Постанова № 40494096, 02.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року місто Київ № 810/4352/14

11.27

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Гузіка М.І., представників

позивача:- Жовтоног М.М.,відповідача: - Борисов І.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська металева група»доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська металева група» (далі - позивач, ТОВ «Українська металева група»), з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Броварська ОДПІ, податковий орган) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В позовних вимогах позивач просив суд:

- визнати протиправними дії працівників Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведені документальної перевірки, за результатами якої складено Акт від 07.04.2014 № 26/10-06-22-02/31129503, а також щодо відмови у наданні позивачу зазначеного Акта перевірки чи його копії;

- зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області виключити зазначений Акт перевірки з інформаційних баз даних податкових органів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірку було проведено з грубим порушенням чинного податкового законодавства, без відома чи повідомлення платника податків про таку перевірку, без надіслання платнику рекомендованим листом чи вручення під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату, час та місце проведення такої перевірки, що передбачено статтею 81 Податкового кодексу України. Акт перевірки всупереч вимогам статті 86 Податкового кодексу України складено в одному примірнику, для підпису платнику податків не надано. Також звертав увагу, що підприємство знаходиться за своєю юридичною адресою, а тому доводи податкового органу, що посадові особи позивача відсутні за адресою реєстрації підприємства є безпідставними.

Вказані обставини, на думку позивача, мають безпосередній вплив на права і інтереси підприємства, оскільки це впливає на його ділову репутацію.

У судове засідання 02.09.2014 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Броварською ОДПІ від ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві супровідним листом від 03.04.2014 № 2323/7/26-58-22-07-09 було отримано Акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альва 2012» (код ЄДРПОУ 38214537) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 від 31.03.2014 № 351/26-58-22-07-17/38214537.

З вказаного Акта встановлено, що одним із основних покупців ТОВ «Альва 2012» було ТОВ «Українська металева група».

На підставі наказу № 358 від 07.04.2014 та направлення № 286 від 07.04.2014, виданих Броварською ОДПІ, працівниками управління податкового аудиту Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області було здійснено виїзд з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українська металева група» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та з підприємствами-покупцями за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року.

За адресою, зазначеною в установчих документах (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Комсомольська, 1) посадові особи ТОВ «Українська металева група» не знаходились, про що складено Акт про невстановлення місцезнаходження (посадових осіб) платника податків від 07.04.2014 № 31/10-06-22-01/31129503.

Запит від 07.04.2014 № 26/10-06-22-02/31129503 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків передано до оперативного управління Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області для відповідного реагування.

На підставі службового посвідчення УКО № 149978, виданого Броварською ОДПІ, головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області Зубенко Нелею Костянтинівною та відповідно до пункту 73.5 статі 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Українська металева група» з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та з підприємствами-покупцями за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Українська металева група» (код ЄДРПОУ 31129503) з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та з підприємствами-покупцями за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року від 07.04.2014 № 26/10-06-22-02/31129503.

За результатами перевірки, перевіряючий дійшов висновку про невстановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Українська металева група» в порушення частин першої, п'ятої статі 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (надання робіт, послуг) за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року, які підпадають під визначення статей 22, 185, 188 Податкового кодексу України.

В порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «Українська металева група» неправомірно віднесено до податкового кредиту суми по податковим накладним, виписаними контрагентами-постачальниками за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року та завищено податковий кредит у розмірі 1 845 743, 33 гривень.

В порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України ТОВ «Українська металева група» неправомірно віднесено до податкових зобов'язань суми по податковим накладним, виписаними на адресу контрагентів-покупців ТОВ «УПІ-МАГІСТРАЛЬ», ТОВ «ДЖІ ЕС СІСТЕМС», ТОВ «НОВОПОЛІС-ЖИТЛОБУД» на загальну суму ПДВ - 1 862 232, 48 гривень за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року.

В порушення пунктів 135.1 та 135.2 статті 135 Податкового кодексу України ТОВ «Українська металева група» неправомірно віднесено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суми коштів, отримані за результатом операцій з покупцями ТОВ «УПІ-МАГІСТРАЛЬ», ТОВ «ДЖІ ЕС СІСТЕМС», ТОВ «НОВОПОЛІС-ЖИТЛОБУД» за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року.

В порушення пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, ТОВ «Українська металева група» неправомірно віднесено до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування суми витрат по результатам взаємовідносин з контрагентами-постачальниками за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року.

Не погоджуючись з діями податкового органу, пов`язаними із складанням Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З 01.01.2011 обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки (підпункт 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з пунктом 7 Порядку, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 8 Порядку, довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Згідно з пунктом 9 Порядку, матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом установлено, що відповідачем перед проведенням зустрічної звірки запит про надання пояснень та їх документального підтвердження до позивача не надсилався, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

Як встановлено судом, зустрічну звірку відповідачем проведено на підставі отриманого від ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві супровідним листом від 03.04.2014 № 2323/7/26-58-22-07-09 Акта про неможливість проведення зустрічної звірки Товариств з обмеженою відповідальністю «Альва 2012» (код ЄДРПОУ 38214537) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 від 31.03.2014 № 351/26-58-22-07-17/38214537, з метою надання інформації по ланцюгу постачання та у зв'язку з неможливістю проведення позапланової перевірки, оскільки посадові особи позивача були відсутні за адресою реєстрації підприємства.

Водночас запит до позивача в межах проведення зустрічної звірки не надсилався.

Отже, податковим органом не дотримано вимог норм Податкового кодексу України та вищевказаних нормативно-правових актів про порядок проведення зустрічної звірки.

Суд бере до уваги, що Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, визначено виключний перелік випадків, за яких складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 цих Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Це означає, що орган державної податкової служби може скласти акт про неможливість проведення зустрічної звірки у двох випадках: 1) коли встановлено факт відсутності суб'єкта господарювання за податковою адресою; 2) коли суб'єкт господарювання знятий з обліку. Інших підстав для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки чинне законодавство не містить.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, посадовими особами управління податкового аудиту Броварської ОДПІ було здійснено виїзд за юридичною адресою позивача і складено Акт про невстановлення місцезнаходження (посадових осіб) платника податків від 07.04.2014 № 31/10-06-22-01/31129503.

Згідно з вимогами до форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання обов'язково зазначаються причини неможливості проведення зустрічної звірки. При цьому, при зазначенні причин неможливості проведення зустрічної звірки мають бути вказані реквізити документів, що підтверджують цей факт (копії таких документів додаються до акта).

Отже суд вважає, що відповідачем надані докази на підтвердження факту відсутності посадових осіб позивача за місцем реєстрації.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що відповідач мав намір провести документальну позапланову виїзну перевірку, встановивши факт відсутності посадових осіб за місцем реєстрації підприємства було проведено зустрічну звірку, про що складено Акт про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

Суд вважає, що відповідач не дотримався порядку направлення запиту на витребування від позивача інформації як з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, так і з метою проведення зустрічної звірки.

Разом з тим, надаючи оцінку позовним вимогам з урахуванням принципів верховенства права, законності, положень щодо чинності нормативно-правових актів, завдань адміністративного судочинства та способу захисту прав позивача, суд бере до уваги наступне.

Текстуальне викладення такого акту та наведення у ньому тих чи інших слів, речень, тверджень, мотивів, дії щодо відображення в акті висновків інспектора з посиланням на недійсність чи нікчемність правочинів, відсутністю факту реального вчинення господарських операцій є позицією працівника податкового органу, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків під час зустрічної звірки чи перевірки. Проте, ці твердження працівника податкового органу самі по собі не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, не порушують прав позивача, оскільки сам акт зустрічної звірки (перевірки, тощо) не є підставою для виникнення грошового зобов'язання. Підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання є податкове повідомлення-рішення.

Обґрунтованість викладеного в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновку, належність і допустимість його як доказу, оцінка цього доказу на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом відповідно до вимог статей 69, 70, 79, 86 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду відповідних адміністративних справ з іншим предметом позову, якщо в основу спору покладено такий висновок.

Твердження представника позивача про те, що вказані вище висновки посягають на ділову репутацію позивача та спричиняють негативні наслідки для підприємства через відмову контрагентів у подальшій співпраці, судом до уваги не беруться, оскільки захист ділової репутації позивача та відшкодування йому збитків, завданих відмовою контрагентів від подальшого проведення з ним господарських операцій повинні здійснюватися у порядку цивільного чи господарського судочинства.

Суд також не бере до уваги заявлені позивачем підстави для задоволення адміністративного позову в частині ненаправлення або невручення Акта зустрічної звірки, оскільки зустрічні звірки не є перевірками в розумінні Податкового кодексу України і до них не застосовуються норми глави 8 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки складається в одному примірнику і платнику податків не надсилається.

Суд звертає увагу, що відповідачем було порушено порядок проведення зустрічних звірок в частині ненаправлення запиту, водночас ця обставина не є підставою для визнання дій відповідача протиправними.

У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову в цій частині, вимоги про зобов'язання відповідача виключити Акт з інформаційних баз податкових органів також не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою статті Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Суд зазначає також, що принцип верховенства права, встановлений у частині першій статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по проведенню зустрічної звірки та по складанню акта про неможливість її проведення, відображенню в ньому певних висновків, внесенню цього акта до інформаційних баз даних податкового органу не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову з іншим предметом оскарження (зокрема, про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій).

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відображенню в ньому певних висновків, внесенню цього акта до інформаційних баз даних податкового органу не відповідає його змісту.

Жодних доказів щодо негативного впливу на права та інтереси позивачем не надано і не зазначено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 05 вересня 2014 р.