною особою ОСОБА_4 (Дт 631 Кт 3721).

Погашення заборгованості по витратам, які понесла підзвітна особа ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Брайт и Ко», здійснена з каси підприємства 03.08.2012 за видатковим касовим ордером № 1537 від 03.08.2012 на суму 5700 грн. та 09.11.2012 за видатковим касовим ордером № 2186 від 09.11.2012 на суму 5700 грн.

Згідно з пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що ОСОБА_4 не отримувала під звіт аванс з каси підприємства на виконання доручення, втім витратила власні кошти на потреби підприємства. Понесені витрати підтверджені документально шляхом надання ОСОБА_4 до бухгалтерії підприємства звітів про використання коштів з доданням квитанцій до прибуткових касових ордерів підприємства - отримувача коштів, завірених печаткою такого підприємства та підписами відповідальних осіб.

Отже, в даному випадку, за фактом складання звітів від 01.08.2012 та від 02.11.2012, відсутній об'єкт для нарахування податкових зобов'язань на підставі пп.164.2.11 п.170.9.1 за надміру витрачені кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт та не повернуті у встановлені законодавством строки.

Вірними є висновки суду першої інстанції про неправомірність донарахування контролюючим органом податку з доходів фізичних у сумі 1 710 грн. та штрафних санкцій 855 грн.

Щодо встановлених порушень вимог ведення касових операцій та нарахування штрафних санкцій у розмірі 11 400 грн. за порушення регулювання обігу готівки, то колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що безпідставно нараховано штрафні санкції у сумі 11400 грн.

Судом першої інстанції вірно вказано, що податковим органом не доведено факт надання ОСОБА_4 з каси ТОВ «Брайт и Ко» грошових коштів під звіт (аванс), в акті не наведені первинні документи, якими встановлюються порушення ведення п.2.11 Положення № 637 та на підставі яких до підприємства застосовано штрафну санкцію на підставі абз.6 п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки».

Відповідачем не спростовується наявність підтверджуючих документів - квитанцій до прибуткових касових ордерів, які додаються до звітів про використання коштів та підтверджують факт сплати коштів підзвітною особою ТОВ «Брайт Біо».

Таким чином, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт и Ко» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш