Постанова № 40494520, 26.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року м. Львів № 813/4547/14

15 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Свистович Ю.П.;

відповідача: представник Несторак Х.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (далі - ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000164010/7679 від 27.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що господарські операції між ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та його контрагентом ТОВ «Промтехметал» вчинено без мети настання реальних наслідків. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства своїм контрагентом. Вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки належно оформленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку щодо використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про заниження податку на прибуток на 5447,03 грн. в результаті здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій із ТОВ «Промтехметал», а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта № 5/28-06-40-10/31978272 від 12.05.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» на виконання постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області, старшого лейтенанта податкової міліції Малецького О.С. від 25.04.2014 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року». В основу акта перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» покладено висновки актів перевірки від 09.02.2012 року №117/23-2/31978272 та №257/08-10/31978272 від 07.06.2012 року, в яких зазначено, що у ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» відсутні первинні бухгалтерські документи що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Промтехметал», а тому зазначений правочин відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. В судовому засіданні представник відповідача також вказав про наявність вироку Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/6266/14-К від 26.12.2012 року щодо посадової особи контрагента позивача.

Із урахуванням такої інформації, СДПІ з ОВП у м. Львові зроблено висновки, що ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» в результаті здійснення безтоварних операцій із ТОВ «Промтехметал» внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат не підтверджених первинними документами, які б мали юридичну силу первинних документів, завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2011 по 30.11.2011 на загальну суму 23682,73 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за вказаний період на 5447,03 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000164010/7679 від 27.05.2014 року, яким ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8170,50 грн., і на думку відповідача, підстав для їх скасування немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи:

ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» зареєстроване 22.04.2002 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради, здійснює господарську діяльність з придбання, зберігання прекурсорів, змішаного сільського господарства, виробництва пива, виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод, розлитих у пляшки, неспеціалізована оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

З 11.04.2014 року по 06.05.2014 року СДПІ з ОВП у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, за результатами якої складено акт №5/28-06-40-10/31978272 від 12.05.2014 року (далі - акт перевірки від 12.05.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» відповідач використав акти перевірки СДПІ з ОВП у м. Львові від 09.02.2012 року №117/23-2/31978272 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.201 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року» та №257/08-10/31978272 від 07.06.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «УПК-Харківзбут» за період січень-липень 2010 року, ТОВ «Промтехметал» за період березень 2011 року».

У вищевказаних актах перевірки було зазначено про відсутність документів, що підтверджують факт перевезення товару, або факт оплати за перевезення товару ТОВ «Промтехметал». Відтак немає підстав вважати, що товари були отримані ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» від ТОВ «Промтехметал», що свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків та отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає у завищенні податкового кредиту по податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер даних операцій.

На основі таких висновків відповідач у своєму акті перевірки від 12.05.2014 року зазначив, що попередніми документальними перевірками повністю досліджено питання правомірності формування ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» податкового кредиту по ПДВ в результаті здійснення взаєморозрахунків із ТОВ «Промтехметал» за період 01.01.2011-30.11.2011, а питання правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, досліджено за ІІ-ІІІ квартали 2011 року лише в частині списання ТМЦ, проведених по бухгалтерському обліку на підставі податкових накладних від ТОВ «Промтехметал» за квітень 2011 року.

Таким чином, відповідачем зазначено про порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 144.1 ст. 144, п.146.11 ст. 146 Податкового Кодексу України ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» в результаті здійснення безтоварних операцій із ТОВ «Промтехметал» занижено податок на прибуток за вказаний період на 5447,03 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2011 року на 4086,98 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 591,90 грн., за ІV квартал 2011 року на 768,16 грн.

На підставі акта перевірки від 12.05.2014 року СДПІ з ОВП у м. Львові прийняла податкове повідомлення-рішення №0000164010/7679 від 27.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8170,50 грн.

Не погодившись з такими рішеннями органу доходів і зборів, платник звернувся з даним позовом до суду.

На реалізацію принципу офіційного з'ясування обставин справи суд витребував у позивача додаткові докази на підтвердження використання приданих товарів у господарській діяльності. Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ТОВ «Промтехметал»:

Згідно умов договору поставки №11/03 від 11 березня 2011 року ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як себе!» (Покупець) придбало у ТОВ «Промтехметал» (Постачальник) замінні частини та матеріали для обслуговування, монтажу та ремонту виробничого обладнання.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні №РН-00415 від 11.03.2011 року, №РН-00416 від 15.03.2011 року, №РН-00417 від 15.03.2011 року, №РН-00418 від 16.03.2011 року, №РН-00419 від 18.03.2011 року, №РН-420 від 31.03.2011 року, №РН-00433 від 01.03.2011 року.

По факту придбаних ТМЦ згідно із переліченими вище видатковими накладними, ТОВ «Промтехметал» виписало позивачу податкові накладні, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних: №104 від 11.03.2011 року, №112 від 15.03.2011 року, №116 від 15.03.2011 року, №141 від 16.03.2011 року, №164 від 18.03.2011 року, №51 від 31.03.2011 року, №26 від 01.03.2011 року.

За отримані від ТОВ «Промтехметал» ТМЦ позивачем перераховано кошти, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів, долученими до матеріалів справи (т. І, а.с. 98-110).

Позивачем частину товарів, відображених у бухгалтерському обліку на підставі накладних, виписаних ТОВ «Промтехметал» за 2011 рік, у період з 01.04.2011 по 30.11.2011 списано на витрати та включено їх вартість до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, іншу частину було віднесено на збільшення вартості основних засобів, на які після введення в експлуатацію нарахована амортизація на загальну суму 6411,73 грн.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить наступні нормативні положення щодо порядку формування валових витрат та податку на прибуток.

Згідно п.14.1.27 ст.14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з приписами п.138.1. ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. П.п. 138.1.1. ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 144.1 ст.144 ПК України, визначено об'єкти амортизації, серед яких: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу.

Вимогами п.146.11 ст.146 ПК України передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!», як зазначено вище, здійснює господарську діяльність з придбання, зберігання прекурсорів, змішаного сільського господарства, виробництва пива, виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод, розлитих у пляшки, неспеціалізована оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Придбані у контрагента товарно-матеріальні цінності, використані позивачем у господарській діяльності для автоматизації та пусконалагодження збільшених виробничих потужностей, що підтверджується карткою та аналізом бухгалтерського рахунку №6851, відомостями про нарахування амортизації, звітом про рух товарно-матеріальних цінностей (т.І, а.с. 128-141). Крім цього, позивачем долучено акти передачі обладнання, запчастин в монтаж та акти списання товарів (т.І, а.с. 153-250, т.ІІ, а.с.1-4).

Виконання договірних зобов'язань позивача підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому, у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» по придбанню та використанню таких ТМЦ у ТОВ «Промтехметал», підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Суд відмічає, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими документами до складу валових витрат.

Щодо відсутності товарно-транспортних документів, то необхідно вказати наступне:

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568: товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг). Це документи, які свідчать про фізичне переміщення цінностей, визначають осіб які відповідають за збереження майна під час транспортування. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, вищевикладене свідчить, що у позивача, відповідно до законодавства України, були наявні всі підстави щодо формування витрат в податковому обліку за операціями вказаними в акті перевірки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на одних лише актах перевірки від 09.02.2012 року №117/23-2/31978272 та №257/08-10/31978272 від 07.06.2012 року, у яких зазначено про фіктивність господарської діяльності контрагента позивача та про нікчемність укладених ними договорів. З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних ним робіт, а також правомірності формування валових витрат підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Щодо покликань податкового органу на вирок Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/6266/14-К від 26.12.2012 року щодо ОСОБА_4, суд зазначає.

Відповідно до ч. 4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Правова позиція щодо застосування приписів ч. 4 ст.72 КАС України містить й судова практика при вирішенні адміністративних справ Вищим адміністративним судом України. Наприклад при розгляді адміністративної справи № К-1567/07, Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 11.06.2009 року дійшов висновку, що сам лише факт визнання винним директора у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, не є безумовним свідченням укладення ним від імені підприємства будь-яких договорів, що суперечать інтересам держави, зокрема фіктивних договорів, обставини щодо безтоварного характеру операцій з поставки, вказаним вироком не встановлені.

Тобто з вказаного висновку слідує, що наявність вироку не може свідчити про правомірність чи неправомірність господарських операцій, якщо під час розгляду кримінальної справи такі обставини не досліджувалися та не встановлювалися. Водночас, як вбачається із змісту вироку Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/6266/14-К від 26.12.2012 року питання реальності господарських операцій ТОВ ТВП «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» із ТОВ «Промтехметал» не досліджувалося, й обставини формування позивачем валових витрат не встановлювалися.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, що позивачем в результаті здійснення безтоварних операцій із ТОВ «Промтехметал» занижено податок на прибуток за вказаний період на 5447,03 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2011 року на 4086,98 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 591,90 грн., за ІV квартал 2011 року на 768,16 грн.

Тому прийняте на основі висновків акта перевірки від 12.05.2014 року податкове повідомлення-рішення №0000164010/7679 від 27.05.2014 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000164010/7679 від 27.05.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (вул. Дж. Вашингтона, 10, м. Львів, 79032, код ЄДРПОУ 31978272) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 01.09.2014 року.

Суддя Клименко О.М.