Постанова № 40494192, 22.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2014 року м. Львів № 813/4017/14

12 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурора: Клак Ю.Г.

позивача: представник Ганущин Р.В.;

відповідача: представник ОСОБА_2;

третя особа 1: представник не прибув;

третя особа 2: представник Малець Н.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економічної політики Львівської міської ради, Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Галицького району м. Львова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області (далі - Інспекція ПЗПС у Львівській області) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено законодавство про рекламу - самовільно розміщено зовнішню рекламу за адресою: АДРЕСА_1 без погодження з органами місцевого самоврядування, за що на ФОП ОСОБА_4 було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. У передбачений законом строк сума штрафу відповідачем не сплачена.

У судовому засіданні прокурор та представник Інспекції ПЗПС у Львівській області позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила, з підстав, викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов. Зазначила, що станом на 01.02.2014 року позивачем розірвано договір оренди нежитлового приміщення, в якому знаходиться магазин «Джентрі» та фактично підприємницька діяльність за даною адресою не здійснюється ще з 29.12.2013 року. Крім цього, наголосила, що вимогу №23/Р-3-479 від 06.02.2014 року, лист №0859 від 20.03.2014 року та лист №1224 від 28.04.2014 року відповідачем не були отримані. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11.07.2014 року було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економічної політики Львівської міської ради. В судовому засіданні представник третьої особи надав пояснення, що розміщення зовнішньої реклами у м. Львові проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради. Проте, ФОП ОСОБА_4 із заявою на отримання такого дозволу на розміщення реклами за адресою: АДРЕСА_1 не зверталась.

Ухвалою суду від 22.07.2014 року було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління». Представник третьої особи подала до суду письмові пояснення і вказала, що 22.01.2014 року інженером КП «Адміністративно-технічне управління» під час обстеження було виявлено самовільно встановлену рекламу по АДРЕСА_1. За результатами виявленого порушення ФОП ОСОБА_4 рекомендованою кореспонденцією було скеровано вимогу від 06.02.2014 року про усунення вказаного порушення. 17.02.2014 року при повторному обстеженні встановлено, що відповідачем порушення не усунуто, що підтверджується актом від 17.02.2014 року. Крім цього, представник третьої особи зазначила, що згідно довідки Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 06.08.2014 року, ФОП ОСОБА_4 із заявою на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_1 не зверталась, відповідних документів не подавала. В судовому засіданні представник третьої особи КП «Адміністративно-технічне управління» просила задовольнити позовні вимоги.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 1 ст. 16 цього ж Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 26 цього ж Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до ст. 27 цього ж Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди приміщення від 01.10.2010 року, ТОВ «Ізюминка» (Орендодавець) зобов'язується передати, а ФОП ОСОБА_4 (Орендар) зобов'язується прийняти в тимчасове оплатне володіння та користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі, загальною площею 80,5 кв.м. Дане приміщення було передано відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.10.2010 року.

Згідно умов додаткової угоди №1 від 01.08.2013 року про продовження договору оренди приміщення від 01.10.2010 року ТОВ «Ізюминка» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) за взаємною згодою вирішили продовжити дію вищезазначеного договору до 01.02.2014 року.

Як вбачається із вимоги від 06.02.2014 року №23/Р-3-479 та пояснень представника третьої особи, 22.01.2014 року працівником КП «Адміністративно-технічне управління» під час обстеження вул. АДРЕСА_1, було виявлено самовільно розміщену рекламу на зовнішній поверхні вітрини будинку АДРЕСА_1.

Відтак, 06.02.2014 року Департамент економічної політики Львівської міської ради направив відповідачу вимогу №23/Р-3-479, у якій, у зв'язку із порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розміщення реклами на зовнішній поверхні вітрини магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, запропоновано відповідачу в термін до 16.02.2014 року усунути вказане порушення.

Згідно акта обстеження місця встановленого рекламного засобу від 17.02.2014 року, порушення ФОП ОСОБА_4 усунуто не було.

Заперечення представника відповідача стосовно того, що станом на 01.02.2014 року договір про оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, на першому поверсі фактично розірвано, що підтверджується актом передачі-приймання приміщення від 01.02.2014 року і підприємницька діяльність за вказаною адресою не здійснюється ще з 29.12.2013 року, судом не враховуються з огляду на наступне.

Як вбачається з пояснень представника КП «Адміністративно-технічне управління», 22.01.2014 року під час обстеження вул. АДРЕСА_1, 39 та з метою встановлення власника рекламоносія, інженеру КП «Адміністративно-технічне управління» у приміщенні магазину були пред'явлені наявні в кутку споживача копії свідоцтва про реєстрацію суб'єкта господарювання та свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_4 Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи фото-викопіюваннями зазначених документів від 22.01.2014 року (а.с. 53,54).

Також, як зазначалось вище, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, дозвіл видається розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради і дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк, після чого така підлягає демонтажу.

Проте, як вбачається із довідки Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 06.08.2014 року, ФОП ОСОБА_4 із заявою на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_1 не зверталась, відповідних документів не подавала.

Відтак, така реклама була розміщена з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» та Типових правил розміщення зовнішньої реклами.

03.03.2014 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано позивачу подання №23/Р-3-791 про порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: ФОП ОСОБА_4 самовільно розміщено рекламу на зовнішній поверхні вітрини магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.

20.03.2014 року позивачем складено Протокол про порушення законодавства про рекламу №0123, відповідно до якого, в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», ФОП ОСОБА_4 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу органів місцевого самоврядування, про що позивача поінформував Департамент економічної політики Львівської міської ради поданням №23/Р-3-791 від 03.03.2014 року.

20.03.2014 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення №0859, відповідно до якого, позивач запрошує відповідача на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу на 22.04.2014 року з 09:00 год. до 12:00 год.

08.04.2014 року позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №0137, яким вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_4

22.04.2014 року позивачем складено Протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №0107, відповідно до якого, в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», ФОП ОСОБА_4 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу органів місцевого самоврядування; в порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» не подано інформації про вартість розповсюдженої реклами.

22.04.2014 року позивачем прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0107, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, розповсюдження з порушенням встановленого законодавством порядку (без дозволу на розміщення) на відповідача ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Щодо покликання відповідача про неотримання документів, суд зазначає наступне.

Вимога №23/Р-3-479 від 06.02.2014 року була надіслана відповідачу 06.02.2014 року, що підтверджується списком згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих в ВПЗ-8 відправником КП «Адміністративно-технічне управління».

Лист №0859 від 20.03.2014 року був надісланий ФОП ОСОБА_4 04.04.2014 року, що підтверджується списком рекомендованих листів, поданих у ЛФ УДППЗ «Укрпошта» відправником Інспекцією ПЗПС у Львівській області.

Лист №1224 від 28.04.2014 року був надісланий відповідачу 29.04.2014 року та отриманий ФОП ОСОБА_4 03.05.2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

Оцінюючи рішення Інспекції ПЗПС у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Беручи до уваги те, що станом на момент розгляду справи суму штрафу відповідачем у добровільному порядку не сплачено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штраф в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р 31118106700004, ЗКПО 38007573, МФО 825014, код платежу 21081100, банк ГУДКСУ у Львівській області.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29.08.2014 року.

Суддя Клименко О.М.