Постанова № 40494391, 04.08.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 серпня 2014 року Справа № 814/1430/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доУправління пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, вул.Революції, 36, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

треті особиВідділ Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, пров. Комуністичний, 16, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 провизнання протиправними вимог від 23.01.2014 № ф2669-у., № Ф-1175-у від , № Ф-244-у, № Ф-188-у, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату недоїмки : № ф 2669у від 23.01.2014 року на суму 4010,30 грн, № ф 244у від 23.01.2014 року на суму 4572,42 грн., № 188у від 23.01.2014 року на суму 1204,80 грн., № 1175у від 23.01.2014 року на суму 1194,03 грн

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані вимоги не є правовим документом, визначеним законом України, а тому відповідач не мав законних підстав для видачі вимог про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, в відповідно до вимог законодавства України, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Окрім того позивач зазначає, що ПФУ вже неодноразово виносило Вимоги про сплату недоїмки, які він оскаржував в суді, всі ці Вимоги є безпідставними та надуманими, а також ПФУ не дотримується порядку видачі таких вимог ПФУ, порядку надіслання вимог, про існування кожної з яких позивач дознавався випадково. Позивач просить суд скасувати вимоги ПФУ про сплату недоїмки від 23.01.2014 року

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченні.

Третя особа - відділ ВДВС Первомайського МУЮ у Миколаївській області, надали на адресу суду клопотання про розгляд спарив за їх відсутності та не висловили своєї правової позиції щодо заявлених позовних вимог.

В судове засіданні представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Сторони надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд дослідив матеріали справи та встановив:

Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності і є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 з 16.01.2006 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( надалі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування алі-єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом №2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.

Так, відповідно до положень Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску. Особи, зазначені у пункті 4 частини І статті 1 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового соціального страхування. Позивачем не надано доказів того, що він є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, тому він не може належати до кола осіб, які можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Закон №2464 надає право відповідачу у разі невиконання платником своїх обов'язків вчиняти певні дії, які мають юридичні наслідки. Так, відповідачем у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина 4 статті 25 Закону №2464).

Реалізуючи своє право, 23.01.2014 року відповідачем надіслало вимоги про сплату боргу боржнику. Рішення, прийняті управлінням з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону №2464, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Також судом встановлено, що позивачем в судовому порядку оскаржувалися вимоги № Ф-1175, № Ф-244, № Ф-188, № Ф-2669, проте, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено (копії судових рішень містяться у матеріалах справи).

Окрім того, позивачем ні яким чином не спростовується наявність заборгованості перед органами ПФУ по єдиному внеску. Станом на день прийняття оскаржуваної Вимоги за позивачем рахувалася заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 10 981 грн.

Отже, при винесенні вимоги відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не належать.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська