Постанова № 40495979, 19.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/205

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2014 року 14:33 № 826/10399/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товаритва з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" до 1) Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 2) Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,

за участі представників сторін:

представників позивача Грубської К.В., Омехіна В.Ю.,

представника відповідача-1 Бідзян А.К.,

представника відповідача-2 не прибув

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач 1), Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва та зобов'язати Відповідача 2 перерахувати грошові кошти на належний рахунок;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № Ю-512 від 02.04.2014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10399/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 19.08.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається із матеріалів справи ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2014 № Ю-512 для сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 125,75 грн.

Позиція відповідачів ґрунтується на тому, що позивач при сплаті коштів на загальну суму 9 055,80 грн. на рахунки Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва вказував невірний розрахунковий рахунок, а саме: замість р/р 37199101002628 був вказаний р/р 37191110002628, який призначений для сплати добровільної участі від нещасних випадків на виробництві або доплати до фонду нещасних випадків, пов'язаних із зміною класу ризику.

Таким чином, кошти сплачені на р/р 37191110002628 не зараховувалися на погашення зобов'язань, згідно поданих звітів до Управління, а у ТОВ "ОНІКС СТ" виникла недоїмка, оскільки за період з 01.01.2013 по 30.09.2013 на рахунки відповідача 2 надійшло коштів в сумі 37 6111,69 грн., з яких кошти в сумі 9 055,80 грн. сплачені на неналежний рахунок.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

П. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Крім цього, п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ОНІКС СТ" самостійно формувало звітність та подавало звіти про суми нарахованої заробітної плати до відповідача 2, а саме: за липень 2012 року, грудень 2012 року, серпень 2013 року. Сума зобов'язань з яких становила 34 845,88 грн.

Крім того, станом на 01.01.2013 у ТОВ "ОНІКС СТ", згідно картки особового рахунку, рахувалася переплата в розмірі 1 676,38 грн.

Однак, враховуючи, що позивач помилково вказав невірний рахунок, оскільки на початок року реквізити для сплати єдиного внеску змінилися, кошти, згідно платіжних доручень: № 11 від 14.01.2013 на суму 1 656,36 грн., № 13 від 14.01.2014 на суму 154,80 грн., № 32 від 06.02.2013 на суму 154,80 грн., № 33 від 06.02.2013 на суму 1 656,36 грн., № 35 від 11.02.2013 на суму 154,80 грн., № 36 від 11.02.2013 на суму 1 656,36 грн., № 45 від 05.03.2013 на суму 1 656,36 грн., № 46 від 05.03.2013 на суму 154,80 грн., ; 48 від 12.03.2013 на суму 1 656,36 грн., № 49 від 12.03.2013 на суму 154,80 грн., були сплачені на невірний рахунок, а у позивача з 04.04.2013 по 26.07.2013 обліковувалася недоїмка.

У зв'язку з чим, Управлінням Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва було прийнято рішення № 3035 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та застосовано по відношенню до ТОВ "ОНІКС СТ" штраф в розмірі 1 854,29 грн. та пеню в розмірі 481,90 грн. (Т. 1, арк. 11), яку позивач сплатив, відповідно до платіжного доручення № 205 від 27.09.2013 на р/р 37199101002628.

Однак, як вбачається з листа відповідача-2 від 29.11.2013 № 19573/05, кошти, згідно платіжного доручення № 205 від 27.09.2013, Управлінням Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва були зараховані на погашення боргу, що виник раніше (Т. 1, арк. 42-43).

Крім цього, даним листом позивач було повідомлено, що на його звернення від 03.04.2013 № 6318 про перерахування коштів сплачених на неналежний рахунок в сумі 9 055,80 грн., станом на 01.10.2013 перераховано лише частину суми, а саме: 3 055,80, оскільки на рахунку відсутні кошти, таким чином на дату сплати єдиного соціального внеску 27.09.2013 фінансові санкції, відповідно рішення № 3035 від 30.07.2013 не сплачені.

Таким чином, станом на 01.10.2013, згідно картки особового рахунку, у ТОВ "ОНІКС СТ" рахувалася заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 3 894,00 грн. (в т.ч. недоїмка - 1 557,81 грн., штраф - 1 854,29 грн., пеня - 481,90 грн.).

Крім того, листом від 23.12.2013 № 21161/05 Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва повідомило позивача, що решта помилково сплачених коштів на невірний рахунок так і не була перерахована на р/р 37199101002628, оскільки платіжне доручення відповідача-2 від 03.04.2013 повернулося без виконання, через відсутність коштів на р/р 37191110002628 (Т. 1, арк. 45).

Крім цього, ТОВ "ОНІКС СТ" було повідомлено, що у зв'язку із набранням чинності 11.08.2013 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII, 01.10.2013 Управлінням Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва передані функції з адміністрування єдиного соціального внеску Міністерству доходів та зборів України.

Таким чином, 02.04.2014 ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була виставлена автоматично сформована вимога № Ю-512 щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 4 125,75 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 25 Закону № 2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, яка згідно п. 13 починає нараховуватися з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно, проте, у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Отже, нарахування пені можливе лише за наявності недоїмки у платника єдиного внеску.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1622/24154.

Згідно п. 4.2.3 Інструкції, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно п. 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п. 7.2.2 Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Згідно п. 6.3 Інструкції, вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Згідно п. 6.5 Інструкції, платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені протягом десяти календарних днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органів доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Суд аналізуючи матеріали справи та норми законодавства, прийшов до висновку, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві протиправно винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-512 від 02.04.2014, оскільки, позивач листом від 03.04.2013 № 6318 звертався до відповідача-2 для перерахування коштів, які помилково були сплачені на невірний рахунок, однак, через відсутність коштів на р/р 37191110002628 лише частина коштів в сумі 3 055,80 грн. була перерахована на р/р 37199101002628.

Таким чином, позивач сплатив суми коштів по єдиному соціальному внеску, тому не повинен нести відповідальність, яка проявилась у донарахуванні штрафних санкцій та пені.

Однак, щодо частини вимог про визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не наведено обґрунтувань та позиції, які саме дії та яку саме бездіяльність відповідча-2 суду потрібно визнати протиправними.

Таким чином, дана позовна вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва перерахувати грошові кошти на належний рахунок 37199101002628, згідно платіжних доручень: № 11 від 14.01.2013 на суму 1 656,36 грн., № 13 від 14.01.2014 на суму 154,80 грн., № 32 від 06.02.2013 на суму 154,80 грн., № 33 від 06.02.2013 на суму 1 656,36 грн., № 35 від 11.02.2013 на суму 154,80 грн., № 36 від 11.02.2013 на суму 1 656,36 грн., № 45 від 05.03.2013 на суму 1 656,36 грн., № 46 від 05.03.2013 на суму 154,80 грн., ; 48 від 12.03.2013 на суму 1 656,36 грн., № 49 від 12.03.2013 на суму 154,80 грн.

3. Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № Ю-512 від 02.04.2014.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" (код ЄДРПОУ 37499519) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 207,06грн. (двісті сім грн. 06 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова