Постанова № 40495770, 25.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2014 року 15:37 № 826/7456/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Гарника К.Ю., Скочок Т.О.,, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної судової адміністрації України до Державної виконавчої служби України провизнання дій протиправними та скасування постанови від 14.04.2014 р. №29258110 В С Т А Н О В И В:

Державна судова адміністрація України, (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, (надалі - відповідач), про визнання дій протиправними та скасування постанови від 14.04.2014 р. №29258110.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не було належним чином надіслано вимогу, а позивачем було повідомлено відповідача про поважність причин невиконання Постанови Черкаського окружного адміністративного суду №2а-4326/09/2370 від 09.11.2009 р., а тому, відповідачем було протиправно винесено постанову про накладення штрафу від 14.04.2014 р. №29258110.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки діяв у спосіб та в порядку, встановленому чинним законодавством України, в силу чого, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 14.04.2014 р. №29258110 є правомірною.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.07.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

14 жовтня 2011 року відповідачем була прийнята Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №29258110 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-4326/09/2370, виданого 26.09.2011 р. Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання Державної судової адміністрації України профінансувати та виділити Апеляційному суду Черкаської області кошти у розмірі 91525 грн. 10 коп. не донарахованої заробітної плати та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, відпускні ОСОБА_1 за період з 2006 р. по 2009 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03 вересня 2005 року № 865, з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року, (надалі - Виконавчий лист №2а-4326/09/2370), та зобов'язано позивача самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення (отримання) даної постанови.

13.11.2012 р. відповідачем була винесена Вимога державного виконавця №1986/6, якою вимагалось виконати Виконавчий лист №2а-4326/09/2370, про виконання повідомити відділ примусового виконання рішень.

11.02.2013 р. відповідачем була винесена Вимога державного виконавця №475/6, якою вимагалось виконати Виконавчий лист №2а-4326/09/2370, про виконання повідомити відділ примусового виконання рішень.

28.02.2014 р. відповідачем була винесена Вимога державного виконавця №475/6, якою вимагалось виконати Виконавчий лист №2а-4326/09/2370, про виконання повідомити відділ примусового виконання рішень.

11.03.2014 р. відповідачем була винесена Вимога державного виконавця №475/6, якою вимагалось виконати Виконавчий лист №2а-4326/09/2370.

11.03.2014 р. відповідачем прийнято Постанову про накладення штрафу ВП №29258110 (надалі - Постанова про накладення штрафу від 11.03.2014 р.), якою за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником накладено на Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 680,00 грн.

24.03.2014 р. відповідачем була винесена Вимога державного виконавця №475/6, якою вимагалось виконати Виконавчий лист №2а-4326/09/2370 в строк до 31.03.2014 р.

Позивач Листом від 14.04.2014 р. №10-2054/14 повідомив відповідачу про неможливість самостійного виконання Виконавчого листа №2а-4326/09/2370.

14.04.2014 р. відповідачем прийнято Постанову про накладення штрафу ВП №29258110 (надалі - Постанова про накладення штрафу від 14.04.2014 р.), якою за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником накладено на Державну судову адміністрацію України штраф у подвійному розмірі 1360,00 грн.

Вважаючи зазначену вище Постанову про накладення штрафу від 14.04.2014 р. такою, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно вимог ч.1, 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно вимог ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Позивачем не було надано суду належних доказів того, що Постанова про накладення штрафу від 11.03.2014 р. оскаржувалась позивачем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Вимога державного виконавця №475/6 від 11.03.2014 р. була отримана позивачем 01.04.2014 р., а Вимога державного виконавця №475/6 від 24.03.2014 р. - 28.03.2014 р.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи позивачем не було виконано Виконавчий лист №2а-4326/09/2370

Відповідно до положень ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Суд звертає увагу, що позивач не звертався ані до суду, ані до державного виконавця із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання Виконавчого листа №2а-4326/09/2370

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувану Постанову про накладення штрафу від 14.04.2014 р.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем було доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної Постанови про накладення штрафу від 14.04.2014 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної судової адміністрації України до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови від 14.04.2014 р. №29258110 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді К.Ю. Гарник

Т.О. Скочок