Постанова № 40493972, 01.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року 810/4711/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Іванченка О.В.,

представника відповідача - Литвина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

20 червня 2012 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Колос» (ВАТ «Племзавод «Колос», товариство) із позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000231702 від 8 грудня 2011 року, №0000131702 від 27 квітня 2012 року, №0000121702 від 27 квітня 2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2012 року залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, якою позовні вимоги задоволено частково, зокрема визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000121702 від 27 квітня 2012 року, у задоволенні решти вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2014 року такі постанова Київського окружного адміністративного суду та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 8 грудня 2011 року №0000231702 та від 27 квітня 2012 року №0000131702 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін. Таким чином предметом судового розгляду у цьому випадку є правомірність повідомлень-рішень №0000231702 від 8 грудня 2011 року та №0000131702 від 27 квітня 2012 року.

5 серпня 2014 року вказана адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до вимог статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України передана на розгляд судді такого суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2014 року справу прийнято до свого провадження суддею такого суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що податкове повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року №0000231702 оскаржувалось в адміністративному порядку, проте за результатами розгляду скарги податковим органом прийнято рішення з порушенням строків передбачених чинним законодавством, яким зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення; стверджували, що за таких обставин скарга є задоволеною, а повідомлення-рішення - скасованим. Звертали увагу, що Інспекцією у податковому повідомленні-рішенні від 27 квітня 2012 року №0000131702 визначено суму грошового зобов'язання без дотримання строку давності.

Посилаючись на порушення відповідачем положень податкового законодавства, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення нечинними та скасувати їх.

Протокольною ухвалою суду від 1 вересня 2014 року відповідача - Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Київської області замінено на Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області у зв'язку із реорганізацією.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень про збільшення сум грошових зобов'язань позивачу. Наполягав на правомірності оскаржуваних рішень.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що у період з 2 листопада 2011 року по 15 листопада 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 1 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, про що складено Акт від 22 листопада 2011 року за №125/17-1/00846369 (т.1 а.с.8-16).

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, позивачем порушено вимоги:

- підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.2а статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003року №889-IV у зв'язку із тим, що при виплаті оподатковуваних доходів на користь платників податку у листопаді 2008 року, січні - квітні, червні, серпні, жовтні, грудні 2009 року, квітні, травні, вересні 2010 року не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2387,23 грн. від суми таких доходів;

- підпунктів 9.10.2, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» через те, що працівники підприємства не повертали суми надміру витрачених коштів, отриманих під звіт протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, не нараховувався штраф у розмірі 15 відсотків та не нараховувався податок з доходів фізичних осіб на суми таких надміру витрачених коштів. В результаті цього за жовтень - грудень 2008 року, січень - липень, жовтень, грудень 2009 року, лютий, березень, липень - листопад 2010 року по 5 особовим рахункам в 21 випадку не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 17510,29 грн. та не нараховано штраф 15 відсотків у сумі 14883,86 грн.;

- статті 16, пункту 19.2а статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, оскільки при нарахуванні та виплаті оподатковуваних доходів ВАТ «Племзавод «Колос» за період жовтень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року та січень - вересень 2011 року не перераховано до бюджету податок із доходів фізичних осіб в сумі 759506,07 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року №0000231702, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб у сумі 34781,38 грн. за основним платежем і 190851,37 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.17).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до Державної податкової адміністрації у Київській області 23 грудня 2011 року (т.1 а.с.20).

20 лютого 2012 року Державною податковою службою у Київській області у рішенні №157/10/10-206/481-102 про результати розгляду скарги таке податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (т.1 а.с.22-25). Крім цього, у такому рішенні зазначалося, що під час розгляду скарги ДПА у Київській області рішенням від 29 грудня 2011 року №3564/10/25-017/481-1790 продовжила термін розгляду скарги до 21 лютого 2012 року (включно).

ВАТ «Племзавод «Колос», не погоджуючись із вказаним рішенням, направлено 1 березня 2013 року до Державної податкової адміністрації України скаргу на рішення контролюючого органу (т.1 а.с.26-29), у якій наголошено, що рішення за результатами розгляду скарги контролюючим органом прийнято з порушенням строків передбачених податковим законодавством, а про продовження строків розгляду скарги податковий орган товариство не повідомляв.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги від 24 квітня 2012 року №7243/6/10-2315 податкове повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року №0000231702 і рішення Державної податкової служби у Київській області від 20 лютого 2012 року №157/10/10-206/481-102 залишені без змін, а скарга ВАТ «Племзавод «Колос» - без задоволення (т.1 а.с.30-35); також збільшено на 759506,07 грн. суму податку з доходів фізичних осіб, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 8 грудня 2011 року №0000231702.

27 квітня 2012 року Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000131702, згідно якого збільшено грошове зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб у сумі 759506,07 грн. за основним платежем (т.1 а.с.18).

Зі змісту рішення Державної податкової служби України від 24 квітня 2012 року №7243/6/10-2315 вбачається, що рішення ДПА у Київській області про продовження розгляду скарги направлене на адресу платника податків рекомендованим листом 29 грудня 2011 року та вручено уповноваженій особі Савицький О.Т. 10 січня 2012 року, про що свідчить відповідна відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення №0847100006335 (т.1 а.с.34).

ВАТ «Племзавод «Колос» заперечує факт отримання такого рішення та на підтвердження своїх доводів надало витяг з пошукової бази поштових відправлень на Інтернет-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо рекомендованого листа №0847100006335 (т.1 а.с.78), з якого видно, що відправлення за номером 0847100006335 вручене за довіреністю 15 січня 2012 року об'єктом поштового зв'язку Київ міська дирекція МСП-680 з індексом 03680, у той час як позивач знаходиться у с. Улянівка Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Також судом встановлено, що 29 грудня 2011 року ДПА у Київській області було направлено на адресу позивача рекомендований лист за номером 0315109052060, який отриманий товариством 10 січня 2012 року, про що свідчить витяг з пошукової бази поштових відправлень щодо рекомендованого листа №0315109052060 (т.1 а.с.79) та копія конверту рекомендованого поштового відправлення (т.1 а.с.80). Проте, у рекомендованому листі №0315109052060 знаходилось рішення ДПА у Київській області №3563/10/25-017/479-1789 від 29 грудня 2011 року про продовження строку розгляду скарги, яке адресоване ТОВ «Скорпіон» (т.1 а.с.83).

Крім того, позивачем надано копію довідки, виданої начальником ВПЗ Улянівка Матієнко Г.А., з якої вбачається, що 10 січня 2012 року на адресу ВАТ «Племзавод «Колос» від ДПА у Київській області поштових надходжень не було, окрім поштового відправлення 0315109052060 з м. Київ 151 в якому знаходився лист від ДПА у Київській області №3563/10/25-017/479-1789 від 29 грудня 2011 року адресований ТОВ «Скорпіон» (м. Київ, вул. Краснова, 25, інд.03115) за підписом заступника Голови ДПА Фурлет В.П. (т.1 а.с.84). Також факт направлення позивачу документів адресованих ТОВ «Скорпіон» підтверджується примірником Акта на розкриття та перепакування поштового відправлення форми №51-2 (т.1 а.с.82).

13 січня 2012 року ВАТ «Племзавод «Колос» повідомило ДПА у Київській області про отримання документів, призначених товариству «Скорпіон» (т.2 а.с.52), однак ніяких повідомлень або інших документів за наслідками цього, як стверджувалося представником позивача і не заперечувалось відповідачем, не отримувало.

У той же час відповідач на підтвердження повідомлення товариства про продовження строків розгляду скарги надав список поштового відправлення від 20 лютого 2012 року №34. Разом із тим, як зазначив Вищий адміністративний суд України при касаційному перегляді цієї справи, список поштового відправлення не може бути належним доказом письмового повідомлення про продовження строків розгляду скарги так як з нього не вбачається, який документ направлявся позивачу, який його зміст та чи отримано його товариством. Крім того, як видно із наданого податковим органом списку, товариству направлялося рішення про результати розгляду скарги, а не повідомлення про продовження строків її розгляду.

Будь-яких інших документів на підтвердження надіслання позивачу рішення про продовження розгляду скарги ДПІ не надала.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року №0000131702, суд зазначає наступне.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги від 24 квітня 2012 року №7243/6/10-2315 збільшено на 759506,07 грн. суму податку з доходів фізичних осіб, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 8 грудня 2011 року №0000231702, оскільки ДПІ при прийнятті податкового повідомлення-рішення безпідставно не визначила суму податкового зобов'язання (759506,07 грн.) по узгодженому податку з доходів фізичних осіб (т.1 а.с.30-35).

У зв'язку із цим 27 квітня 2012 року Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 759506,07 грн. за основним платежем (т.1 а.с.18) у зв'язку із неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Таке повідомлення-рішення прийнято з урахуванням відомостей зазначених у Акті перевірки від 22 листопада 2011 року за №125/17-1/00846369 та рішенні від 24 квітня 2012 року №7243/6/10-2315.

При цьому, з Акта перевірки вбачається, що на переконання податкового органу позивачем при нарахуванні та виплаті оподатковуваних доходів на користь платників податку ВАТ «Племзавод «Колос» за період жовтень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року та січень - вересень 2011 року не перерахувало до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 759506,07 грн.

Також судом з'ясовано, що до цієї суми увійшло і сальдо станом на 1 жовтня 2008 року у розмірі 587465,42 грн.

Судом витребувано у Інспекції докази дотримання податковим органом 1095-денного строку давності при нарахуванні податкових зобов'язань у податковому повідомленні-рішенні №0000131702 від 27 квітня 2012 року та детальний розрахунок донарахованих таким повідомленням-рішенням зобов'язань помісячно. Разом із тим такі документи відповідачем не надані, а представник ДПІ у судовому засіданні пояснив, що вони не збереглися, тобто відсутні. При цьому не зміг надати пояснення щодо підстав включення до нарахованих податкових зобов'язань суми у розмірі 587465,42 грн. із періоду, який передував тому, що перевірявся.

Суд також звертає увагу, що факт неперерахування податку з доходів фізичних осіб за період із жовтня 2008 року по вересень 2011 року у визначеному податковим органом розмірі позивачем не заперечується, наголошується лише на протиправності включення до відповідного розрахунку суми у розмірі 587465,42 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно положень пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

За приписами пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Тобто, якщо протягом 20-денного строку платнику податків не надіслано вмотивоване рішення за скаргою платника податків або рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Таким чином, як зазначено вище, відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивача про продовження розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року №0000231702 у строки передбачені Податковим кодексом України; а позивачем, у свою чергу, надано докази ненадходження на його адресу повідомлення про продовження розгляду відповідної скарги.

Тобто, докази підтвердження повідомлення позивача про продовження розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 8 грудня 2011 року №0000231702 - відсутні.

Тому суд констатує, що Інспекція не дотрималася вимог статті 56 Податкового кодексу України щодо надіслання позивачу на його адресу (або ж вручення під розписку) рішення про продовження розгляду скарги протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Отже така скарга, як-то передбачено у статті 56 Податкового кодексу України, вважається повністю задоволеною на користь платника податків - позивача. Оскільки у спірному випадку податковий орган не погоджується із цим, то для повного захисту прав та інтересів товариства суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000231702 від 8 грудня 2011 року.

У зв'язку із викладеним позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини вимог, суд зазначає наступне.

За нормами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За змістом пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів дотримання строку у 1095 днів під час нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 587465,42 грн., у той же час із наявних у матеріалах справи документів встановлено, що така сума включена до Акта перевірки за період, який передував перевірці і є сальдо станом на 1 жовтня 2008 року, а перевірка проводилась з 2 листопада по 15 листопада 2011 року за період із жовтня 2008 року по вересень 2011 року. При цьому не надано і будь-яких документів на підтвердження виникнення відповідної заборгованості із податку з доходів фізичних осіб у такому розмірі, як і доказів наявності обставин, які слугують підставою нарахування податкового зобов'язання без дотримання строків давності.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року №0000131702 підлягає скасуванню саме у сумі 587465,42 грн. У іншій частині таке повідомлення рішення суд залишає без змін, оскільки неперерахування податку з доходів фізичних осіб за період із жовтня 2008 року по вересень 2011 року у визначеному податковим органом розмірі мало місце та не заперечується ВАТ «Племзавод «Колос».

Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За нормами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, зокрема у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000231702 від 8 грудня 2011 року і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000131702 від 27 квітня 2012 року у сумі 587465,42 грн. У задоволенні решти вимог суд відмовляє.

За положеннями частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2146,00 грн.

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково, з урахуванням частини у якій у задоволенні позову відмовлено та суми коштів присудженій позивачу рішенням суду першої інстанції у частині, яка залишена без змін Вищим адміністративним судом України, то стягненню із Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» підлягає сума судового збору у розмірі 900,00 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000231702 від 8 грудня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000131702 від 27 квітня 2012 року у сумі 587465 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 42 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 900 (дев'ятсот) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 вересня 2014 р.