Ухвала суду № 40494670, 28.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

28 серпня 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/807/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції - Лаврика С.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2014 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, Управління Пенсійного фонду Київського району в м. Полтави , в якій просила :

- страхові внески за ІІІ квартал 2010 року, сплачені 21.10.2010 року у розмірі 863 грн. 46 коп. визнати помилково перерахованими;

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, начальником якого є Смотрицька Л.О. неправомірними, такими, що є зловживанням посадових обов'язків при винесенні незаконних вимог № 780 від 01.02.2012 року, № 876 від 04.02.2011 року, по рішенню № 1804 від 02.07.2013 року, визнати нечинними вказані вимоги,

- зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції зупинити виконавчі провадження за нечинними вимогами ВП № 33110297 від 19.06.2012 по вимозі № 780 від 01.02.2012, ВП № 39800332 від 13.09.2013 року по рішенню № 1804 від 02.07.2013, ВП № 29868112 від 26.06.2012 року по вимозі № 876 від 04.02.2011;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду відізвати з виконавчого провадження вимоги, які не можуть бути чинними, і скасувати у повному обсязі вимоги № 780 від 01.02.2012, вимогу № 876 від 04.02.2011, рішення № 1804 від 02.07.2013;

- повернути кошти, стягнуті постановами виконавчого провадження на суму основного боргу 2297,06 грн., витрат 30 грн., виконавчого збору 234,18 грн., перераховані через касу "Приватбанк" 21.10.2010 року в сумі 863,46 грн (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28.02.2014, 23.04.2014 /т.1, а.с. 19-20, 208-210/ .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду /т.1, а.с. 246-249/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, начальником якого є Смотрицька Л.О. неправомірними, такими, що є зловживанням посадових обов'язків при винесенні незаконних вимог № 780 від 01.02.2012 року, № 876 від 04.02.2011 року; визнання нечинними вимог № 780 від 01.02.2012 року, № 876 від 04.02.2011 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві відізвати з виконавчого провадження вимоги, які не можуть бути чинними, і скасувати у повному обсязі вимоги № 780 від 01.02.2012 та № 876 від 04.02.2011 року, та закрито провадження у справі в цій частині.

В частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції зупинити виконавчі провадження за нечинними вимогами ВП № 33110297 від 19.06.2012 року по вимозі № 780 від 01.02.2012 року, ВП № 39800332 від 13.09.2013 року по рішенню № 1804 від 02.07.2013 року, ВП № 29868112 від 26.06.2012 року по вимозі № 876 від 04.02.2011 року, Харківським апеляційним адміністративним судом ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 скасовано із направленням адміністративної справи в цій частині до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року по справі № 816/807/14 залишено без змін /т. 2, а.с. 63 - 70/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року адміністративну справу № 816/807/14 прийнято до провадження для продовження розгляду в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції зупинити виконавчі провадження за нечинними вимогами ВП № 33110297 від 19.06.2012 року по вимозі № 780 від 01.02.2012 року, ВП № 39800332 від 13.09.2013 року по рішенню № 1804 від 02.07.2013 року, ВП № 29868112 від 26.06.2012 року по вимозі № 876 від 04.02.2011 року /т.2, а.с. 72/.

У судовому засіданні 14.08.2014 представником відповідача Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції заявлено клопотання про залишення позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду /т.2, а.с. 116а/. У судовому засіданні 28.08.2014 представником відповідача повторно підтримано заявлене клопотання.

Позивач та представник позивача проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити у його задоволенні, натомість зазначали про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 в частині залишення без розгляду позовних вимог до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції та направлено справу у цій частині для продовження її розгляду з тих підстав, що судом першої інстанції не надано оцінку вказаним спірним правовідносинам, зокрема, не з'ясовано, в чому саме полягає порушення прав, свобод та інтересів позивача, та виходячи з цього, не встановлено початок перебігу строку звернення до суду із відповідними позовними вимогами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року зобов'язано позивача надати до суду письмові пояснення відносно того, якими рішеннями, діями чи бездіяльністю Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції і коли порушено права, свободи, інтереси позивача, у зв'язку з чим заявлено вимогу про зобов'язання зупинити виконавчі провадження, а також надати докази щодо дати, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

05 серпня 2014 року надійшли пояснення позивача, в яких на виконання ухвали суду позивач зазначила, що вважає, що державними виконавцями Київського ВДВС незаконно винесено три постанови про стягнення із неї грошей, а саме: від 19.06.2012, від 26.06.2012 та від 13.09.2013.

В ході розгляду справи судом уточнено у позивача та представника позивача зміст вказаних постанов та встановлено, що позивач пов'язує свої вимоги до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із незаконністю постанов:

- від 19.06.2012 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві № 780 від 01.02.2012 (ВП № 33110297) /т.1, а.с. 54/;

- від 26.06.2012 про звернення стягнення на пенсію боржника у виконавчому провадженні ВП № 29868112 /т.1, а.с. 143/;

- від 13.09.2013 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві № 1804 від 02.07.2013 (виконавче провадження ВП № 39800332) /т. 1, а.с. 129/.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами до Київського ВДВС Полтавського МУЮ, суд враховує наступне.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд бере до уваги, що статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальні скорочені строки звернення до суду у справах за позовами учасників виконавчого провадження щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби

Згідно частин 1, 2 статті 181 Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Зважаючи на те, що позивач в силу положень статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV є боржником у виконавчих провадженнях, в яких прийнято постанови, що є предметом спору, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду із позовними вимогами до Київського ВДВС Полтавського МУЮ про зобов'язання вчинити певні дії, пов'язаними із незаконністю, на думку позивача, постанов від 19.06.2012, від 26.06.2012 та від 13.09.2013, складає для позивача десять днів з дня, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття спірних постанов) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно частини 4 статті 31 вказаного Закону державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

В силу вимог частини 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Стосовно постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то частиною 3 статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що такі постанови надсилаються для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Обов'язку державного виконавця довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження зміст вказаних постанов Законом не встановлено.

Згідно пояснень Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 11.08.2014 № 3/22376 постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2012 (ВП № 33110297) та постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2013 (ВП № 39800332) направлено позивачу простою кореспонденцією у зв'язку із відсутністю фінансування, водночас факт направлення зафіксовано у Журналах вихідної кореспонденції, витяги з яких долучено до матеріалів справи /т.2, а.с. 89-90, 110-113/. Постанови про звернення стягнення на пенсію боржника в силу вимог частини 3 статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" направлялися лише Управлінню з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

В ході з'ясування дати, коли позивач дізналася про зміст спірних постанов, а відтак і про порушення своїх прав, свобод та інтересів, судом встановлено наступне.

У матеріалах виконавчого провадження ВП № 33110297 із примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві № 780 від 01.02.2012 наявний супровідний лист від 22.06.2012 про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2012, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу відсутнє /т.1, а.с. 52 - 126/.

Разом з тим, суд враховує, що у матеріалах виконавчого провадження ВП № 33110297 наявна заява позивача від 23.07.2013 про ознайомлення із матеріалами справи із відміткою позивача про отримання нею усіх документів, які її цікавили /т. 1, а.с. 59/.

Крім того, судом встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2012 (ВП № 33110297) позивач додавала до звернення до начальника Головного управління юстиції у Полтавській області, яке надійшло до управління 10.06.2013 /т.2, а.с. 130 -131, 137/.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач станом на 10.06.2013 мала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2012 (ВП № 33110297), а 23.07.2013 ознайомилась із матеріалами виконавчого провадження № 33110297 та отримала документи, які вважала за необхідні, а відтак з цього часу знала (повинна була дізнатися) про порушення своїх прав, свобод та інтересів, однак до суду із позовом звернулася 28.02.2014, тобто із значним пропуском 10-денного строку звернення до суду.

Стосовно постанови від 26.06.2012 про звернення стягнення на пенсію боржника у виконавчому провадженні ВП № 29868112, то судом встановлено, що копію такої постанови видано позивачу 28.08.2012 за її зверненням до заступника начальника управління координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.08.2014 № 4859/04-25 на запит суду, доданою до листа карткою особистого прийому громадян № 5 від 28.08.2012 /т. 2, а.с. 149-150/. Відповідну копію постанови від 26.06.2012, засвідчену начальником відділу управління координації та контролю за виплатою пенсій ОСОБА_6, додано позивачем до позовної заяви /т.1, а.с. 7/.

Про обізнаність із вказаною постановою свідчить також заява позивача до начальника Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 21.08.2012 /т. 1, а.с. 211/.

Крім того, копію постанови від 26.06.2012 про звернення стягнення на пенсію боржника у виконавчому провадженні ВП № 29868112 позивач додавала до звернення до начальника Головного управління юстиції у Полтавській області, яке надійшло до управління 10.06.2013 /т.2, а.с. 139/.

З огляду на викладене, позивач також пропустила 10-денний строк звернення до суду із позовними вимогами, що випливають із оскарження вказаної постанови.

Відносно постанови державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 13.09.2013 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві № 1804 від 02.07.2013 (виконавче провадження ВП № 39800332), то судом встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження ВП № 39800332 наявний супровідний лист від 17.09.2013 про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2013, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу відсутнє /т.1, а.с. 127 - 133/.

Проте суд бере до уваги, що у матеріалах виконавчого провадження ВП № 39800332 наявна заява позивача від 07.02.2014 про надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2013 у ВП № 39800332, копії рішення № 1804 від 02.07.2013, із відміткою позивача про отримання нею цих документів 07.02.2014 /т. 1, а.с. 130/.

Враховуючи те, що позивач до суду із позовом звернулася 28.02.2014, суд приходить ло висновку, що нею пропущено 10-денний строк звернення до суду із вимогами, що випливають із оскарження вказаної постанови .

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду із позовними вимогами до Київського ВДВС Полтавського МУЮ про зобов'язання зупинити виконавчі провадження, які згідно пояснень позивача заявлено у зв'язку із незаконністю постанов Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 19.06.2012 про відкриття виконавчого провадження № 33110297, від 26.06.2012 про звернення стягнення на пенсію боржника у виконавчому провадженні ВП № 29868112 та від 13.09.2013 про відкриття виконавчого провадження № 39800332).

Незважаючи на те, що позивач не посилається на незаконність постанови від 16.11.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП № 29868112, суд враховує обізнаність позивача із цією постановою станом на 10.06.2013, враховуючи надання її копії разом із зверненням позивача до Головного управління юстиції у Полтавській області /т.2, а.с. 136/.

Суд бере до уваги, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

В ході розгляду справи судом з'ясовано питання щодо наявності у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду посилалася на те, що строк нею пропущено з огляду на оскарження рішень Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві та тривалий розгляд цих судових справ, а також зважаючи на пенсійний вік. Представник позивача, крім доводів позивача, у судовому засіданні наполягав на поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказуючи, що позивачем не отримано спірних постанов органу державної виконавчої служби у встановленому законом порядку, а також просив суд взяти до уваги, що позивач хворіє і знаходиться на обліку у лікувальних закладах.

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача та її представника, суд виходить з наступного.

Доводи позивача про те, що нею оскаржувалися в судовому порядку вимоги та рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, які є виконавчими документами у відповідних виконавчих провадженнях, суд відхиляє як підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки оскарження виконавчих документів у судовому порядку не перешкоджає зверненню до суду із позовом щодо законності рішень державного виконавця, прийнятих на виконання відповідних виконавчих документів.

Посилання позивача на пенсійний вік також суд не може прийняти як доказ поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки власне досягнення особою пенсійного віку не обов'язково свідчить про наявність певних труднощів для особи щодо реалізації своєї правоздатності та дієздатності. Натомість матеріали справи свідчать про активну позицію позивача відносно захисту своїх прав та інтересів, як в адміністративному, так і судовому порядку.

Доводи представника позивача про хворобливий стан позивача та знаходження її на обліку у лікувальних закладах не підтверджені жодним доказом.

Стосовно тверджень представника позивача, що ОСОБА_1 не отримано від Київського ВДВС спірні постанови у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку, суд також не може розцінити як поважну причину пропуску строку, оскільки це не спростовує власне факт отримання таких постанов позивачем, і крім того, не є обставиною, що перешкоджала реалізації права позивача на судовий захист.

Отже, позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду. А відтак суд приходить до висновку, що вказаний строк позивачем пропущено без поважних на те причин.

Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовна заява ОСОБА_1 щодо зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції зупинити виконавчі провадження за нечинними вимогами ВП № 33110297 від 19.06.2012 року по вимозі № 780 від 01.02.2012 року, ВП № 39800332 від 13.09.2013 року по рішенню № 1804 від 02.07.2013 року, ВП № 29868112 від 26.06.2012 року по вимозі № 876 від 04.02.2011 року підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись статтею 100, пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 02 вересня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол