Постанова № 40495916, 20.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2014 року 11:10 № 826/5643/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (далі - відповідач), про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.

У позовних вимогах позивач просив:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу довідки про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р.;

- зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку були надані відповідачу усі, передбачені чинним законодавством документи, проте останнім протиправно не було видано довідку про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивачем не було надано усіх, передбачених чинним законодавством, документів для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, а тому не було допущено порушень законних прав та інтересів позивача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.05.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро" було зареєстроване 21.01.2013 р. Солом'янською районною в місті Києві держаною адміністрацією та станом на час існування спірних правовідносин знаходилась на обліку в Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві.

02.12.2013 р. між позивачем, як орендарем, та ОСОБА_1, як орендодавцем, був укладений Договір оренди земельної ділянки №Д-5 від 02.12.2013 р. (надалі - Договір №Д-5), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 8,25 га, у т.ч. рілля, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту у Кагарлицькому районі Київської області, відповідно до державного акта на право власності на землю, серії ЯЛ №001823, кадастровий номер земельної ділянки: 3222283200:05:306:0005, нормативна грошова оцінка якої складає 240425,00 грн.

У позовній заяві позивач стверджував, що з метою набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку звернувся з відповідними документами до відповідача, проте довідку про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р. станом на час розгляду справи не отримав, у зв'язку з чим, звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 301.1 статті 301 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Суд звертає увагу, що відповідачем не ставився під сумнів факт того, що частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно положень п.308.1 ст.308 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

З матеріалів справи вбачається, що вимоги зазначені в п.308.1 ст.308 ПК України були виконані позивачем, а саме:

- 18.02.2014 р. було подано до ДПІ у Солом'янського районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві загальну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 р. щодо земельної ділянки загальною площею 8,25 га;

- 19.02.2014 р. до Кагарлицького відділення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції (за місцезнаходженням зазначеної вище земельної ділянки згідно з Договором №Д-5) було подано звітну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 р.;

- 19.02.2014 р. до Кагарлицького відділення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції було подано Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік ;

- 19.02.2014 р. до Кагарлицького відділення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції було подано Відомості про наявність земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що п.308.1 ст.308 ПК України визначено вичерпний перелік документів, які позивачу необхідно подати для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, а форма таких документів затверджується відповідними державними органами.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. відповідачем було повідомлено, що зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення податковими органами не заявлялось.

Дослідивши, подані позивачем документи для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, судом встановлено, що вони заповнені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з положеннями п.301.6 ст. 301 ПК України, не може бути зареєстрований як платник податку:

301.6.1. суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

301.6.2. суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

301.6.3. суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Суд звертає увагу, що зазначений вище перелік підстав, коли суб'єкт господарювання не може бути зареєстрований як платник податку є вичерпним.

Відповідачем не було надано жодних доказів існування передбачених п.301.6 ст.301 ПК України підстав для неможливості реєстрації позивача платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до вимог п.308.3 ст.308 ПК України, довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви контролюючим органом за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на те, що позивачем були надані усі необхідні документи для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, суд приходить до висновку, що відповідачем було необґрунтовано не надано позивачу довідку про набуття або підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість бездіяльності щодо ненадання позивачу довідки про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро" задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо ненадання позивачу довідки про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р.;

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (ідентифікаційний номер 38747190), видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро", (ідентифікаційний номер 38577791), довідку про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 р.

4. Судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ Агро", (ідентифікаційний номер 38577791), за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко