Постанова № 40494020, 26.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року 810/3476/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікаділлі" до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пікаділлі" (далі - позивач або ТОВ "Пікаділлі") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач або ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 03.06.2014 року № 488 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 03.06.2014 року № 488 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пікаділлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Київбуд» та ТОВ «Вітал-Тех» за січень 2014 року та зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Пікаділлі», які оформлені актом від 16.06.2014 року № 281/1013-22-03/37606014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ є незаконним, оскільки його прийнято за відсутності обставин передбачених статтею 78 Податкового кодексу України. Як стверджує позивач, податковим органом не було дотримано обов'язкової підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а саме надсилання запиту про витребування документів. Таким чином, на думку позивача, податковий орган порушив законні права та інтереси позивача шляхом проведення незаконної перевірки.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області при оформленні наказу та проведенні перевірки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

26.08.2014 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, начальником ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято наказ від 03.06.2014 року № 488 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки".

Згідно даного наказу посадовій особі податкового органу доручено з 03.06.2014 року протягом 5 днів провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Пікаділлі" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Київбуд» та ТОВ «Вітал-Тех» за січень 2014 року

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Як встановлено у судовому засіданні, податковим інспектором Дерій К.В. було викликано до податкової інспекції представника позивача ОСОБА_1 та вручено їй даний наказ о 18 год. 50 хв. 03 червня 2014 року. В судовому засіданні ОСОБА_1 була допитана в якості свідка, та нею повідомлено, що оскільки запит на надання документів підприємство не отримувало, тому у податковій немає підстав на перевірку і тому було не допущено посадових осіб до перевірки, про що було складено відповідний акт та надано його інспектору.

Допитана в якості свідка податковий інспектор Дерій К.В., повідомила суд про те, що 04 червня 2014 року нею було підготовлено новий запит про витребовування документів, проте у зв'язку із неможливістю вручити його позивачу, нею було складено про це акт та проведено перевірку без позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, податковий орган, виявивши факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, має право ініціювати проведення позапланової виїзної перевірки виключно після закінчення 10-денного терміну, який обчислюється з дня отримання таким платником обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та у разі невиконання особою обов'язку подання такої інформації у цей строк.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Під час розгляду справи встановлено, що прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача, оформленого наказом від 03.06.2014 року № 488 не пов'язано з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, жодних звернень від позивача на адресу податкового органу також не надходило.

Наявні матеріали справи свідчать, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пікаділлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Київбуд» та ТОВ «Вітал-Тех» за січень 2014 року підлягають задоволенню за таких підстав. Зокрема:

28.05.2014 року позивачем отримано запит від 23.05.2014 року № 5507/10/22-323 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин із ТОВ «Альфа Київбуд» за період січень 2014 року та запит від 23.05.2014 року № 5505/10/22-323 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин із ТОВ «Вітал-Тех» за період січень 2014 року.

Згідно даних листів-запитів позивачу для подачі витребуваних документів було встановлено строк протягом 10-ти робочих днів з дня надходження запиту.

03.06.2014 року, тобто на шостий день після отримання позивачем листів-запитів від 23.05.2014 року № 5507/10/22-323 та № 5505/10/22-323та до закінчення терміну, встановленого для подачі витребуваних для подачі документів відповідачем було видано наказ від 03.06.2014 року № 488 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності визначених обставин, серед яких, зокрема, виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, податковий орган, виявивши факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, має право ініціювати проведення позапланової виїзної перевірки виключно після закінчення 10-денного терміну, який обчислюється з дня отримання таким платником обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та у разі невиконання особою обов`язку подання такої інформації у цей строк.

Крім того, як вбачається з листів-запитів направлених на адресу позивача, вони складені з порушенням вимог абзацу 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, а саме - не зазначено підстави для його надсилання

Згідно з вимогами абзацу 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1, 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Наявні матеріали справи свідчать, що наказ № 488 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» не містить печатки, як обов'язкового реквізиту.

Відповідно до абзацу 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача було прийнято відповідачем за відсутності передбачених законом підстав.

Проте, як з'ясувалось в судовому засіданні, податковим органом за наслідками виданого оскаржуваного наказу проведено перевірку та складено акт перевірки. Таким чином, наказ щодо проведення перевірки позивача є реалізованим і вичерпав свою дію.

Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування).

Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом як не можуть бути скасовані події історії.

Таким чином позов про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає як такий, що не може призвести до захисту прав позивача (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).

Згідно з поясненнями представника позивача перевіряюча особа - головний державний податковий ревізор-інспектор не був допущений до перевірки у зв'язку з тим, що позивач вважав незаконним проведення виїзної перевірки до закінчення наданого йому строку для подачі витребуваних документів.

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що відповідач не зміг дати жодних пояснень стосовно підстав необхідності вручення представнику позивача письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Альфа Київбуд» за період січень 2014 року на наступний день після проведення виїзної перевірки, яка за твердженням відповідача, проводилась в приміщенні інспекції, проте в самому акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась за юридичною адресою товариства.

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на відсутність позивача за податковою адресою, оскільки дана обставина спростовується наявними в матеріалах справи копіями документів: конверту, в якому позивач отримав листи-запити.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, в частині протиправності дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пікаділлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Київбуд» та ТОВ «Вітал-Тех» за січень 2014 року відповідач суду не надав.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по внесенню змін до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" на підставі акту від 16.06.2014 року № 281/1013-22-03/37606014, суд зазначає наступне.

Відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» створено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Натомість даний наказ втратив чинність в зв'язку з прийняттям наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, за якими почали використовуватись підсистем інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

У відповідності до пункту 4.9 наказу ДПС України від 14.06.2012 № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" (далі - Методичні рекомендації) за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.4 Методичних рекомендацій обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація зібрана відповідного до цього кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Суд вважає, що самостійна зміна відповідачем задекларованих платником податків показників у електронній базі даних порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст статті 49 Податкового кодексу України. Більш того, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Враховуючи специфіку ПДВ, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки негативно впливає на стан ділової репутації, може стати причиною відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від господарських операцій з ним з боку податкових органів.

Суд вважає, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Висновок же щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Однак, з урахуванням викладених норм діючого податкового законодавства України на момент складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки, такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України контролюючими органами не використовувався. Замість нього введена в дію інформаційна система "Податковий блок".

Суд зазначає, що відповідач неправомірно не надав суду будь-яку інформацію та відповідно підтверджуючі докази, на підставі яких нормативних документів і в яку саме інформаційну систему вноситься такого роду інформація.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії відповідача по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

В частині внесення відповідних змін до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" щодо скасування відображення інформації, викладеної в акті від 16.06.2014 року № 281/1013-22-03/37606014, слід відмітити, що відповідач не повідомив суд, в яких саме інформаційних базах були здійснені зміни таких показників.

З наданих позивачем доказів вбачається, що такі показники були змінені, водночас встановити, в якій саме інформаційній базі відбулися такі зміни не виявляється можливим.

Суд може лише на підставі аналізу вищезазначених норм дійти висновку, що такі зміни вносились до інформаційної системи "Податковий блок".

При цьому, невірне формування позивачем своїх вимог в цій частині не є підставою для відмови в їх задоволенні, враховуючи те, що їх обґрунтованість підтверджується матеріалами справи. Так, відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тим більше, інформацію щодо внесення змін в інформаційні системи, які використовують органи податкової служби повинен був повідомити відповідач.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікаділлі" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пікаділлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Київбуд» та ТОВ «Вітал-Тех» за січень 2014 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Пікаділлі», які оформлені актом від 16.06.2014 року № 281/1013-22-03/37606014.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікаділлі" понесені судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.