Постанова № 40496350, 21.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/263

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2014 року 15:19 № 826/11878/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Казенного підприємства "Кіровгеологія" до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

за участі представників сторін:

представника позивача Журавель Г.О.;

представника відповідача Білоус О.О.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство "Кіровгеологія" (далі - позивач.) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві про накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія";

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві зняти арешт з державного майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія" накладений постановою від 08.04.2014 ВП № 42691613.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11878/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 21.08.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В рамках вказаного виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 42691613 від 08.04.2014, якою накладено арешт на все майно позивача в межах суми боргу в розмірі 195 098,51 грн., що належить позивачу.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія" та постанову відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.04.2014 ВП № 42691613 такою, що підлягає скасуванню, тому звернулося з даним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною 3 ст. 57 Закону № 606-XIV передбачено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Частиною 4 ст. 57 Закону № 606-XIV передбачено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону № 606-XIV, у разі накладення арешту на майно другої черги, що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що дізнався про арешт майна лише 30.07.2014, коли намагався зняти з обліку автотехніку та тільки 08.08.2014 року на прийомі у відповідача отримав завірену належним чином копію постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.04.2014 ВП № 42691613.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено норми законодавства під час накладення арешту на майно, оскільки, казенне підприємство "Кіровгеологія", згідно Закону України «Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847 - XIV, є об'єктом державної власності, що не підлягає приватизації.

Відповідно до пп. «и» п. 2 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, лише Фонд державного майна України, як суб'єкт управління об'єктами державної власності (ст. 4 Закону), має дозвіл (погодження) на відчуження державного майна державних підприємств у випадках встановлених законодавством.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, а саме: супровідним листом від 08.04.2014 № 1276/4 про скерування постанови про арешт майна від 08.04.2014, Фонд державного майна України або центральний органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, у списку адресатів не значиться, як це передбачено нормами ч. 3 ст. 66 Закону № 606-XIV та Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Крім цього, відповідачем не було надано копію книги вихідної кореспонденції для підтверджено факту направлення копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.04.2014 ВП № 42691613, хоча б адресатам, вказаним у супровідному листі від 08.04.2014 № 1276/4.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що копія постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.04.2014 ВП № 42691613 винесена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, відповідачем не було враховано норми ч. 3 ст. 66 Закону № 606-XIV та Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Крім іншого, відповідачем не було надано суду доказів направлення спірної постанови, особам до відома яких державний виконавець зобов'язаний був її довести.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності дій відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві про накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія" та правомірності винесеної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.04.2014 ВП № 42691613.

Натомість позивачем було доведено протравній дій відповідача та необхідності зобов'язання відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві зняти арешт з державного майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія" накладений постановою від 08.04.2014 ВП № 42691613.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги казенного підприємства "Кіровгеологія" підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов казенного підприємства "Кіровгеологія" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві про накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія".

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві зняти арешт з державного майна, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Кіровгеологія" накладений постановою від 08.04.2014 ВП № 42691613.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь казенного підприємства "Кіровгеологія" (код за ЄДРПОУ 14308279) понесені судові витрати в розмірі 74,00 грн. (сімдесят чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова