Постанова № 40494459, 12.08.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2014 року Справа № 814/1460/14

м. Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 про:стягнення податкового боргу в сумі 1133,68 грн., Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 1 133,68 грн. податкового боргу.

Ухвала про відкриття провадження у справі і повістка, що суд направляв відповідачу за адресою, яка, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, повернулися до суду без вручення адресату.

Згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, суд, на підставі частин 4 і 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

28.04.2014 відповідач подала податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2014 року, в якій визначила суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплату в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, - 1 500 грн. (ар. с. 6-7).

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої-шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Таким граничним строком для І кварталу, згідно з пунктом 296.3 статті 296 Податкового кодексу України, є 10.05.2014. Відповідно, строк сплати єдиного внеску - 20.05.2014.

Відповідач податкове зобов'язання виконала частково, сплативши 366,32 грн., в зв'язку з чим сума податкового боргу дорівнює 1 133,68 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). До адміністративного позову ДПІ додала корінець податкової вимоги від 26.02.2014 № 51-25 (ар. с. 5).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надала.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 1133,68 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна