Постанова № 40495477, 29.08.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2794/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватної фірми "Тавріда" про накладання арешту на кошти та інші цінності, що знахадяться у банках боржника,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватної фірми "Тавріда" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у відповідача існує податковий борг загальну суму 554180,43 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно акту планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 07.04.2009 р. №224/23-5/25644879, податкового повідомлені рішення від 21.04.2009 № 0001932301 на суму 554271,72 гривень та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 р. № 2а-10046/09. В зв'язку з наявною переплати в інтегрованій картці підприємства в сумі 91,29 грн. залишок несплаченого податкового боргу становить 554180,43 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно дослідивши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного: Приватна фірма „Тавріда" (код за ЄДР 25644879) здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням Херсонського виконавчого комітету міської ради 05.06.1998 за № 5648, взято на обтік до ДШ у м Херсоні 16.06.1998 за № 1110.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у боржника ПФ "Таврида" станом на 10.07.2014 існує податковий борг загальну суму 554180,43 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, який виник 10.04.2014 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно акту планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 07.04.2009 р. № 1224/23-5/25644879, податкового повідомлені рішення від 21.04.2009 № 0001932301 на суму 554271,72 гривень та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 р. № 2а-10046/09.

У зв'язку з наявною переплатою в інтегрованій картці підприємства в сумі 91,29 грн. залишок несплаченого податкового боргу становить 554180,43 гривень.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПКУ) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Крім цього, відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Таким чином, ДПІ має право звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Статтею 20 ПК України передбачено право податкового органу стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (п. 20.1.19).

Згідно пп.41.1.1. п.41.1 ст.41 Податкового Кодексу України (далі ПК) контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 41.5 статті 45 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Для стягнення податкового боргу відповідачу направлено податкову вимогу від 11 квітня 2014 р. № 5036-25 на суму 554180,43 грн.

Згідно ст.89 ПК України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Застосовані податковим органом заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4. ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, суд зазначає, що постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідачем не надано до суду доказів сплати податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, а позивачем доведено наявність податкового боргу у відповідача у розмірі 554180,43 грн.,з огляду на таке, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках Приватної фірми "Тавріда" (код ЄДР 25644879) на суму 554180 (п'ятсот пIятдесят чотири тисячі сто вісімдесят) грн. 43 коп. з метою погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств, у наступних банках:

- АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, номер рахунку 26005042186500;

- АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, номер рахунку 26005042186500;

- ХЕРСОН.Ф.ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М.ХЕРСОН, МФО 352479, номер рахунку 26062052300465;

- ХЕРСОНСЬКА ФАКІБ "УКРСИББАНК", М.ХЕРСОН, МФО 352758, номер рахунку 26002007000100;

- ХЕРСОНСЬКА ФАКІБ "УКРСИББАНК", М.ХЕРСОН, МФО 352758, номер рахунку 26003007002000;

- ХЕРСОНСЬКА ФАКІБ"УКРСИББАНКК", М.ХЕРСОН, МФО 352758, номер рахунку 26006007000300;

- AT "УкрСиббанк", МФО 351005, номер рахунку 26005042186500;

- AT "УкрСиббанк", МФО 351005, номер рахунку 26005042186500;

- ХОД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" М.ХЕРСОН, МФО 352093, номер рахунку 260515382;

- AT "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВІ, МФО 380805, номер рахунку 26000408138;

- AT "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВІ, МФО 380805, номер рахунку 26003408135;

AT "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВІ, МФО 380805. номер рахунку 26008408141.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.2.2